Вирок № 39390431, 09.04.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11622/13-к

1-кп/369/10/14

В И Р О К

іменем України

09.04.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лисенка Володимира Васильовича

суддів Омельченко Мирослави Миколаївни

Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі Безпалюк І.В., Раситюк М.П.

за участю прокурора Холодницького Н.І., Алфьорової Г.В., Костельного Р.О.

потерпілого ОСОБА_2

представників потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників-адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Нураталди, Карагандинської області, Актогайського району, Казахської РСР, українки, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, працюючої директором ТОВ «Вегас Україна» м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 1 «Б», офіс 134, раніше не судимої, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

Встановив:

Органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що в 2007 році ( точної дати не встановлено) ОСОБА_9 діючи з відома та за дорученням ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11 про намір ОСОБА_10 продати земельну ділянку площею 0, 0802 га, розташовану АДРЕСА_2, належну їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 701221, виданого 01.08. 2007 р. Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі, разом із наявними на ній житловим будинком, альтанкою та свердловиною, належних ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 358359, виданого 02.10. 2007 р. виконкомом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, внаслідок чого ОСОБА_11 виявила бажання на їх придбання. В подальшому восени 2007 року ( точна дата не встановлена органом досудового розслідування) у зв»язку з неможливістю придбати у домовлений термін дану земельну ділянку з об»єктами нерухомості, розташованими на ній, ОСОБА_11 повідомила про пропозицію їх продажу своїй знайомій ОСОБА_8, котра, оглянувши їх, погодилася придбати шляхом отримання для вказаних цілей та в її інтересах ОСОБА_11 кредиту в Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку» МФО: 321024, код ЄДРПОУ: 19338316, де остання обслуговувалася протягом тривалого часу та мала позитивну кредитну історію, оскільки за умовами надання банком кредитів для придбання нерухомості ОСОБА_8, котра не мала для цього необхідного офіційного доходу, неможливо було укласти кредитний договір. Обговоривши вказані умови з представниками банку та представником продавця ОСОБА_9, ОСОБА_11, будучи в дружніх стосунках із ОСОБА_8 та не усвідомлюючи справжніх її намірів, погодилася придбати цю земельну ділянку з об»єктами нерухомості, розташованими на ній, на умовах, запропонованих ОСОБА_8 Внаслідок цього, після подання відповідного пакету документів до АБ «Банк регіонального розвитку», ОСОБА_11 з відома та на прохання ОСОБА_8 і в її інтересах, уклала 25.12. 2007 року в м. Києві з АБ «Банк регіонального розвитку» кредитний договір № 14/10 - 188, згідно якого їй було виділено для їх придбання грошові кошти в сумі 2 525 000 грн., котрі з відповідною відсотковою ставкою банку повинна була повернути ОСОБА_8 через позичальника ОСОБА_11 У зв»язку з цим, ОСОБА_11 надіючись на добропорядність ОСОБА_8 та з її відома, уклала в її інтересах 25.12. 2007 р. в м. Києві зі ОСОБА_10 договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, згідно умов яких вона придбала за кредитні кошти банку, отримані за кредитним договором № 14/10 - 188 від 25.12. 2007 р., в сумі 1 958 884 грн., житловий будинок загальною площею 278, 7 кв. м., житловою площею 92 кв. м. разом з альтанкою та свердловиною, розташованих АДРЕСА_2, та за суму 566 116 грн. - вказану земельну ділянку площею 0, 0802 га, кадастровий номер: НОМЕР_1: 03:002:0034, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», на якій розташувалися придбані об»єкти нерухомості.

За умовами укладеного кредитного договору № 14/10 - 188 від 25.12. 2007 р. придбане таким чином ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_8 нерухоме майно з метою забезпечення виплат по ньому було доставлене банку, відповідно до укладеного 25.12. 2007 р. між позичальником і кредитором іпотечного договору, та на ці об»єкти нерухомості до повного погашення кредиту була накладена заборона відчуження.

В подальшому, згідно умов укладення кредитного договору, ОСОБА_8 за домовленістю із ОСОБА_11, частково до вересня 2009 року погашала виплати по кредитному договору № 14/10 - 188 від 25.12. 2007 р. та почала користуватися даною земельною ділянкою разом з житловим будинком, альтанкою та свердловиною, розташованими на ній.

Згодом в 2009 році у зв»язку із введенням « в АБ «Банк регіонального розвитку» тимчасової адміністрації, його керівництвом були визначені всім боржникам за кредитними договорами, в тому числі і ОСОБА_12, вимоги щодо дострокового погашення кредиту. Внаслідок неможливості ОСОБА_11 та ОСОБА_8 достроково погасити кредит перед банком, то їм у вересні 2009 року його представниками було запропоновано погасити даний кредит за рахунок депозитних коштів ОСОБА_2, котрий в АБ «Банк регіонального розвитку» мав грошові вклади, згідно укладеного 14.10. 2008 р. депозитного договору № 29.1 -Дф-980-1033/08 та за яким банк, у зв»язку з фінансовим станом не міг здійснювати виплати. У зв»язку з цим у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману та зловживання довірою коштами ОСОБА_2 в особливо великих розмірах. Для цього, після проведених перемовин ОСОБА_8 домовилася з ОСОБА_2 та ОСОБА_11, котрі не усвідомлювали справжніх її злочинних намірів, погасити в повному розмірі кредит ОСОБА_11, отриманий 25.12. 2007 р., в інтересах ОСОБА_8, згідно кредитного договору № 14/10 - 188, за рахунок депозитних коштів ОСОБА_2, наявних в АБ «Банк регіонального розвитку», згідно депозитного договору № 29.1 -Дф-980-1033/08 від 14.10. 2008 р. Далі ОСОБА_11 згідно домовленостей з ОСОБА_8 та ОСОБА_2, після зняття банком заборони відчуження цих об»єктів нерухомості повинна була укласти з ОСОБА_8 договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки для того, щоб її права та обов»язки боржника перейшли до ОСОБА_8, котра в подальшому мала укласти з ОСОБА_2 договір позики грошових коштів на суму, визначену сторонами, для забезпечення виконання зобов»язань, по якому дані об»єкти нерухомості повинні будуть доставлені кредитору ОСОБА_2 шляхом укладення договору іпотеки.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_11, не усвідомлюючи злочинний мотив ОСОБА_8 щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 та її справжніх шахрайських намірів, сповістили керівництво АБ «Банк регіонального розвитку» про свої домовленості щодо такої схеми погашення кредиту та після ухвалення 19.10. 2009 р. рішення кредитного комітету АБ «Банк регіонального розвитку» їм було дозволено провести зазначені банківські операції.

Наступного дня, 20.10. 2009 р. ОСОБА_2, не усвідомлюючи справжніх намірів ОСОБА_8 з її відома та згоди, в м. Києві через касу АБ «Банк регіонального розвитку» повністю погасив за рахунок власних депозитних коштів, наявних в АБ «Банк регіонального розвитку», згідно депозитного договору № 29.1 -Дф-980-1033/08 від 14.10. 2008 р., заборгованість по кредитному договору № 14/10 - 188 від 25.12. 2007 р., укладеного ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_8 в сумі 2 555 961 грн. 54 коп.

Після цього, ОСОБА_8, будучи звільненою таким чином від обов»язку погашення кредиту перед АБ «Банк регіонального розвитку» за кредитним договором № 14/10 - 188 від 25.12. 2007 р. та реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_2, під видом подальшого укладення договору позики з ОСОБА_2 і бажаючи зареєструвати у відповідних органах державної влади своє право власності на земельну ділянку, розташовану АДРЕСА_2, та об»єкти нерухомості, розміщені на ній, після зняття заборони банку на їх відчуження та оформлення необхідного пакету документів уклала 26.11. 2009 р. в м. Києві із ОСОБА_11 договір купівлі-продажу земельної ділянки, ринковою вартістю в розмірі 252 100 грн. 68 коп. та договір купівлі-продажу житлового будинку разом з надвірними будівлями і спорудами, ринковою вартістю в розмірі 1 052 769 грн., не провівши за домовленістю із ОСОБА_2 та ОСОБА_11, жодних розрахунків з останньою, які були зазначені у договорах купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 26.11. 2009 р.

Після цього, ОСОБА_8, ставши таким чином за рахунок домовленостей із ОСОБА_2 та ОСОБА_11, які не усвідомлювали справжніх її злочинних намірів, власником земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_2 та об»єктів нерухомості, розміщених на ній, 01.12. 2009 р. зареєструвала в КП «Бюро технічної інсвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» та Управлінні земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі право приватної власності на об»єкти нерухомості та земельну ділянку, розташовані АДРЕСА_2.

Далі, на вимогу ОСОБА_2, 17.12. 2009 р. ОСОБА_8, як особа котра була зобов»язаною укласти з ним договори позики та іпотеки нерухомого майна для забезпечення виплат по ньому, прибула до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, що в АДРЕСА_3, де, продовжуючи реалізовувати свій шахрайський умисел, не маючи дійсного наміру укласти з ОСОБА_2 договору позики грошових коштів та для введення його в обману щодо своїх справжніх намірів по заволодінню його майном в особливо великих розмірах, уклала з ОСОБА_2 лише договір іпотеки вказаного вище домоволодіння та земельної ділянки та частково погасила заборгованість перед ним в рорзмірі 150 000 грн., а сам договір позики для забезпечення виплат, по якому укладався підписаний нею та нотаріально посвідчений договір іпотеки, відмовилася укласти та залишила офіс нотаріуса. В подальшому, ОСОБА_8 уникаючи зустрічей з ОСОБА_2 та заволодівши таким чином шляхом обману та зловживання довірою його грошовими коштами в особливо великих розмірах, договору позики з ним не уклала та грошових коштів ОСОБА_2, які він надав для погашення заборгованості по кредитному договору № 14/10 - 188 від 25.12. 2007 р. та за які вона отримала можливість безперешкодно володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, розташованою АДРЕСА_2, та об»єктами нерухомості, розміщеними на ній, не повернула, чим завдала ОСОБА_2 матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на суму 2 405 961 грн. 54 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, не визнала і суду пояснила, що у 2009 році ОСОБА_11 запропонувала їй придбати належний їй будинок, розташований АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області. Вона в присутності ОСОБА_11 оглянула зазначену новобудову та домовилася з нею придбати вказаний будинок із земельною ділянкою.

Після цього, через деякий період часу, а саме 26 листопада 2009 року вона уклала в м. Києві в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_14 договір купівлі-продажу будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованими АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області. До моменту нотарільного засвідчення вказаного договору, вона в офісі зазначеного нотаріуса розрахувалася із ОСОБА_11, передавши їй гроші.

Далі нотаріус засвідчив вказаний договір, один екземпляр договору був наданий їй, а інший - ОСОБА_11

Після цього, вона в органах реєстрації зареєструвала право власності на цей будинок.

Пізніше ОСОБА_11 в м. Києві познайомила її зі своїм знайомим ОСОБА_2, який зі слів ОСОБА_11 розпочав бізнес в сфері реалізації косметики. Під час розмови із ОСОБА_2 останній запропонував спільно з ним заробити гроші за рахунок реалізації вказаної косметики на території України. На протязі чотирьох місяців, починаючи з березня місяця 2010 року вона працювала з ОСОБА_2 В зв»язку з обманом останнього, який не платив їй гроші, вона перестала продовжувати з ним працювати.

Оскільки, зі слів ОСОБА_11 у неї були фінансові проблеми, то вона її попросила закласти належний їй будинок АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області для позики коштів в сумі близько 2 500 000 ( двох мільйонів п»ятсот тисяч) грн. Вона вирішила допомогти ОСОБА_11 та погодилася на її пропозицію. Далі вона із ОСОБА_11 та ОСОБА_2 домовилися укласти договір позики та договір іпотеки між нею та ОСОБА_2, які повинен був засвідчити приватний нотаріус ОСОБА_13. У домовлений із ОСОБА_11 та ОСОБА_2, час, вона прибула до вказаного приватного нотаріуса, де також перебував ОСОБА_2

Після цього, приватний нотаріус ОСОБА_15 показав їй та ОСОБА_2 проект договору іпотеки, згідно умов якого вона належний їй будинок АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області передає в якості предмету застави ОСОБА_2 в якості гарантії виплати коштів, згідно договору позики. Зі слів нотаріуса ОСОБА_13, оскільки в той час вони ознайомлювалися з проектами договору іпотеки, закривався реєстр вчинення нотаріальних дій за той день, то він попросив їх з ОСОБА_2 поставити власні підписи на цьому договорі, тобто укласти його.

Вона проконсультувалася з юристами, які їй, сказали, що підписання даного договору без укладення основного договору позики, під який укладався цей договір, не несе будь-яких юридичних наслідків, після чого підписала його. Вказаний договір також підписав ОСОБА_2

Після цього, нотаріус надав їй та ОСОБА_2 для ознайомлення проект договору позики, під який вона з ним уклали договір іпотеки. Відповідно до умов зазначеного договору позики було вказано, що вона бере в борг від ОСОБА_2 суму значно більшу, а ніж ту, про яку вони домовлялися із ОСОБА_11 Вона цей договір не підписала. Про це вона повідомила ОСОБА_11, якій сказала, що підписувати договір позики з такою сумою боргу вона не буде, тому що домовленість у них була про іншу суму.

Влітку 2011 року вона побачила, що біля її будинку знаходиться ОСОБА_2 та незнайомі їй люди, які фотографували належний їй будинок. Вона запитала в них, що трапилося. Після чого, вони відразу ж поїхали звідти.

В подальшому вона звернулася з позовом до суду з вимогою анулювати укладений між нею та ОСОБА_2 договір іпотеки, який засвідчив нотаріус ОСОБА_13 Рішенням суду її позов був задоволений та договір іпотеки визнаний недійсним.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснив, що в 2008 році він поклав на депозит у Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку», грошові кошти. Після закінчення строку дії депозитного договору банк, не зміг через кризові явища в українській економіці, повернути йому кошти. Банк запропонував погасити заборгованість за депозитом шляхом розрахунку коштами рівневого боржника банку, з яким укладено в банку кредитний та іпотечний договори. Даним боржником виступила ОСОБА_11 Не дивлячись на те, що кредитний договір був оформлений на ОСОБА_11, кредит брався для ОСОБА_8 та її особистих потреб, оскільки ОСОБА_8 не мала офіційних доходів, що відповідно і не мала змоги взяти кредит в банку. В подальшому ОСОБА_8, віддавала кошти на погашення кредиту ОСОБА_11, а остання в свою чергу, вже формально від свого імені гасила заборгованість.

Він погодився на пропозицію банку власними депозитними коштами погасити кредитні зобов»язання ОСОБА_11 в тому ж банку в сумі 2 555 961, 54 ( два мільйони п»ятсот п»ятдесят п»ять дев»ятсот шістдесят одна) грн. 54 коп., а майно ( будинок і земельну ділянку АДРЕСА_2, Києво-Святошинстький район, Київська область), що знаходилось в іпотеці банку в порядку забезпечення зобов»язань за кредитним договором ОСОБА_11, реалізується ОСОБА_8, яка за відповідним договором буде розраховуватись за майно не з ОСОБА_11, а з ОСОБА_2 згідно погоджених сум та графіку погашення.

20 жовтня 2009 року він за рахунок депозитних коштів погасив банку кредит ОСОБА_11 в розмірі 2 555 961, 54 ( два мільйони п»ятсот п»ятдесят п»ять тисяч дев»ятсот шістдесят одна) грн. 54 коп.

Після погашення кредиту, 26 листопада 2009 року, банк направив заяву приватному нотаріусу з проханням зняти заборону на відчуження домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області на підставі повного виконання зобов»язань, які забезпечені вказаним договором іпотеки.

Того ж дня, 26 листопада 2009 року ОСОБА_11 відчужає будинок і земельну ділянку, що були предметами іпотеки, ОСОБА_8

За попередньою домовленістю, ОСОБА_8 зобов»язувалась повернути борг ОСОБА_2 - йому за будинок по договірній ціні 3 750 000, 00 грн. ( три мільйони сімсот п»ятдесят тисяч гривень).

Для реалізації вищевказаних домовленостей, приватним нотаріусом ОСОБА_13 було підготовлено для підписання два договори між ОСОБА_2 і ОСОБА_8 - договір позики та договір іпотеки.

Договір іпотеки від 17.12. 2009 року був підписаний, згідно якого було передбачено, що ОСОБА_8 передає в іпотеку йому - ОСОБА_2 нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області.

Разом з договором іпотеки нотаріус підготував для підписання і договір позики, але в подальшому ОСОБА_8 від підписання основного договору позики відмовилась, а договір іпотеки - в судовому порядку був визнаний недійсним.

Просить стягнути з ОСОБА_8 на його користь 3 750 000 грн.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду пояснила, що вона мала намір купити будинок АДРЕСА_2, який будував ОСОБА_9. Оскільки люди, які планували купити у неї будинок у с. В. Поштова, відмовилися від покупки будинку, то вона усвідомлювала, що не може собі позволити купити будинок і відмовилася від купівлі будинку у ОСОБА_9 для себе.

Всі ці обставини знала ОСОБА_8, з якою вона на протязі останніх 20-и років дружила, у якої було бажання мати власний будинок. Вона попросила її взяти - оформити кредит на себе, а вона буде мешкати у цьому будинку і виплачувати за нього кредит, адже їй самій кредит не дадуть, оскільки заробітна плата не може бути підставою для отримання кредиту. Вона погодилася на цю пропозицію.

25 грудня 2007 року вона підписала договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області з ОСОБА_9. У відповідності з цим договором вона купила у ОСОБА_9 цей будинок, який засвідчила нотаріус ОСОБА_16 І в цей же день отримала у банку «Банк регіонального розвитку» кредит у сумі 2 550 000 ( два мільйони п»ятсот п»ятдесят тисяч) гривень.

Про те, що вона покупає будинок не для себе, а в інтересах ОСОБА_8 знали, як нотаріус ОСОБА_16 так і ОСОБА_9. З грудня 2007 року ОСОБА_8 стала проживати у будинку.

ОСОБА_8 давала їй кошти необхідні для погашення відсотків по кредиту, що вона і робила.

У жовтні місяці 2009 року співробітники банку у приміщенні кредитного відділу познайомили її та ОСОБА_8 з ОСОБА_2, який з 2008 року мав депозитний вклад у цьому банку. Однак у зв»язку з кризою банк не мав можливості повернути кошти. Працівники банку пропонували погасити кредит, який юридично був оформлений на неї, а фактично оформлявся в інтересах ОСОБА_8 коштами боржника банку, тобто погасити кредит за рахунок власника депозиту у банку, яким і був ОСОБА_2

Вони втрьох: вона, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 домовилися про те, що ОСОБА_2 закриває суму кредиту, а саме: 2 555 961, 54 ( два мільйони п»ятдесят п»ять тисяч дев»ятсот шістдесят одна) грн. 54 коп., а майно - будинок і земельну ділянку АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, що знаходились в іпотеці банку в порядку забезпечення зобов»язання за її кредитним договором взятим в інтересах ОСОБА_8 реалізується останній, яка за відповідним договором буде розраховуватися не з нею, а з ОСОБА_2 згідно з погоджених сум та графіку погашення.

В зв»язку з тим, що офіційно кредит був оформлений на неї, то договір позики грошових коштів з ОСОБА_2 може підписати тільки вона, а не ОСОБА_8, що і було зроблено 20.10. 2009 року, тобто в цей день ОСОБА_2 за рахунок власних депозитних коштів погасив перед банком взятий нею в інтересах ОСОБА_8 кредит у розмірі 2 555 961, 54 ( два мільйони п»ятдесят п»ять тисяч дев»ятсот шістдесят одна) грн. 54 коп. По домовленості з банком, заборона з будинку не знімалася до моменту юридичного переоформлення будинку з неї на ОСОБА_8, тобто до 26 листопада 2009 року.

Переоформити будинок з себе на ОСОБА_8 вона могла лише шляхом підписання договору купівлі-продажу. Виконуючи вимоги усної домовленості, вона погодилася.

У відповідності з договором купівлі-продажу від 26.11. 2009 р. оформленим нотаріусом ОСОБА_14 вона нібито продала ОСОБА_8 будинок за 2 000 000 ( два мільйони) грн., а земельну ділянку, на якій він розташований - за 252 100, 68 ( двісті п»ятдесят дві тисячі сто грн., 68 коп.

Стверджує, що оформлення цього договору було формальним, адже в дійсності ОСОБА_8 ніяких коштів їй за купівлю-продаж будинку та земельної ділянки не платила та і не могла їх платити, оскільки їх у неї не було, а цей договір був направлений лише на те, щоб ОСОБА_8 розраховувалася з ОСОБА_2 за свій будинок. Вона була впевнена, що в цей же день договір позики грошових коштів між нею та ОСОБА_2 буде розірваний та буде підписаний інший - між ОСОБА_2 та ОСОБА_8

Наступного дня - 27.11. 2009 р. вона зателефонувала ОСОБА_2, щоб розірвати договір позики грошових коштів між нею та ним від 20.10. 2009 р. Але ОСОБА_2 повідомив їй, що договір позики грошових коштів та договір іпотеки між ним та ОСОБА_8 у нотаріуса оформлений не був за спільною домовленістю з ОСОБА_8 і що вони це зроблять у нотаріуса ОСОБА_13

Договір іпотеки між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був укладений лише 17.12. 2009 року та зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_13

Договір позики також був виготовлений нотаріусом ОСОБА_13 та наданий ОСОБА_8 та ОСОБА_2 для ознайомлення, однак ОСОБА_8 сказала, що вона хоче більш детально ознайомитися з договором позики, хоче почитати його дома, після чого підпише наступного дня. Однак, в подальшому вона договір позики так і не підписала. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що ОСОБА_8 постійно ухилялася від підписання договору.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні суду пояснила, що ОСОБА_8 заволоділа шахрайським шляхом грошима її батька ОСОБА_2 і, таким чином, придбала собі будинок.

Свідок ОСОБА_18 дала аналогічні покази в судовому засіданні показам свідка ОСОБА_17, при цьому суду пояснила, що ОСОБА_8 обманула її батька на велику суму грошових коштів, придбала за них собі будинок, в якому зараз проживає.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду пояснила, що вона з ОСОБА_9 проживала в цивільному шлюбі і здійснювали будівництво будинку АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області.

В подальшому вирішили продати цей будинок. Питаннями продажу ділянки та будинку займався ОСОБА_9 Потім вона разом з ОСОБА_9 уклали два договори купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку з жінкою на ім»я ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні суду пояснив, що в 2007 році ОСОБА_12 повідомила його, що має намір придбати для себе будинок в АДРЕСА_2.

Через деякий час від ОСОБА_11 дізнався, що її подруга ОСОБА_8 має намір придбати цей будинок. Він підвозив ОСОБА_11 до «банку регіонального розвитку». Після того, як вона повернулася з банку дізнався, що кредит для ОСОБА_8 для придбання вказаного будинку вони надати не зможуть, оскільки в останньої не було достатніх доходів оформлення вказаного кредиту.

Через деякий час він від ОСОБА_11 дізнався, що вона уклала кредитний договір з банком на придбання даного будинку в інтересах ОСОБА_8, для чого остання запросила його та ОСОБА_11 до придбаного будинку на святкування його купівлі. Туди він приїхав разом із ОСОБА_11, де в приміщенні новобудови відсвяткували разом з ОСОБА_8 цю подію. Під час цієї зустрічі, ОСОБА_8 неодноразово дякувала ОСОБА_11 за те, що вона в її інтересах уклала з банком кредитний договір, у зв»язку з чим, у неї з»явилась така можливість проживати у цьому будинку.

В подальшому йому стало відомо від ОСОБА_11, що якийсь вкладник банку погасив в повному розмірі борг по кредиту та вона уклала з ним договір позики.

Згодом ОСОБА_11 його повідомила, що вона уклала з ОСОБА_8 договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки.

Через деякий час від ОСОБА_11 йому стало відомо, що ОСОБА_8 так і не уклала з вкладником договір позики та іпотеки будинку та земельної ділянки.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні суду пояснив, що в 2007 році ОСОБА_11 повідомила його, що має намір придбати для себе будинок в АДРЕСА_2. Через деякий час внаслідок власних фінансових проблем ОСОБА_11 вирішила не купувати цей будинок.

Потім від ОСОБА_11 дізнався, що їх спільна знайома ОСОБА_8 захотіла придбати цей будинок для себе. У зв»язку з чим, вони неодноразово при зустрічах в його присутності обговорювали питання його купівлі. А саме, ОСОБА_11 погодилася в «Банку регіонального розвитку» отримати кредит в інтересах ОСОБА_8, оскільки останній не могли надати кредит в зв»язку з недостатнього офіційного заробітку.

Згодом він разом із ОСОБА_11 приїхав до банку «Банк регіонального розвитку», де ОСОБА_11 отримала в інтересах ОСОБА_8 кредит.

В подальшому у зв»язку з тим, що він був водієм ОСОБА_11, то щомісяця бачив, як ОСОБА_11 та ОСОБА_8 зустрічалася у різних місцях, де ОСОБА_11 отримувала від ОСОБА_8 кошти в якості сплати боргу за кредитом.

Через деякий час ОСОБА_11 сказала, що працівники банку запропонували їй в рахунок дострокового погашення кредиту погасити його депозитними вкладами його вкладників. В подальшому від ОСОБА_11 йому стало відомо, що ОСОБА_2 погодився погасити борг по кредиту в інтересах ОСОБА_8, що і зробив.

ОСОБА_11 уклала з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, гроші від ОСОБА_8 ОСОБА_11 не отримувала.

В подальшому ОСОБА_8 не уклала з ОСОБА_2 договір позики, який повинна була укласти після підписання з ОСОБА_11 договору купівлі-продажу.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні суду пояснив, що він проживає АДРЕСА_4, Києво-Святошинського району.

ОСОБА_9 разом із співмешканкою ОСОБА_10 будували будинок по АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району. Придбати даний будинок мала намір ОСОБА_11.

В подальшому в грудні 2007 року йому стало відомо від ОСОБА_9, що даний будинок ОСОБА_11 не зможе купити у зв»язку з фінансовими труднощами та його виявила бажання придбати подруга ОСОБА_11 ОСОБА_8.

Стверджує, що зі слів ОСОБА_9 він дізнався, що ОСОБА_8 придбала цей будинок, яка з літа 2008 року почала проживати в цьому будинку.

В подальшому при зустрічі з ОСОБА_9, останній повідомив, що кредит на придбання будинку АДРЕСА_2 для ОСОБА_8 оформила на своє ім»я ОСОБА_11, а ОСОБА_8 відмовилася платити борг по кредиту.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні суду дала аналогічні покази показам свідка ОСОБА_21, яка підтвердила, що від ОСОБА_9 дізналася, що ОСОБА_8 придбала будинок АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району.

З 2008 року ОСОБА_8 почала проживати в цьому будинку.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду пояснив, що в 2007 році ОСОБА_11 хотіла купити у нього будинок АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району.

В подальшому ОСОБА_11 сказала йому, що вона не має можливості придбати цей будинок у зв»язку з фінансовими труднощами. Восени 2007 року ОСОБА_23 запропонувала ОСОБА_8 купити цей будинок, оскільки у останньої було велике бажання мати власний будинок, на що ОСОБА_8 погодилась.

ОСОБА_8 запропонувала ОСОБА_11 взяти кредит на себе, а ОСОБА_8 буде проживати у цьому будинку і виплачувати кредит. Самій ОСОБА_8 не могли дати кредит, оскільки розмір її заробітної плати не дозволяв цього, а інших офіційних доходів вона не мала. ОСОБА_11 погодилася на цю пропозицію, оскільки вони перебували у дружніх стосунках.

Оскільки у ОСОБА_11 була гарна репутація та гарні стосунки у банку, то їй надали кредит. В грудні 2007 року між ними було підписано договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошиського району, згідно якого ОСОБА_11 купила у нього цей будинок. Фактично ОСОБА_11 брала з умовою, що кредит по ньому буде виплачувати ОСОБА_8

В подальшому ОСОБА_11 і ОСОБА_8 оформили договір купівлі-продажу даного будинку.

Свідок ОСОБА_13 судовому засіданні суду пояснив, що він працює приватним нотаріусом в Київському міському нотаріальному окрузі з 2002 року.

З цього року знає ОСОБА_2. В грудні 2009 року йому зателефонував ОСОБА_2 і домовився з ним на посвідчення договорів позики та іпотеки на 17 грудня 2009 року. ОСОБА_2 завіз йому копії документів на себе і ОСОБА_8, щоб він підготовив проекти договорів позики і іпотеки. За договором позики ОСОБА_2 позичав ОСОБА_8, грошові кошти на суму 3 750 000 гривень, а за договором іпотеки ОСОБА_8 в якості свого забезпечення за договором позики передавала в іпотеку належний їй на праві приватної власності будинок за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошиського району.

Він підготовив проекти зазначених договорів 17 грудня 2009 року до нього в офіс, який тоді знаходився за адресою: АДРЕСА_5, приїхав ОСОБА_2 і ОСОБА_8

Він надав їм проекти договорів, щоб вони ознайомилися. Вони читали договори, пропозиції вносила ОСОБА_8 Але ОСОБА_8 договір позики так і не підписала. Договір іпотеки був ними підписаний і ним посвідчений.

ОСОБА_2 підписав договір позики у двох примірниках, а ОСОБА_8 договір позики не підписала. Свою відмову підписати цей договір вона пояснила тим, що хоче вдома у спокійній обстановці його вичитати і підписати. Оскільки цей договір нотаріально не посвідчувався, то він погодився віддати їй два примірники договору позики, які були підписані ОСОБА_2, так як вона обіцяла повернути примірник ОСОБА_2 наступного дня.

В подальшому ОСОБА_8 так і не підписала договір позики. Потім дізнався від ОСОБА_2, що ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом до останнього про визнання вищезазначеного договору іпотеки недійсним з підстав відсутності основного зобов»язання - договору позики.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні суду пояснила, що вона працювала в «Банку регіонального розвитку».

ОСОБА_11 оформила на себе кредитний договір у банку в сумі 2, 5 млн. грн. в інтересах своєї подруги для покупки останній будинку. Це їй відомо зі слів ОСОБА_11

Аналогічні покази показам свідка ОСОБА_24 дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_25, яка суду підтвердила, що ОСОБА_11 взяла у «банку регіонального розвитку» кредит в інтересах своєї подруги. ОСОБА_2 погасив за рахунок власних депозитних коштів, наявних в АБ «Банк регіональногго розвитку», заборгованість по кредитному договору, укладеного ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні суду пояснила, що ОСОБА_11 у «Банку регіонального розвитку» оформила на себе кредит в інтересах своєї подруги для покупки останній будинку.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні суду пояснила, що від ОСОБА_11 їй стало відомо, що остання планує придбати для своєї подруги будинок, розташований АДРЕСА_2 та який вона бажала до цього купити для себе. Зі слів ОСОБА_11 їй стало відомо, що подруга не має офіційного заробітку, який би дозволяв їй оформити цей кредит в банку.

