Постанова № 39386683, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1784/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І. А.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу малого приватного комерційно-виробничого підприємства "Шар" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до малого приватного комерційного-виробничого підприємства "Шар" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Хмільницька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до малого приватного комерційного-виробничого підприємства "Шар" про стягнення податкового боргу у розмірі 43955, 15 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2014 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якої позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, мале приватне виробничо-комерційне підприємство "ШАР" є юридичною особою та перебуває на обліку як платник окремих податків в Хмільницькій ОДПІ.

Станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача по орендній платі з юридичних осіб становить 43445,15 грн. (основний платіж 43357,67 грн., пеня за несвоєчасну сплату 87,48 грн.), а також заборгованість по штрафній (фінансовій) санкції на суму 510,00 грн.

Заборгованість виникла, на думку позивача, внаслідок недотримання вимог абз. 2 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2012 року щодо обов'язку самостійно погасити узгоджену суму податкових зобов'язань, а також неню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження у разі оскарження рішення контролюючого органу.

Так, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/1085/13-а від 14.03.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року (копії містяться у матеріалах справи), в задоволені позовних вимог малому приватному виробничо - комерційному підприємству "ШАР" щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0004411501 та №0004421501 від 12.12.2012 року на загальну суму 45532,45 грн. відмовлено.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідно до 56.18. ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

На підставі п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Так судом першої інстанції було вірно зазначено, що процедура оскарження відповідачем податкових повідомлень - рішень була закінчена в день винесення Київським апеляційним судом рішення по справ № 826/1085/13-а - 03.10.2013 р.

Тобто до цього часу грошове зобов'язання вважалося неузгодженим, оскільки було визначено податковим органом, а не відповідачем самостійно.

Натомість, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що податкова вимога прийнята позивачем 02.01.2013 р. і надіслана відповідачу 09.01.2013 р., тобто на 9 місяців раніше узгодження податкового зобов'язання.

Незважаючи на той факт, що податкові повідомлення - рішення на час розгляду справи в суді першої інстанції протиправними не визнавалися та не скасовувалися, так само як і податкова вимога, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Підставою для звернення податкового органу до адміністративного суду з позовом про стягнення сум узгодженого податкового зобов'язання є податкова вимога, якою визначена така сума та додаткові відомості про збільшення податкового боргу з моменту винесення податковим органом податкової вимоги.

Колегія суддів зазначає, що податкова вимога позивачем була винесена передчасно на неузгоджену суму податкових зобов'язань, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для стягнення грошових сум зазначених у документі, що не може мати правових наслідків для відповідача, а факт її вручення відповідачу не може бути підставою для задоволення позову, виходячи з того, що в судовому порядку можуть стягуватися виключно узгоджені суми податкових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що позивач правомірність своїх дій при зверненні з позовом про стягнення сум згідно податкової вимоги не довів, докази про зазначення у податковій вимозі сум, що не були узгодженими, наявні в матеріалах справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги відповідача ґрунтуються на вимогах законодавства та спростовують висновки суду першої інстанції.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу малого приватного комерційно-виробничого підприємства "Шар" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до малого приватного комерційного-виробничого підприємства "Шар" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2014 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь малого приватного комерційно-виробничого підприємства "Шар" (ЄДРПОУ 19121522) судовий збір у розмірі 913, 50 грн. (дев'ятисот тринадцяти гривень 50 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 17.06.2014 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.