Ухвала суду № 39386719, 19.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3526/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міністерств доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального Головного управління Міністерств доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування вимоги та рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального Головного управління Міністерств доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування вимоги та рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправними податкову вимогу № 38-11 від 03 березня 2014 року та рішення Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про опис майна у податкову заставу № 4569/10128-10-25-17 від 03 березня 2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Міжрегіональне Головне управління Міністерств доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з податковою декларацією з податку на прибуток ПАТ «Укрнафта» № 9086921042 від 07 лютого 2013 року, підприємством були задекларовані авансові внески з податку на прибуток в розмірі 57 487 491, 00 грн., що підлягають щомісячній сплаті у березні - грудні 2013 року, січні-лютому 2014 року, граничний термін сплати за лютий 2014 року - 28 лютого 2014 року.

28 лютого 2014 року позивачем була подана декларація № 9090976603 з податку на прибуток підприємства за 2013 рік.

У річній податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 року у рядку 16 (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) календарного періоду позивачем відображено 346 832 175, 00 грн.; у рядку 22 (сума авансового внеску при виплати дивідендів, нарахована за результатами останнього календарного кварталу звітного (календарного) періоду, що має бути сплачена за місцезнаходженням юридичної особи відображено суму 66 291 362, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5001-ПБ13 від 29 травня 2013 року на суму 50 000 000, 00 грн., № 6256-ПБ13 від 26 червня 2013 року на суму 16 291 362, 00 грн.

Листами № 18-33/113, № 18-33/114 від 28 лютого 2014 року ПАТ «Укрнафта» повідомив відповідача про виконання вимог податкового законодавства, та здійснення зарахування (заліку) авансових внесків з податку на прибуток за лютий 2014 року на суму 57 487 491 ,00 грн. за рахунок наявної переплати з податку на прибуток підприємств за 2013 рік.

Між тим, 03 березня 2014 року Міжрегіональне Головне управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників винесло податкову вимогу № 38-11, відповідно до якої вимагає терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню, нараховану на нього у сумі 57 487 491, 00 грн.

Крім того, відповідач виніс рішення № 4569-10128-10-25-17 від 03 березня 2014 року про опис майна у податкову заставу.

Між тим, колегія суддів з рішенням суб»єкта владних повноважень не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно до ст. 57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п. п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України - платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Отже, враховуючи, що грошове зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток за лютий 2014 року було сплачене позивачем своєчасно та в повному обсязі, а тому податковий борг з авансових внесків за цей період у нього не виникав і, відповідно, податкова вимога та рішення про опис майна були винесені відповідачем неправомірно.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міністерств доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 24 червня 2014 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.