Постанова № 39387560, 17.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2014 року № 826/6303/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни про визнання рішення незаконним від 21.02.2014 № 11099549, зобов'язання вчинити дії встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі-позивач) з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасувати рішення про відмову у внесенні запису про скасування державної реєстрації прав власності від 21.02.2014 року за №11099549 винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяною Василівною та зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяну Василівну подати у десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду звіт про його виконання (щодо скасування рішення про відмову у внесенні запису про скасування державної реєстрації прав власності від 21.02.2014 року №11099549).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем винесено рішення про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.02.2014 року №11099549, яке позивач вважає необґрунтованим та неправомірним.

У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд в судовому засіданні ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

На виконання рішення суду Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14.11.2011 року по справі №2-2182/2011 зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на об'єкт, за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року по справі №815/8040/13-а зобов'язано реєстраційну службу Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області скасувати запис №2977 в книзі 45, реєстраційний номер 38090170 від 05.11.2012 року про реєстрацію права власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та зобов'язання реєстраційну службу Котовського міжрайонного управління юстиції Одеської області внести запис до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 подано заяву від 19.02.2014 року до Державної реєстраційної служби України про внесення запису про скасування речових прав на нерухоме майно відповідно на виконання вищевказаного рішення суду від 19.12.2013.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяною Василівною від 21.02.2014 року №11099549 відмовлено у внесенні запису про скасування державної реєстрації права власності, відповідно до пп.2.15.2 п.2.15 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за №1429/20167 (із змінами). В рішенні про відмову у скасуванні відповідач посилається на те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис щодо якого подано заяву. (а.с.27)

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3, 2.5 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. №3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, заявник подає документ, що є підставою для зміни відомостей, копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, та документ про внесення плати за внесення змін до запису Державного реєстру прав.

Згідно до п.п. 2.9, 2.10 Порядку, під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав.

За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Пунктом 2.15 та підпунктом 2.15.1. цього пункту Порядку встановлено, що Державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав: у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна; подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами; відповідні зміни до записів Державного реєстру прав уже внесені; із заявою звернулась неналежна особа; відсутній запис, щодо якого подано заяву; документи подані не в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що реєстраційною службою було відмовлено позивачу у внесені змін до запису про нерухоме майно з тих підстав, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис, щодо якого подано заяву.

Суд не погоджується з доводами відповідача, з огляду на наступне.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі-Порядок ведення), передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Крім того, абзацом другим пункту 41 Порядку ведення передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності не є підставою для відмови у реєстрації скасування реєстрації права власності за рішенням суду.

Крім того, суд бере до уваги, що у листі Державної реєстраційної служби України від 29.03.2014 року зазначена аналогічна позиція.

Підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, оскільки відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у скасуванні реєстрації від 21.02.2014 року №11099549.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, суд наголошує, що згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що оскільки відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення про відмову у скасуванні реєстрації права власності, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення про відмову у внесенні запису про скасування державної реєстрації прав власності від 21.02.2014 року за №11099549 винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяною Василівною

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяну Василівну подати у десятиденний строк з дня отримання копії рішення суду звіт про його виконання (щодо скасування рішення про відмову у внесенні запису про скасування державної реєстрації прав власності від 21.02.2014 року №11099549).

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова