Постанова № 39386664, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 1003/10650/12 Головуючий у 1-й інстанції: Кошель Л. М.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання неправомірним рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання неправомірним рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2014 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 23.11.2011 р. позивачу було встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно експертного висновку № 604 (а. с. 24).

Позивач проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Наказом командира військової частини А 2260 від 09.04.1998 р. старшого прапорщика ОСОБА_2 було звільнено в запас за віком (а.с.25).

Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорія 1, посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Київською облдержадміністрацією 21.12.2011р. (а.с.21).

Судом першої інстанції було встановлено, що після встановлення інвалідності позивач подав до Київського обласного військового комісаріату документи для призначення йому одноразової грошової допомоги, які, в свою чергу, були направлені до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.

Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 10.05.2012 р. № 867, адресованому до Київського облвійськомату, було повідомлено, що підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги немає, оскільки позивач був звільнений з військової служби до набуття чинності нової редакції ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", якою лише з 01.01.2007 р. було передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі, поранення чи інвалідності військовослужбовців, а до того даною статтею було передбачено виплату страхових сум за державним обов'язковим особистим страхуванням, що здійснювалася Національною акціонерною страховою компанією " Оранта" (а.с.22).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 20.12.1991 року) встановлено, що військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» №328-V від 03.11.2006 року були внесені зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, стаття 16 була викладена у новій редакції та доповнена частиною 2, яка передбачає, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 р. № 499, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч.2 ст.16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи з того, що позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності, причини якої пов'язані з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС після 01 січня 2007 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про достатність підстав у суду апеляційної інстанції для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання неправомірним рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2014 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в порядку ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та забезпечити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в порядку ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 17.06.2014 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.