Ухвала суду № 39388751, 13.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 239/169/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5141/2014

Головуючий в 1 інстанції: Пархоменко О.Ф.

Доповідач: Халаджи О.В.

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Халаджи О.В.

суддів Бугрим Л.М., Гапонова А.В.

при секретарі Лавицькому Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 14 травня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Новогродівці Донецької області про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП Селидіввугілля в особі ВП шахта «Росія» про відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з професійним захворюванням, вказуючи на те, що виконуючі трудові обов'язки за трудовим договором з відповідачем, з причин роботи в умовах тривалого впливу шкідливих виробничих факторів з загальним строком трудового стажу 30 років 4 місяці він захворів на хронічне професійне захворювання у вигляді вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок із стійкими нейротрофічними змінами у кістках кистей. Порушення здоров'я призвели до душевних страждань, втраті нормальних та звичних життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації його життя, поновити здоров'я неможливо.

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 14 травня 2014 року позов ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 20000 грн. відшкодування моральної шкоди в зв'язку з професійними захворюваннями на виробництві та судовий збір в сумі 243,60 грн. на користь держави.

Не погодившись з вказаним рішенням ДП «Селидіввугілля» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що встановлення факту спричинення моральної шкоди є обов'язком МСЕК. Окрім того, в позовній заяві не надано обґрунтування суми, яку позивач просить стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди та не надав доказів спричинення йому моральної шкоди. Враховуючи викладене, просив рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 14 травня 2014 року скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Сторони до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що в справі є розписки.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, згідно трудової книжки позивача, він працював в Об'єднанні «Селидіввугілля» шахта «Росія» (ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Росія») з 02.08.1982 року, звідки був звільнений 03.01.2013 року по п.2 ст.40 КЗпроП України в зв'язку з невідповідністю займаної посаді за станом здоров'я. Загальний стаж роботи на цьому підприємстві 30 років 4 місяці.

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 №2 від 06.12.2012 року встановлено, що професійне захворювання з діагнозом: вегетативна-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок з стійкими нейротрофічними змінами у кістках кистей, виникло, в зв'язку з недосконалістю технологічних процесів при видобутку вугілля в умовах тяжкої фізичної праці та локальної вібрації на ручках електросверла при бурінні шпурів при виїмці ніш. Підйом, перенесення ваги складає до 35 кг. на відстань 30 м. протягом 35 % робочої зміни, рівень локальної вібрації на ручках електросвердла складає 120 Дб, при ГДР 112 дБ. Захворювання професійне первинне.

Висновком МСЕК від 17.12.2012 року первинно позивачу було встановлено втрата 25% професійної працездатності з 17.12.2012 року. (копії акту та висновків МСЕК в матеріалах справи).

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 №2 від 13.11.2013 року встановлено, що професійне захворювання з діагнозом: хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії неповної ремісії з помірними статико-дінамічними порушеннями та больовим компонентом, виникло, в звязку з недосконалістю технологічних процесів при видобутку вугілля в умовах тяжкої фізичної праці. Підйом, перенесення ваги складає до 35 кг. на відстань 30 м. протягом 30-35 % робочої зміни. Захворювання професійне первинне.

Висновком МСЕК від 08.01.2014 року при повторному переогляді позивачу було встановлено за сукупністю втрата 40% професійної працездатності з 23.12.2013 року повторно 25% - вегетативна-сенсорна полі невропатія верхніх кінцівок, 15 % хронічна попереково-крижова радикулопатія від 30.10.2013 року та рекомендовано медікоментозне лікування. (копії акту та висновків МСЕК в матеріалах справи).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 внаслідок отриманих ним професійних захворювань, з втратою за сукупністю 40% професійної працездатності, завдані моральні страждання, пов'язані з погіршенням стану здоров'я, обмеженням фізичних можливостей та життєдіяльності, обсягу трудової діяльності, необхідністю регулярного проходження медикаментозного лікування у медичних закладах, необхідністю додаткових зусиль для організації його життя, в теперішній час не має можливості працювати за обраною раніше професією, не може у повній мірі займатися домашнім господарством та вести колишній спосіб життя. При призначенні щомісячних виплат відшкодування шкоди моральна шкода позивачу не відшкодована.

Згідно із ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду є, в тому числі: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві позивачу завдана моральна шкода, право на відшкодування якої, за рахунок коштів підприємства, регулюється ст. 237-1 КЗпП України, якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Частиною 2 цієї статті встановлено, що порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі № 1-32/2008 (про страхові виплати), статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України потерпілим надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Згідно ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Тобто визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд врахував конкретні обставини справи, характер та ступень моральних страждань позивача, перебування останнього на лікуванні у зв'язку з професійним захворюванням, наслідки цього захворювання, погіршення стану здоров'я позивача, порушення нормального укладу життя, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначив таке відшкодування в розмірі 20 000 грн.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких умов доводи відповідача про те, що факт моральної шкоди не доведений є безпідставними.

З врахуванням ступеню моральних страждань потерпілого і наявності тяжких наслідків, суд першої інстанції в межах обумовленої законом суми правильно визначив розмір грошової компенсації моральної шкоди позивача.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, наданим доказам дав правильну правову оцінку і правильно вирішив спір. Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, правильно визнані необґрунтованими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду є законним і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» відхилити.

Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 14 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: