Постанова № 39386714, 19.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/929/14 Головуючий у 1-й інстанції: Д»яков В.І.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби Безпеки України, Управління Служби Безпеки України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Служби Безпеки України в Чернігівській області, Служби Безпеки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Служби Безпеки України в Чернігівській області, Служби Безпеки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Чернігівській області щодо не виплати ОСОБА_3 при звільненні частини одноразової грошової допомоги та компенсації за не отримане речове майно.

Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Чернігівській області здійснити виплату ОСОБА_3 частини одноразової грошової допомоги при звільненні на пенсію, за період проходження ним строкової служби в лавах Збройних Сил СРСР в сумі 8 150, 72 грн. та компенсацію за не отримане речове майно в сумі 4 937, 96 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі - Служба Безпеки України, Управління Служби Безпеки України в Чернігівській області, звернулися з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, полковника юстиції ОСОБА_3 (Б-000075), інспектора II категорії 3 сектору відділу кадрового забезпечення, звільненого наказом Голови СБ України № 827-ос від 25 липня 2013 з військової служби за підпунктом «а» п. 61 та п. п. «б» п. 63 (за станом здоров'я - непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час) у запас СБУ з правом носіння військової форми одягу, наказом начальника УСБ України в Чернігівській області № 139-ос від 23 серпня 2013 року виключено зі списків особового складу з 23 серпня 2013 року.

Відповідно до довідки Управління СБ України в Чернігівській області №Д/002 від 20 лютого 2014 року позивач проходив службу: в збройних силах з 17 листопада 1982 року по 11 грудня 1987 року; в органах внутрішніх справ з 29 листопада 1990 року по 07 липня 1995 року; в органах прокуратури з 11 липня 1995 року по 14 липня 1998 року; в органах безпеки з 20 липня 1998 року по 29 серпня 2013 року.

Між тим, позивачу час проходження строкової військової служби в лавах Збройних Сил СРСР не було враховано до календарної вислуги років при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні.

У вересні 2013 року та у січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до керівництва Управління СБ України в Чернігівській області з заявами щодо донарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні за період проходження ним строкової служби в лавах Збройних Сил СРСР.

Проте, листами № 74/11/Т-147/14/33 від 06 листопада 2013 року та № 74/1/Т-8/14/44 від 29 січня 2014 року, що зарахування позивачу періоду строкової служби в лавах Збройних Сил СРСР в календарну службу для виплати одноразової грошової допомоги повинно було здійснити ГУ МВС України в м. Києві при звільненні його з органів МВС України.

Відповідно до листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в м. Києві № 19/вх.Т-172 від 11 вересня 2013 року при звільненні ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ, йому було нараховано та виплачено грошову допомогу в розмірі 308, 18 грн. лише за період проходження ним служби в різних підрозділах ГУ МВС України в м. Києві.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ) військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби, членам сімей відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, виплачується допомога в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (в редакції, на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ за вислугою строку служби, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі (в органах) виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Грошова допомога, передбачена цим пунктом, нараховується відповідно до посадового окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням. Загальний її розмір не повинен перевищувати п'яти місячних посадових окладів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(в редакції, на час звільнення позивача з органів безпеки) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Враховуючи, що при звільненні з органів внутрішніх справ у відставку позивач набув права на отримання грошової допомоги, передбаченої ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та отримав її в розмірі, визначеному п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з органів безпеки.

З приводу стягнення компенсації за неотримане речове майно в сумі 4 937, 96 грн., колегія суддів вважає, що в задоволенні позову в цій частині позову також необхідно відмовити, оскільки відповідно до Видаткового касового ордеру від 09 квітня 2014 року позивачу виплачено вказану суму.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Служби Безпеки України, Управління Служби Безпеки України в Чернігівській області - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року - скасувати.

Винести нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Служби Безпеки України в Чернігівській області, Служби Безпеки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Літвіна Н.М.

Судді: Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст постанови виготовлений 24 червня 2014 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.