Рішення № 39386812, 19.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4550/14 19.05.14

За позовом публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

До відповідача-1 державного підприємства «Адміністрація річкових портів»

До відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Столична судноплавна

компанія»

Про зобов'язання утриматися від виконання договору.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Павлік І.П. (за дов.)

від відповідача-1 Сімон І.В. (за дов.)

від відповідача-2 Гутник В.В. (голова ліквідаційної комісії)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» до державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Столична судноплавна компанія» (відповідача-2) про зобов'язання відповідачів утриматися від виконання договору від 19.09.2007 № 73/НП/01-09, укладеного між відповідачами.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

Відповідно до рішення господарського суду міста Києва № 6/451 від 10.03.2009 позивач набуває право безперешкодного користування майном, щодо якого встановлено сервітут для здійснення основної діяльності за переліком, наведеним у статуті ВАТ «Київський річковий порт» від 29.08.2008, зареєстрованого державним реєстратором 16.09.2008 за № 10711050012000366, а саме: приймання, зберігання й видача вантажів, що прибувають річковим, залізничним та автомобільним транспортом, виконання перевантажувальних робіт, здійснення місцевих, приміських і внутрішньо міських перевезень пасажирів, обслуговування транзитного пасажировантажообігу, обробка вантажного флоту по комплексному обслуговуванню транзитного флоту, а також усіх суден України та інших держав, агентування і фрахтування морського та річкового вантажного, торгівельного і пасажирського транспорту, організація вантажних перевезень у приміському, міжміському сполученні річковим флотом та закордонних перевезень суднами «ріка-море» плавання, комерційне обслуговування перевезень вантажів та їх перевантаження, експлуатація та ремонт портових споруд, флоту, перевантажувальних механізмів, отримання транспортної продукції, залучення пасажирів та вантажів для перевезення флотом, здійснення перевезень вантажів та пасажирів на комерційній основі, виконання будівельно-монтажних робіт та реконструкції об'єктів, використання споруд та території порту з найбільшою ефективністю, навантаження з дна річищ, водосховищ нерудних будівельних матеріалів у судна і їх доставка споживачам на причали загального і не загального користування з наступним перевантаженням на залізничний і автомобільний транспорт, здійснення міжнародних перевезень вантажів із залученням суден «ріка-море» плавання і морських суден та їх забезпечення; право вчиняти всі дії, що можуть бути необхідними для роботи позивача тощо.

У той же час, своїми діями, пов'язаними з виконанням умов договору від 19.09.2007 №73/НП/01-09, а саме: використання причалу №7, відповідач-1 та відповідач-2 перешкоджають позивачу здійснювати свою господарську діяльність та належним чином користуватися майном, щодо якого встановлено сервітут.

Ухвалою суду від 20.03.2014 порушено провадження у справі № 910/4550/14, розгляд останньої призначено на 14.04.2014.

Ухвалою суду від 14.04.2014 відкладено розгляд справи до 19.05.2014.

Позивачем подано уточнену редакцію позовних вимог. Так, позивач просить зобов'язати державне підприємство «Адміністрація річкових портів» та товариство з обмеженою відповідальністю «Столична судноплавна компанія» утриматися від виконання договору про надання послуг № 73/НП/01-09 від 19.09.2007 в частині надання державним підприємством «Адміністрація річкових портів» спеціалізованих послуг по обслуговуванню плавзасобів товариства з обмеженою відповідальністю «Столична судноплавна компанія» біля пасажирської набережної (причали №№ 7-14), розташованих за адресою: м. київ, вул. Набережно-Хрещатицька.

Відповідачі проти задоволення позову заперечили, посилаючись на те, що 14.02.2014 між ними укладено додаткову угоду про розірвання договору про надання послуг № 73/НП/01-09 від 19.09.2007 з 14 лютого 2014 року.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

19.09.2007 між державним підприємством «Адміністрація річкових портів» (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Столична судноплавна компанія» (замовником) укладено договір про надання послуг №73/НП/01-09, відповідно до п. 1.1 якого виконавець надає замовнику спеціалізовані послуги по обслуговуванню на платній основі наступних плавзасобів: самохідні судна - «Срібний Бриз», «Ріверест-1», «Ріверест-2», «Ріверест-3», «Ріверест-4», «Ріверест-5»; несамохідні судна - плавкафе «Ріверест», КПЛ 31, ПП-543, які належать замовнику, біля пасажирської набережної інв. № 1587 (причал №7), розташованої за адресою: м. Київ, Набережно-Хрещатицька, який є державною власністю та перебуває на балансі виконавця.

Договір укладено строком на 15 (п'ятнадцять) років, а саме: з 19 вересня 2007 року по 19 вересня 2022 року (п. 2.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 ст. 626 ЦК України).

Отже, згаданий вище Договір є двостороннім правочином, за яким права та обов'язки виникають для сторін за ним.

Належним чином укладений договір є обов'язковим для сторін і повинен добросовісно ними виконуватись, що передбачено статтею 629 ЦК України.

З огляду на це, оскільки умови договору є обов'язковими тільки для його часників, вимога про утримання від виконання договору може бути пред'явлена тільки однією із сторін договору, як акту, на підставі якого виникають правовідносини. В іншому випадку, надаючи право третім особам визначати порядок і спосіб виконання договору, не будучи при цьому його учасником, нівелюється визначена законом обов'язковість договору.

В силу статті 1 ГПК України особи, визначені у вказаній статті, наділені правом на звернення з позовом до господарського суду за захистом своїх порушених права і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, виходячи з фактичних обставин, внаслідок яких, на думку позивача, були порушені його права та охоронювані законом інтереси, обраний спосіб їх захисту повинен бути спрямований на відновлення останніх.

Тобто наслідком прийняття рішення суду як правозахисного акту є не тільки встановлення та декларування порушення, а також можливість одержання позитивно-правового результату, якого позивач був неправомірно позбавлений.

Виходячи з цього, оскільки за договором права та обов'язки виникають для сторін, рішення суду про зобов'язання утриматися від виконання умов договору може бути спрямовано на відновлення прав і охоронюваних інтересів сторін договору і не має наслідком відновлення прав третіх осіб.

Таким чином, стан виконання договору не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, який не є його стороною, а утримання від його виконання не тягне за собою відновлення прав позивача на користування майном, що є підставою позову.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення підписано 20.06.2014.

Суддя С. А. Ковтун