Рішення № 39391396, 23.06.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 2/3031779/14

303/2802/14-ц

Ряд стат звіту 30

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 червня 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого -судді Морозової Н. Л.

при секретарі Ільчак Р. М.

за участю: прокурора Продан О. С.

представника позивача Кондратенко Д. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом затупника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави, в особі Військової частини А 1556 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної державні,

в с т а н о в и в:

Військовий прокурор в інтересах держави, в особі військової частини А 1556 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 шкоду, спричинену внаслідок нестачі ввірених йому матеріальних цінностей.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Наказу командира військової частини А 1556 від 08.10.2013 року № 953 «Про результати службового розслідування по факту нестачі майна, закріпленого за майором ОСОБА_2» у ході прийняття-передачі посади, виявлено нестачу ввіреного останньому майна з урахуванням кратності на загальну суму 40 895,02 гривень. Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 06.03.2014 року № 118, майора ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас на підставі п «є» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Зарезультатами службового розслідування, майора ОСОБА_2 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності, як матеріально-відповідальну особу, а вказану заборгованість внесено до книги обліку нестач військової частини А 1556. Згідно витягу з книги грошових стягнень та нарахувань в\ч А 1556 за 2014 рік, станом на момент звільнення з військової служби, за ОСОБА_2 рахується заборгованість у розмірі 39 448,00 гривень. Оскільки на даний час відповідач звільнений із лав Збройних сил України, спричинена ним матеріальна шкода державі залишилася невідшкодованою. Сума спричиненої матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, встановлена з урахуванням кратності відповідно до постанови КМУ. При цьому, позивач просив накласти ареш на майно та грошові кошти ОСОБА_2 з метою забезпечення позову.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, стягнути з відповідача суму спричиненої державі шкоди з урахуванням кратності, відповідно до діючого законодавства.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі просив його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов не подав, заяви про розгляд сприви у його відсутності також.

Зі згоди позивача суд, знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника в\ч А 1556 та думку прокурора, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам по справі, визначивши юридичну природу спірних правовідносин, суд приходить до наступного висновку:.

Так, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач ОСОБА_2 - військовослужбовець військової частини А А 1556 з червня 2001 року. Згідно Наказу командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 20.12.2012 року № 642 призначений командиром мінометної батареї механізованого батальйону 34 окремої гірсько-піхотної бригади корпусу, ВОС-0304003.

Згідно Акту проведення службового розслідування від 08.10.2013 року встановлено нестачу палево-мастильних матеріалів служби ПММ на суму 37 305,50 грн. (з ПДВ та кратністю х 3), нестачу майна служби КЕС на суму 3 189,60 грн. (з ПДВ та кратністю х 3) та нестачу майна служби РАО в розмірі 399,02 грн. (з ПДВ та кратністю х 3) (а.с 10-15)

За установленими правилами встановлення розміру нестачі у кратному розмірі від вартості майна, врахуванню підлягає також ПДВ.

Судом встановлено, що на підставі Постанови КМУ від 02.11.1995 р. №880 «Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкладання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості» сума спричиненої шкоди встановлена у розмірі 40 895,02 гривень. (а.с.8)

Згідно п. 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної ради України від 23.06.1995 р. №243/95-ВР, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Згідно з п.13 зазначеного Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: в тому числі, недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Наказом командира військової частини А 1556 від 08.10.2013 р. № 953 встановлено порушення з боку матеріально-відповідальної особи - командира мінометної батареї механізованого батальйону 34 окремої гірсько-піхотної бригади корпусу - майора ОСОБА_2 вимог ст.16, 111, 112 Статуту внутрішньої служби ЗС України, які зобов'язують організовувати правильну експлуатацію озброєння та техніки, перевіряти підготовку та стан озброєння і техніку роти перед кожним виходом на навчання чи зайняття, вживати заходів для запобігання катастрофам, аваріям і поломкам, обліку та зберігання матеріальних засобів підлеглого підрозділу, у зв'язку із чим, за спричинену шкоду ОСОБА_2 був притягнутий до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 40 895,02 грн. за порушення вимог ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, п.3.1.9 «Положення про військове (корабельне) господарство збройних Сил України», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 р. №300 (а.с.6)

Наказом командира Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.03.2014 року № 118 ОСОБА_2 звільнений з військової служби у запас за п. «є» ч.6 ст. 26 (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили) та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України. (а.с.17)

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач прийняв на відповідальне зберігання матеріальні цінності, внаслідок неналежного виконання ним його обов'язків по зберіганню, неналежній експлуатації та перевірки ввіреного йому майна була спричинена шкода державі, що виразилася у нестачі матеріальних цінностей, що встановлено проведеними перевірками, та у зв'язку із чим відповідач був притягнутий до матеріальної відповідальності наказами командира військової частини.

В силу положень ст.ст. 58, 59, 63, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 548-XIV, командир особисто відповідає перед державою за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів. Відповідно до п.п. 1, 3, 13, 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 р. № 243 (далі - Положення), військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети; військовослужбовці за шкоду, заподіяну, зокрема, втратою спеціальної техніки, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2 - 10-кратному розмірі вартості цього майна; перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України. Переліком військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженим Постановою КМ України від 02.11.1995 р. № 880, визначено, що у трикратному розмірі відносно вартості військового майна відшкодовується винною особою нестача агрегатів, запасних частин, інструментів, приладів і приладдя до озброєння, військової техніки, устаткування, апаратури, засобів зв'язку, пального, масла і мастила, спеціальних рідин, палива, зокрема, нестача такого майна, що належить до бронетанкової та автомобільної техніки.

Таким чином, судом суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність позову щодо наявності нестачі, спричинення її винними діями відповідача та наявності підстав для відшкодування ним завданої державі шкоди вірні як такі.

Відповідачем заперечення на позов не подано.

Факти нестач та їх розміри підтверджені документально і деталізовано, як встановлена і винність відповідача у заподіянні шкоди, ці обставини у передбачений цивільним процесуальним законом спосіб відповідачем не спростовані.

Позов пред'явлений у межах трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України), до того ж, відповідач по суті визнав наявність боргу внаслідок спричиненої ним нестачі, оскільки сплатив частину суми на погашення боргу, що стверджується, витягом з книги грошових стягнень і нарахувань військової частини А 1556 за 2014 рік, з якого вбачається погашення суми в розміні 1 111,60 грн. та залишок до стягнення 39 448,00 гривень. (а.с.19).

При цьому суд, вважає, що вимога позову про накладення арешту на майно відповідача, задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до ст. 151 ЦПК України є одним із видів забезпечення позову, однак заявлена з порушенням вимог ст. 152 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 394,48 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд заочно -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Військової частини А-1556 Міністерства оборони України (код 07792042), яка розташована за адресою: м. Мукачево, вул. Севастопольська, 4 Закарпатської області, шкоду, заподіяну державі, в розмірі 39 448,00 гривень. У решті відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 394,48 гривень за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 „Судовий збір", рахунок отримувача 31215206700003, отримувач коштів Державний бюджет міста Мукачева, 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37958089.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Головуючий Морозова Н. Л.