Ухвала суду № 39386800, 12.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

12 червня 2014 р. Справа № 814/4686/13-а

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Півень М. О.

за участю представника позивача -Кутельвас Т.Є.

за участю представника відповідача - Платонова Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року по справі за позовом Державного підприємства « Науково - виробничий комплекс» газотурбобудування « Зоря -Машпроект» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Державне підприємство "Науково-виробничний комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.13 р. № 000037720, прийнятого Міжрегіональним головним управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 727244 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 246158,5 грн., посилаючись на те, що наведені в Акті перевірки висновки, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, були зроблені внаслідок порушення та неправильного застосування податковим органом норм податкового законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.09.13 р. № 0000373720, винесене Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 727244 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 246158,5 грн.,

В апеляційній скарзі, Міжрегіональне головне управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 03.03.2014 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі - відповідач) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності нарахування Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект" (надалі - позивач) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.08.10 р. по 30.06.13 р., за результатами якої був складений Акт від 21.08.13 р. № 1018/40-10/37-20/31821381 (надалі - Акт перевірки № 1018/40-10/37-20/31821381).

За наслідками перевірки та складеного Акту перевірки № 1018/40-10/37-20/31821381 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 10.09.13 р. № 0000373720, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 727244 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 246158,5 грн.

Приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- підпунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту в розмірі 727244 грн.;

- пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 727244 грн.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.10 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі - ПК України) порядок обчислення, сплати та відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість регулювався Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 168/97ВР). Згідно пункту 1.8. статті 1 Закону № 168/97-ВР бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статі 7 Закону № 168/97 ВР та пунктів 200.10, 200.11, 200.12 статті 200 ПК України, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Під час вирішення спору, судом також встановлено, що зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 727244 грн. було здійснено ним без врахування того, що вказана сума вже заявлялась позивачем до бюджетного відшкодування у встановленому законодавством порядку, достовірність нарахування заявленої суми у більшій своїй частині була підтверджена безпосередньо самим податковим органом, адже на підставі висновку податкового органу органом державної казначейської служби було перераховано підприємству суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 723079 грн.

Даний факт підтверджується безпосередньо самим податковим повідомлення-рішенням від 10.09.13 р. № 0000373720, в якому зазначаються розміри відшкодованих сум на момент перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача про не підтвердженість реальності здійснення господарських відносин позивача зі своїми підприємствами-постачальниками по ланцюгу постачання товарів з ПП "Спецстройсистема", Виробничий кооператив "Профтехобразование", ТОВ "Дара-Сервіс", ПП "Восток", ПП "Гледіс", ПП "Сунатко" та ТОВ "Компанія ван" та інших, зроблені відповідачем на підставі актів перевірок інших податкових інспекцій, що були складені за результатами зустрічних перевірок відносин вищезазначених контрагентів-постачальників позивача з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями, а також перевірок безпосередньо підприємств-постачальників вищезазначених контрагентів-постачальників позивача.

Саме в такий спосіб відповідач встановив порушення позивачем, що призвело до завищення ним від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у сумі та, відповідно, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Проте, жодний такий акт перевірки інших податкових інспекцій не має жодного відношення безпосередньо до підприємства позивача. Більш того, діючим законодавством не встановлено, що орган перевірки має право робити висновки на підставі проведених перевірок та висновків інших податкових органів. Згідно пункту 3 Розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 р. № 984 (надалі - Порядок № 984), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.11 р. за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки.

Згідно пункту 5 розділу І вказаного Порядку № 984 за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 6 розділу І Порядку № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом також встановлено, що усі первинні документи, що підтверджують спрямованість на реальне настання правових наслідків господарських операцій позивачем та вищезазначеними підприємствами-постачальниками (договори, специфікації, платіжні доручення, накладні, податкові накладні, а також прибуткові ордери, податкові-вимоги на відпуск (внутрішнє) переміщення матеріалів, витратні накладні) були надані перевіряючим і це не спростовано представником відповідача.

Враховуючи, що витрати по сплаті податку на додану вартість на суму 727244 грн. підтверджені податковими накладними, то сформований підприємством податковий кредит на вказану суму є правомірним та таким, що відповідає вимогам підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР та пункту 98.6 статті 98 ПК України.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР та пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Продавець зобов'язаний відобразити у складі податкових зобов'язань суму ПДВ в декларації. В той же час, ні Закон № 168/97-ВР, ні ПК України не містить жодної норми, що передбачає відповідальність платника податків за дії інших платників податків.

За достовірність та своєчасність визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідають платники податку, що передбачено пунктом 10.2 статті 10 Закону № 168/97-ВР, але не їх контрагенти.

Пункт 36.5 статті 36 ПК України передбачає відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків. Разом з тим, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту в розмірі 727244 грн. за періоди: вересень 2010 р. січень-липень 2011 р., вересень, грудень 2011 р., березень-червень, серпень-вересень 2012 р., січень-квітень 2013 р. по листопад 2012 р. та заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 727244 грн. за відповідні періоди, правильним.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року по справі за позовом Державного підприємства «Науково - виробничий комплекс» газотурбобудування «Зоря -Машпроект» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 17 червня 2014 року.

Головуючий:

Судді: