Рішення № 3938309, 25.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.09 р. Справа № 16/188

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” м.Донецьк

до відповідача: Кредитного союзу „Добробуд” м.Донецьк

про стягнення 9721,04грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Патенко В.М. – за довіреністю

від відповідача: Федоренко О.С. – за довіреністю

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2009р. порушено провадження по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” м.Донецьк до Кредитного союзу „Добробуд” м.Донецьк про стягнення 9721,04грн., у тому числі суму основного боргу в розмірі 9225,00грн., пені в розмірі 353,50грн., 3% річних в розмірі 43,75грн., індексу інфляції в розмірі 98,79грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 25.06.2009р. – 10год. 30хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 7/07 від 02.01.2007р. з додатком, додаткові угоди, акт приймання-передачі, акти виконаних робіт з оренди, розрахунок суми позову, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані пеня та штрафні санкції.

Відповідач надав до суду відзив від 24.06.2009р. та визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

02.01.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” (Орендодавець) та Кредитним союзом „Добробуд” (Орендар) був укладений договір оренди за № 7/07 (далі за текстом – договір), згідно п.1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне володіння й користування нежиле приміщення, розташоване за адресою: 83003, м.Донецьк, пр.Ілліча, 89, адміністративний будинок, блок 2, поверх 2, кімн.42, 43, площею 19,50 м2, 42,00м2, про що був складений акт приймання-передачі.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами й припиняє свою дію 31.12.2007р. (п.10.1. договору).

В подальшому строк дії договору оренди був продовжений згідно додаткових угод, які є невід’ємними його частинами, за № 1 від 02.01.2008р. – 31.01.2008р., № 2 від 01.02.2008р. – на 6 місяців, за № 3 від 01.08.2008р. – на 5 місяців, № 5 від 02.01.2009р. - на 6 місяців.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пунктів 4.2. та 4.4. договору плата за користування майном становить 1968,00грн. на місяць, у т.ч. ПДВ – 328,00грн., виходячи з вартості користування 1 м2 у розмірі 32,00грн. на місяць, у т.ч. ПДВ – 5,33грн., та сплачується Орендарем щомісяця в строк до останнього числа поточного місяця.

Згідно додаткової угоди за № 2 від 01.02.2008р. зміст пункту 4.2. договору був змінений та викладений у наступній редакції: „Плата за користування майном становить 2583,00грн. на місяць, у т.ч. ПДВ – 430,50грн., виходячи з вартості користування 1 м2 у розмірі 42,00грн. на місяць, у т.ч. ПДВ – 7,00грн.”.

Згідно додаткової угоди № 3 від 01.08.2008р. був змінений розмір орендної плати, який становить 2890,50грн. на місяць, у т.ч. ПДВ – 481,75грн., виходячи з вартості користування 1 м2 у розмірі 47,00грн. на місяць, у т.ч. ПДВ – 7,83грн.

Відповідно до додаткової угоди за № 5 від 02.01.2009р. розмір орендної плати був змінений та складає 3075,00грн. на місяць, у т.ч. ПДВ – 512,50грн., виходячи з вартості користування 1 м2 у розмірі 50,00грн. на місяць, у т.ч. ПДВ – 8,33грн.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Між сторонами за період з лютого по квітень 2009р. були підписані без заперечень акти надання послуг з оренди приміщення на загальну суму 9225,00грн., які до теперішнього часу не сплачені.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості з орендної плати в розмірі 9225,00грн. та відповідач визнав вимоги позивача в повному обсязі, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення пені в розмірі 353,50грн., суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту 9.6. договору у випадку несвоєчасної сплати Орендарем орендної плати останньому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення сплати.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Наданий позивачем розрахунок пені визнаний судом вірним та обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог про стягнення індексу інфляції в розмірі 98,79грн., 3% річних в розмірі 43,75грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, розмір 3% річних складає 43,75грн. та індекс інфляції становить 98,79грн.

Тому стягненню підлягають 3% річних в розмірі 43,75грн. та індекс інфляції в розмірі 98,79грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” м.Донецьк до Кредитного союзу „Добробуд” м.Донецьк про стягнення 9721,04грн., у тому числі суму основного боргу в розмірі 9225,00грн., пені в розмірі 353,50грн., 3% річних в розмірі 43,75грн., індексу інфляції в розмірі 98,79грн. – задовольнити.

Стягнути з Кредитного союзу „Добробуд” м.Донецьк (пр.Ілліча, 89, м.Донецьк, 83003; ЄДРПОУ 26502650; п/р 260071139 в ТОВ „Банк Фамильний”, МФО 334840) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” м.Донецьк (пр.Ілліча, 89, м.Донецьк, 83003; ЄДРПОУ 00174071; п/р 26009301000404 в ДФ ВАТ „ВТБ банк” м.Донецьк, МФО 335571) суму основного боргу в розмірі 9225,00грн., пеню в розмірі 353,50грн., 3% річних в розмірі 43,75грн., індекс інфляції в розмірі 98,79грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 25.06.2009р.

Суддя

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу № 16/188

Вик. Єрохіна В.В.