В подальшому ОСОБА_11 оформила на себе кредит у «Банку регіонального розвитку» для покупки будинку. А ОСОБА_2 погасив за рахунок власних депозитних коштів заборгованість по кредитномук договору, укладеного ОСОБА_11

Крім того, судом були досліджені письмові докази, а саме: т. 1 - копія договру купівлі-продажу житлового будинку від 26.11. 2009 року, згідно якого ОСОБА_11 і ОСОБА_8 уклали цей договір купівлі-продажу будинка АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області, тобто ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_8 купила у неї вищевказаний будинок ( а .с. 10-71, 86, 128);

- копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11. 2009 року, згідно якого ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_8 купила земельну ділянку загальною площею 0, 0802 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинський район, Київська область ( а.с. 12-13, 99, 126);

- копія договору іпотеки від 17.12. 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_8, який рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.04. 2012 року визнаний недійсним, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 щодо житлового будинку № 12 з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 278, 7 кв. м., житловою площею 92, 0 кв. м., розташованого на земельній ділянці 0, 0802 га за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинський район, Київська область, з моменту його укладення ( а.с. 15-16, 38-40, т. 2, а.с 76-80);

- копія ухвали від 16.07. 2012 року апеляційного суду Київської області, згідно якої рішення Києво-Святошинського районного суду, Київської області від 19 квітня 2012 року залишено без змін ( а.с. 41-43, т. 2, а.с. 81-83);

- копія ухвали від 27 вересня 2012 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, згідно якої рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.04. 2012 р. та Ухвала апеляційного суду Київської області від 16.07. 2012 року залишено без змін ( а.с. 44-46; т. 2 84-86, 89-91);

- копія договору купівлі-продажу житлового будинку від 25.12. 2007 року, згідно якого ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_11 купила у неї житловий будинок АДРЕСА_2, Києво-Святошинський район, Київська область, де зазначена ціна договору-будинку: 1 958 884 грн. ( а.с. 89, а.с. 154);

- копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12. 2007 року, згідно якого ОСОБА_10 продала, а ОСОБА_11 купила земельну ділянку, площею 0, 0802 га за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинскьий район, Київська область, де зазначена ціна продажу земельної ділянки - 566 116 грн. ( а.с. 102, 148);

- копія Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12. 2007 року, площею 0, 0802 га ( а.с. 104);

- копія іпотечного договору від 25.12. 2007 року, згідно якого Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» надав ОСОБА_11 кредит в сумі 2 525 000 грн. за кредитним договором № 14/10-188 від 25.12. 2007 року.

В іпотеку за цим договором передається наступне майно ОСОБА_11, а саме: земельна ділянка, загальною площею 0, 0802 га, яка розташована в АДРЕСА_2, Києво-Святошинський район, Київської області і житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинський район, Київської області ( а.с. 140-141, 170, 171);

- - копія кредитного договору за № 14/10-188 від 25.12. 2007 року, згідно якого Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» надає ОСОБА_11 кредит в сумі 2 525 000 грн. ( а.с. 144-146);

- т. 2 - копія договору позики грошових коштів від 20.10. 2009 року, згідно якого ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 2 600 000 гривень, а остання зобов»язується повернути йому таку ж суму грошових коштів.

ОСОБА_11 зобов»язується за свій рахунок до 20 листопада 2009 року забезпечити позику нерухомим майном, а саме: іпотекою земельної ділянки загальною площею 0, 0802 га та житлового будинку № 12, загальною площею 287, 7 кв. м., житловою площею 92, 0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області ( а.с. 6);

Суд, визнає, що обвинувачена ОСОБА_8 давала суду правдиві покази, підтверджуються іншими письмовими доказами, дослідженими судом під час судового розгляду.

При оцінці показів потерпілого ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_11 купила будинок АДРЕСА_2, Ктєво-Святошинського району, Київської області та земельну ділянку не для себе, а в інтересах і для ОСОБА_8, кредит ОСОБА_11 в банку брала для ОСОБА_8 та її особистих потреб, яка в подальшому повинна була оформити договір позики грошових коштів і договір іпотеки з ОСОБА_2 згідно домовленості, який власними депозитними коштами погасив кредитні зобов»язання ОСОБА_11 в банку в сумі 2 555 961, 54 грн., а майно - будинок і земельну ділянку АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області, що знаходилось в іпотеці банку в порядку забезпечення зобов»язань за кредитним договором ОСОБА_11, реалізується ОСОБА_8, яка за відповідним договором буде розраховуватись за майно, не з ОСОБА_11, а з ОСОБА_2 згідно погоджених сум та графіку погашення - суд вважає їх не правдивими, бо вони спростовуються, як показами обвинуваченої ОСОБА_8, які судом визнані достовірними і правдивими, так і дослідженими судом письмовими доказами під час судового розгляду, вказаними вище, а саме: копією договору купівлі-продажу житлового будинку від 26.11. 2009 р. укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ( т. 1, а.с. 10-11, 86, 128); копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11. 2009 р., укладеного між ОСОБА_11 і ОСОБА_8 ( т. 1, а.с. 12-13, 99, 126); копією Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_11 ( т.1, а.с. 104), копією іпотечного договору від 25.12. 2007 року, згідно якого ОСОБА_11 отримала у банку кредит ( т.1, а.с. 140-141, 170-171); копією кредитного договору за № 14/10-188 від 25.12. 2007 року, згідно якого Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» надає ОСОБА_11 кредит в сумі 2 525 000 грн. ( т.1, а.с. 144-146); копією договору позики грошових коштів від 20.10. 2009 р., згідно якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 2 600 000 грн., а остання зобов»язується повернути йому таку ж суму грошових коштів ( т.2, а.с. 6), - які судом визнаються достовірними, бо вони відповідають фактично встановленим судом обставинам справи.

Покази свідка ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 - судом визнаються неправдивими, бо їм стало відомо про обставини справи зі слів свідка ОСОБА_11, а свідкам ОСОБА_21 і ОСОБА_22 - зі слів відомо свідка ОСОБА_9, а останньому відомо зі слів свідка ОСОБА_11, оскільки покази свідка ОСОБА_11 і потерпілого ОСОБА_2 судом визнані неправдивими і не достовірними, бо вони спростовуються вищевказаними обставинами справи - письмовиими доказами, які досліджені в процесі судового розгляду і показами обвинуваченої ОСОБА_8, які судом визнані достовірними, правдивими.

Тому, оцінивши зібрані та досліджені в процесі судового слідства докази суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_8 не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні і вона підлягає виправданню за відсутністю події злочину ( об»єктивної та суб»єктивної сторони), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобото за відсутністю двух ознак злочину, які передбачені ч. 1 ст. 11 КК України, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 грудня 2007 року ОСОБА_11 купила у ОСОБА_10 житловий будинок АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області, що підтверджується копією договору купвлі-продажу житлового будинку від 25.12. 2007 року, де зазначена ціна продажу будинку - 1. 958. 884 грн. ( т.1, а.с. 89, 154);

В цей же день, тобто 25 грудня 2007 року ОСОБА_11 разом з житловим будинком купила у ОСОБА_10 також земельну ділянку, площею, 0, 0802 га за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинський район, Київська область, що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12. 2007 року, де зазначена ціна продажу земельної ділянки - 566 116 грн. ( т. 1 а.с. 102, 148);

25 грудня 2007 року Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» надає ОСОБА_11 кредит в сумі 2 525 000 грн., що підтверджується копією кредитного договру № 14/10-188 від 25.12. 2007 року ( т. 1, а.с. 144-146). І в цей же день, тобто 25.12. 2007 року після отримання кредиту, ОСОБА_11 укладає з Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку» договір іпотеки. В іпотеку за цим договором передає банку наступне майно: земельну ділянку, загальною площею 0, 0802 га і житловий будинок № 12, загальною площею 278, 7 кв. м., житловою площею 92, 0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області ( т.1, а.с. 144-146, 140-141).

20 жовтня 2009 року ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 2 600 000 гривень, о остання, тобто ОСОБА_11 зобов»язується повернути ОСОБА_2 таку ж суму грошових коштів. Також ОСОБА_11 зобов»язується за свій рахунок до 20 листопада 2009 року забезпечити позику нерухомим майном, а саме: іпотекою земельної ділянки загальною площею 0, 0802 га та житлового будинку № 12, загальною площею 278, 7 кв. м., житловою площею 92, 0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області, що підтверджується копією договору позики грошових коштів від 20.10. 2009 року ( т. 2, а.с. 6);

26 листопада 2009 року ОСОБА_11 і ОСОБА_8 між собою уклали договори купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки, згідно яких ОСОБА_8 купила у ОСОБА_11 будинок № 12 з надвірними будівлями та спорудами, а також земельну ділянку, загальною площею 0, 0802 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області, де зазначені ціни відповідно продажу будинку, яка складає 2 000 000, 00 ( два мільйони) гривень 00 коп. і ціна продажу земельної ділянки, яка складає 252 100, 68 ( двісті п»ятдесят дві тисячі сто) гривень 68 коп., - що підтверджується: копіями договорів купівлі-продажу житлового будинку від 26.11. 2009 р. і договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.11. 2009 року ( т.1, а.с. 86, 99);

Договір іпотеки від 17.12. 2009 р., укладений міє ОСОБА_2 і ОСОБА_8, який, як стверджує обвинувачена ОСОБА_8 вона уклала в інтересах ОСОБА_11, оскільки у останньої були фінансові труднощі, і який рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.04. 2012 року визнаний недійсним щодо житлового будинку № 12 з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 278, 7 кв. м., житловою площею 92, 0 кв.м., розташованого на земельній ділянці 0, 0802 га за адресою: АДРЕСА_2, Києво-Святошинського району, Київської області з моменту його укладення ( т.1. а.с. 15-16, 101, 38-40) ( т.2 а.с. 76-80). Ухвалами апеляційного суду Київської області від 16.07. 2012 р. і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09. 2012 р. - рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.04. 2012 року залишено без змін.

Тому, на думку суду, у ОСОБА_8 був відсутній умисел на скоєння інкримінованого їй діяння, а, отже суб»єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що органами досудового розслідування не встановлено факту вчинення ОСОБА_8, заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, оскільки в її діях відсутня об»єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України: обман виражається в повідомленні неправдивих відомостей ( дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність) з метою заволодіння чужим майном, а зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносиних, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах.

Тому, ОСОБА_8 повинна бути виправдана судом за відсутністю події злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи наведене і керуючись ст. 373-374 КПК України, суд, -

З а с у д и в :

ОСОБА_8 визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та виправдати її за відсутністю події злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов»язання - скасувати.

Накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_8, згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.10. 2013 року - скасувати ( т. 2 а.с. 64-65).

Накладений арешт на житловий будинок № 12 з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 278, 7 кв. м., житловою площею 92 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку 0, 802 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3222.485900: 03: 002: 0034, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які належать на праві приватної власності ОСОБА_8 - скасувати ( т. 1, а.с. 27), згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.03. 2013 року.

Речові докази по справі, які зазначені і перелічені в постановах про визнання та приєднання речових доказів до кримінального провадження від 13.08. 2013 р. ( т. 1 а.с 80); від 23.08. 2013 р. ( т. 1 а.с. 112-113); від 23.08. 2013 р. ( т.1, а.с. 130-131), від 28.08. 2013 р. ( т.1, а.с. 174-175); від 07.09. 2013 р. ( т. 2, а.с. 8) - залишити і зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення прокурором, потерпілим, представниками потерпілого, адвокатами і ОСОБА_8

Судді