Постанова № 39386979, 18.06.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р. Справа № 809/1271/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.,

за участі:

секретарів судового засідання Житняк Л.М., Надраги Л.Я.,

представника позивача Мазурека А.А.,

представника відповідача Джоголика Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Аміс" до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Аміс" звернулося в суд із позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальних позапланових невиїзних перевірок Приватного підприємства "Аміс" з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ "Нові технології ТПВ", ПП "БК Аструм" ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд", ТОВ "Укрміксі" Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області сформовані акти відповідно від 26.12.2013 №993/22-01/34677570, від 20.01.2014 №30/22-01/34677570, від 09.07.2013 №40/09-07-22-01/34677570 відповідно до висновків яких встановлено фіктивність правочинів, вчинених Приватним підприємством "Аміс" із вказаними контрагентами.

Такі висновки податкового органу і стали підставою для проведення Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області коригування в підсистемі "Система автоматичного співставлення податкових зобов'язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформаційної системи "Податковий блок", що полягало у зменшенні задекларованих Приватним підприємством "Аміс" податкових зобов'язань та сум податкового кредиту, самостійно визначених Приватним підприємством "Аміс" у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах.

Вказані висновки податкового органу позивач вважає протиправними, оскільки у Підприємства за наслідками здійснення господарських відносин із вищевказаними контрагентами наявні всі первинні документи, що підтверджують реальність укладання та виконання господарських зобов'язань; документально підтверджено також реальне перерахування коштів та використання придбаних матеріалів у власній господарській діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів зазначених в позовній заяві. Додатково суду вказав, що в актах перевірки вказано, що при їх проведенні використовувалися акти про неможливість проведення зустрічних звірок ДПІ у Печерському районі м.Києва контрагентів Підприємства.

Зокрема, відповідачем брався до уваги той факт, що фінансово-господарська діяльність контрагентів здійснювалася поза межами правового поля, тому взаємовідносини між контрагентами та позивачем є фіктивними.

Такі висновки податкового органу не заслуговують на увагу, так як спростовуються наявністю договорів поставки товару, видаткових та податкових накладних, виписок із банківських установ.

Крім того зазначив, що податкова інспекція облікуючи висновки актів перевірок діяла протиправно, з порушенням встановленої законом процедури, оскільки внесення змін до обліковох карток платників та інформаційних систем податкових органів можливе лише на підставі поданої платником податкової декларації, або прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з мотивів викладених в письмовому запереченні відповідача. Додатково вказав, що в ході проведення перевірок Приватного підприємства "Аміс" встановлено, що Підприємством, в період який підлягав перевірці, здійснювалися господарські операції з ТОВ "Нові технології ТПВ", ПП "БК Аструм" ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд", ТОВ "Укрміксі".

На думку податкового органу, укладені договори є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, і направлені на незаконне заволодіння майном держави; договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлених у них зважаючи на таке.

Від ДПІ у Печерському районі м.Києва отримано акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагенів позивача з підстав відсутності Товариств за місцем реєстрації, їх первинних та бухгалтерських документів. Встановлено також відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків між Підприємствами та Покупцями.

Враховуючи факти, які встановлені під час даних перевірок Коломийська об'єднана державна податкова інспекція дійшла висновку, що укладені договори між позивачем і контрагентами відповідно до підпунктів 1, 2 статті 215, підпунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Вважає, що позивачем не підтверджено товарність господарських операцій, які здійснювалися у період, що підлягав перевірці, із контрагентами та безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ. Виявлені перевіркою порушення, допущені позивачем, викладені в актах перевірки, в подальшому і стали підставою для відображення їх в системі Податковий блок. Вважає дії податкового органу правомірними, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Аміс" Коломийською районною державною адміністрацією 16.10.2006 року зареєстроване юридичною особою та включене до ЄДРПОУ, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ від 25.12.2012 року, виданої управлінням статистики у місті Коломиї (т.3, а.с.54). Крім того, позивач Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією 17.10.2006 року взятий на податковий облік (т.1,а.с.11).

Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Аміс" з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Нові технології ТПВ" за квітень, серпень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої відповідачем 26.12.2013 року складено акт за №993/22-01/34677570 (т.1, а.с.10-25).

Також, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Аміс" з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "БК Аструм" за квітень 2013 року, їх реальність та повноти відображення в обліку складено акт від 20.01.2014 року №30/22-01/34677570 (т.1,а.с.141-157).

Внаслідок проведення 09.07.2013 документальної позапланової перевірки ПП "Аміс" з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" за листопад, грудень 2011 року, ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд" за серпень-жовтень 2011 року, ТОВ "Укрміксі" за жовтень-грудень 2012 року, ТОВ "Нові технології ТПВ" за травень-липень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку" складено акт №40/09-07-22-01/34677570 (т.2, а.с.1-49).

В ході перевірки здійсненої 26.12.2013 року відповідач прийшов до висновку, що ПП "Аміс" є підприємством транзитером. Товарно-матеріальні цінності отримані від ТОВ "Нові технології ТПВ" відписано на ТОВ "Епіцентр К".

Податковим органом не виявлено документів, на підтвердження руху товару від продавця (постачальника) позивачу, а в подальшому ТОВ "Епіцентр К", що в свою чергу свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій по наданню податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, для штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не маючи при цьому реального товарного характеру.

Аналогічні порушення зазначені в актах перевірки від 20.10.2014 року та 09.07.2013 року.

За результатами перевірок, податковим органом податкові повідомлення-рішення не виносилося.

На підставі вищенаведених висновків відповідачем було проведено коригування в підсистемі інформаційної системи Податковий блок "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", що стосуються розміру податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача.

Вирішуючи правомірність дій Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визначення нікчемними правочинів між позивачем та його контрагентами, суд дійшов до висновку про необґрунтованість такої позиції податкового органу та визначення її без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття, виходячи з наступного.

Податковим органом, вказуючи на безтоварність господарських операцій, обґрунтовуються актами ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічних звірок та відсутністю у позивача товарносупровідних документів (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів).

З цього приводу слід зазначити таке.

Так, ПП"Аміс" в період, що підлягав перевірці, було укладено ряд договорів поставки товарів, зокрема 02.04.2012 року із ТОВ "Нові технології ТПВ" (а.с.т.1, а.с.26-27); 01.04.2013 року із ПП "БК Аструм" (т.1, а.с.158-159); 02.11.2011 року із ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" (т.1,а.с.229-230); 12.08.2011 року із ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд" (т.2, а.с.94-95); 02.10.2012 року із ТОВ "Укрміксі". (т.2, а.с.158-159). Об'єктом продажу (купівлі) в основному являлися дерев'яні будівельні конструкції.

На підтвердження виконання вказаних договорів, його сторонами було сформовано ряд видаткових та податкових накладних (т.1,а.с.28-41, 160-181, 231-240, т.2, а.с.96-111, 160-175, 221-238).

Розрахунки між суб'єктом господарювання ПП"Аміс" та постачальниками за отриманий товар проводилися у безготівковій формі, що підтверджується копіями банківських виписок. Мало місце також укладення договорів про відступлення права вимоги боргу (т.1, а.с.113-140, 219-228, т.2, а.с.84-93,152-157,202-218, т.3, а.с.32-45).

Придбаний товар позивачем був реалізований ТОВ "Епіцентр К", за умовами попередньо укладеного договору поставки №893/10/10 від 01.04.2010 року, що підтверджується накладними та податковими накладними (т.1, а.с.42-112, 181-218, 250-251, т.2, а.с.50-83, 112-151, 176-201, 239-250, т.3, а.с.1-31).

Позивачем, з дотриманням вимог Податкового кодексу України до податкового кредиту з цього податку включено податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями.

У Податковому кодексі України платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Зазначеної вище позиції притримується й Верховний Суд України, який у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагенти зареєстровані як юридичні особи, а також мали в наявності свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Серед видів діяльності Приватного підприємства "Аміс" є лісопильне та стругальне виробництво, виробництво дерев'яних будівельних конструкцій.

Варто зазначити, що вказаний перелік видів діяльності ПП "Аміс" підтверджує зв'язок із реалізованими в подальшому ТМЦ.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на відсутність у Підприємства товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, як на одну з підстав фіктивності господарських операцій із контрагентами, оскільки це прямо суперечить нормам, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" від 05.07.2011р. яким у текстах Закону України "Про автомобільний транспорт", Закону України "Про дорожній рух" та Закону України "Про міліцію" було вилучено посилання на подорожні листи будь-яких автотранспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів.

З вищенаведеного аналізу вбачається, що товарно-транспортні накладні повинні складатися у випадку, коли сторони по господарській операції залучають для перевезення вантажу, що є предметом даної операції, підприємство-перевізник. Проте, такі товарно-транспортні накладні не посвідчують факту передавання товару та не використовуються підприємствами, що є сторонами по договору купівлі-продажу, для бухгалтерського обліку.

З посилань відповідача вбачається, що документальне оформлення господарських операцій позивача із його контрагентом не є достатнім доказом того, що дані господарські операції були реальними, з огляду на висновки матеріалів перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічних звірок із ТОВ "Нові технології ТПВ", ПП "БК Аструм", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд" та ТОВ "Укрміксі", що в свою чергу є підставою визнання угод укладених між позивачем і цими контрагентами нікчемними.

З цього приводу слід зазначити таке.

Акти про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних контрагентів позивача, складені ДПІ у Печерському районі м. Києва не є належним доказом для висновків податкового органу, оскільки жодних первинних документів не аналізувалося. Сама лише неможливість проведення зустрічної звірки, а в окремих випадках неможливість зв'язатися із платником податків в телефонному режимі, не може свідчити про відсутність документів та господарських операцій, тим більше за умови, що ці фінансово-бухгалтерські документи були предметом дослідження в ході перевірки, що підтверджується посиланням на такі в актах перевірки ПП "Аміс".

Дані обставини не можуть слугувати висновком про порушення податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Крім того, відповідно до п.4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у журналі реєстрації зустрічної звірки суб'єкта господарювання), неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

Таким чином, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків.

За наслідками даної звірки податкові повідомлення-рішення не приймаються і, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджуються, а тому відповідачем було безпідставно анульовано показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за періоди, що підлягали перевірці.

Суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договору між позивачем з його контрагентом. Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, наявності шкоди заподіяної державі, суду не надано.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку відповідача щодо нікчемності договору укладеного між позивачем і його контрагентом, та як наслідок, відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Суд вважає, що позивач не несе відповідальності за можливу недостовірність інформації про контрагентів, а саме щодо наявності чи відсутності основних фондів і виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Відповідно до пункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів, які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Здійснена податковим органом податкова кваліфікація операцій за відсутності перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку, відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів, невинесення податкового повідомлення-рішення не може слугувати підставою для внесення змін до інформаційної системи "Податковий блок". Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Враховуючи ту обставину, що зустрічні звірки не є перевірками в розумінні ст. 75 ПК України, у перевіряючого органу були відсутні правові підстави для здійснення перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету відповідних податків, а також розміщення в таких актах висновків про порушення підприємствами податкового законодавства, суд приходить до висновку, що Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області зобов'язана відновити в електронній базі "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показники податкової звітності ПП "Амікс", відображені в податкових деклараціях, що сформовані за результатами господарських відносин із контрагентами ТОВ "Нові технології ТПВ", ПП "БК Аструм", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд" та ТОВ "Укрміксі".

За таких обставин, позовні вимоги ПП "Аміс" є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області по внесенні змін до інформаційної системи "Податковий блок" на підставі акту перевірки від 26.12.2013 №993/22-01/34677570 "Про результати документальної перевірки ПП "Аміс" з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Нові технології ТПВ" за квітень, серпень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку"; акту перевірки від 20.01.2014 №30/22-01/34677570 "Про результати документальної позапланової перевірки ПП "Аміс" з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПП "БК Аструм" за квітень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку"; акту перевірки від 09.07.2013 №40/09-07-22-01/34677570 "Про результати документальної позапланової перевірки ПП "Аміс" з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" за листопад, грудень 2011 року, ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд" за серпень-жовтень 2011 року, ТОВ "Укрміксі" за жовтень-грудень 2012 року, ТОВ "Нові технології ТПВ" за травень-липень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку".

Зобов'язати Коломийську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області виключити з усіх підсистем інформаційної системи "Податковий блок" інформацію внесену на підставі акту перевірки від 26.12.2013 №993/22-01/34677570 "Про результати документальної перевірки ПП "Аміс" з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Нові технології ТПВ" за квітень, серпень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку"; акту перевірки від 20.01.2014 №30/22-01/34677570 "Про результати документальної позапланової перевірки ПП "Аміс" з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПП "БК Аструм" за квітень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку"; акту перевірки від 09.07.2013 №40/09-07-22-01/34677570 "Про результати документальної позапланової перевірки ПП "Аміс" з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" за листопад, грудень 2011 року, ТОВ "Будівельно-торгова компанія "Євробуд" за серпень-жовтень 2011 року, ТОВ "Укрміксі" за жовтень-грудень 2012 року, ТОВ "Нові технології ТПВ" за травень-липень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 23.06.2014 року.