Ухвала суду № 39383439, 18.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3584/13 Головуючий у І інстанції Мора О.М.Провадження № 22-ц/780/3436/14 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.Категорія 20 18.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Приходько К.П.,

за участю секретаря - Черепинець А.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договорів дарування земельних ділянок недійсними внаслідок фіктивності та скасування державної реєстрації права власності.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб - учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, в якому після уточнення позовних вимог просить визнати недійсними з моменту укладення внаслідок фіктивності договори дарування земельної ділянки площею 0,1020 га, кадастровий номер 3223155400:05:111:0006, та земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 3223155400:05:111:0007, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровані в реєстрі відповідно за № 595 та № 599; а також скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 вересня 2007 року між Закритим Акціонергим Товариством «Банк Петрокоммерц-Україна», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 1239н-09-07 від 25.09.2007 року. 03 грудня 2010 року Солом'янським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, яким вирішено стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість в розмірі 5 725 965, 89 доларів США.

В рамках судового процесу до винесення рішення по вказаній справі Солом'янським районним судом м. Києва 17.11.2010 року було винесено ухвалу про забезпечення позову та накладено арешт на майно ОСОБА_5 та ОСОБА_3, в тому числі і на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 3223155400:05:111:0006 та на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3223155400:05:111:0007, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. З метою ухилення від виконання вищезазначеного рішення суду, в період заборони відчуження нерухомого майна ОСОБА_3 уклала договори дарування вказаних земельних ділянок з ОСОБА_2

Позивач зазначає, що вищевказані договори дарування укладено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, а виключно з метою уникнення звернення стягнення на подаровані земельні ділянки, тобто вони є фіктивними, та у зв'язку з цим підлягають визнанню судом недійсними.

Відповідно до витягів Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки № НВ-3201490522013 та № НВ-3201490132013, 01серпня 2011 року за ОСОБА_2 було проведено реєстрацію права власності на зазначені земельні ділянки, таким чином державний виконавець в рамках відкритого виконавчого провадження позбавлений можливості проводити будь-які дії, направлені на задоволення вимог банку за рахунок цих земельних ділянок, що зумовлює необхідність скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки в разі задоволення позову.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2014 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним внаслідок фіктивності договір дарування земельної ділянки площею 0,1020 га, кадастровий номер 3223155400:05:111:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що був посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 595 з моменту його укладення. Скасовано державну реєстрацію права власності вказаної земельної ділянки за ОСОБА_2. Визнано недійсним внаслідок фіктивності договір дарування земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 3223155400:05:111:0007, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що був посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 599 з моменту його укладення. Скасувано державну реєстрацію права власності вказаної земельної ділянки за ОСОБА_2.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2014 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договори дарування не мали на меті створення правових наслідків, передбачених договором дарування, а були укладені з метою уникнення звернення стягнення на майно для задоволення грошових зобов'язань ОСОБА_3, встановлених рішенням Солом'янського районного суду від 03 грудня 2010 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом ПАТ « Банк Петрокоммерц-Україна» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу було встановлено, що 25 вересня 2007 року між Закритим Акціонергим Товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 1239н-09-07 від 25.09.2007 року. В момент укладення кредитного договору ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_3 надала письмову згоду на укладення своїм чоловіком кредитного договору в інтересах своєї сім'ї, а тому вона повинна нести відповідальність за кредитним договором як солідарний відповідач. Вищевказаним рішенням суду стягнуто з відповідачів в солідарному порядку заборгованість в розмірі 5 725 965,89 доларів США ( а.с.11-19).

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.11.2010 року, під час судового розгляду до винесення рішення по вказаній справі було забезпечено позов та накладено арешт на майно відповідачів, в тому числі і на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 3223155400:05:111:0006 та на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3223155400:05:111:0007, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.(а.с.20). Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.02.2011 року ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 17.11.2010 року залишено без змін.

Судом встановлено також, що будучи обізнаною про розгляд Солом'янським районним судом м. Києва вказаної вище справи, а також про накладення арешту на спірне майно, ОСОБА_3 18 березня 2011 року уклала зі своєю матір'ю ОСОБА_2 договори дарування земельних ділянок площею 0,10 га, кадастровий номер 3223155400:05:111:0006 та площею 0,15 га, кадастровий номер 3223155400:05:111:0007, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які були посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровані в реєстрі за № 595 та № 599.

За змістом ст. 234 ЦК України, фіктивний правочин вчиняється його учасниками без наміру виникнення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків, тобто «про людське око», знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину його учасники мають інші цілі, ніж ті, що ним передбачені. Причому справжні їх цілі можуть бути як протизаконними (наприклад, укладання громадянином договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації, або для ухилення від виконання грошових зобов»язань), так і цілком законними. Водночас фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений (нотаріальне посвідчення, державна реєстрація).

Сам по собі факт невиконання учасниками правочину його умов не робить його фіктивним. Позивач, який звертається з вимогою про визнання правочину фіктивним, має довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки на момент вчинення правочину.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Оцінивши подані позивачем докази, зокрема копію ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 17.11.2010 року про накладення арешту, копію апеляційної скарги на цю ухвалу, а також інші матеріали по справі за позовом ПАТ « Банк Петрокоммерц-Україна» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, суд, пославшись на ч. 2 ст. 324 ЦК України, дійшов вірного висновку про відсутність у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 наміру створити правові наслідки у вигляді зміни власника майна, а наявність умислу на укладання громадянином договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від виконання в майбутньому за його рахунок грошових зобов'язань, що є підставою для визнання спірних правочинів недійсними.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для скасування рішення суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції по їх оцінці.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у позові і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Крім того, відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих за ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18 грудня 2013 року, а тому відповідна заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2014 року - залишити без змін.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: