Постанова № 39382176, 28.05.2014, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

28.05.2014 227/1970/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Шахтарського МВ Донецької області - Оніщук Едуарда Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 23.04.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Шахтарського МВ Донецької області - Оніщук Едуарда Васильовича, в якому просить визнати дії інспектора щодо складання протоколу серії АВ2 №225635 від 27.02.2014 р. та винесенні постанови серії ПС1 №211892 від 27.02.2014 р. стосовно його та скасувати постанову серії ПС1 №211892 від 27.02.2014 р. по справі про адміністративне правопорушення, та накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 300,00 гривень, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач ОСОБА_1 зазначив, що 27.02.2014 року біля 09-24 год. він рухався на автомобілі Рено Кліо Сімбол, номерний знак НОМЕР_1 в м.Шахтарськ по вул..Леніна та був зупинений працівниками ДПС. Йому було повідомлено, що він порушив правила дорожнього руху - перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті більше ніж на 20 км/год, рухався зі швидкістю 95 км/год. (пункт 12.4). Так, 27.02.2014 року біля 09 год. 30 хв. ІДПС ВДАЇ Шахтарськорго МВ Оніщук Е.В. було складено протокол і винесено постанову серії ПС1 №211892 у відношенні нього, за те, що він керував автомобілем Рено Кліо Сімбол, номерний знак НОМЕР_1, в м.Шахтарськ по вул. Леніна, порушив вимоги пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, призначено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП України у вигляді штрафу в сумі 300 грн. Він не згоден, що порушив вказаний пункт 12.4 ПДР України, бо рухався у відповідності з ПДР України, з дотриманням встановленої швидкістю руху в населених пунктах в межах 60 км/год. Від підпису даного протоколу він відмовився. Працівниками ДПС, в порушення вимог законодавства про адміністративні правопорушення, йому не було вручено зазначеної вище копії постанови, права при розгляді справи не роз'яснювали, в його присутності постанову у справі про накладення адміністративного стягнення не виносили. Свідків події не було. Копію даної постанови разом з протоколом він отримав лише 11.04.2014 року у відділенні ДАЇ Добропільського МВ, через що він пропустив строк для оскарження даної постанови, передбачений ст..289 КУпАП. Тому позивач просить суд скасувати постанову серії ПС1 №211892 від 27.02.2014 р. року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн., та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився, надавши письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач - інспектор дорожньо-патрульної служби ВДАІ Шахтарського МВ Донецької області - Оніщук Е.В., будучи належним чином сповіщеним про місце, дату та час розгляду адміністративної справи, до суду без поважних причин не прибув. З заявою про відкладання справи не звертався..

Керуючись ст..128 ч.4 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача - суб'єкта власних повноважень.

Суд, перевіривши надані данні, вважає, що встановлений законом строк на оскарження постанови серії ПС1 №211892 від 27.02.2014 року позивач пропустив з поважної причини.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Предметом спору в даній справі є рішення відповідача по справі про адміністративне правопорушення.

Розглядаючи спір по суті, суд вважає, що правовідносини, які складись між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем - інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ Шахтарського МВ Донецької області - Оніщук Е.В., як суб'єктом владних повноважень, слід розглядати із застосуванням статей Кодексу про адміністративні правопорушення України та Кодексу адміністративного судочинства.

В судовому засіданні встановлено, що 27.02.2014 року, інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ Шахтарського МВ Донецької області - Оніщук Е.В., було винесено постанову серії ПС1 №211892 по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та накладено штраф за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, у розмірі 300 грн. (а.с.4)

В постанові зазначено, що 27.02.2014 року біля 09 год. 30 хв. в м.Шахтарськ по вул..Леніна гр.. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, керуючи автомобілем Рено Кліо Сімбол, номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 95 км/год в населеному пункті, перевищив встановлену швидкість руху більше ніж на 20 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом ВИЗИР 0910227.

Інспектор ДПС прийшов до висновку, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП України. В резолютивній частині постанови викладено, притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн. з перерахуванням на користь держави.

З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 примірник постанови в день її винесення не отримав, зазначено, що копія постанови видана ІДП ВДАІ Божевським А.С. 11.04.2014р.

Відповідно до ст.. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів,що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Будь-яких заперечень з приводу даного позову, а також клопотань від відповідача до суду не надходило.

Обгрунтовуючи свій позов позивач зазначає, що він правила дорожнього руху не порушував, а складена щодо нього постанова є незаконною, так як зазначені в ній обставини належним чином не підтверджуються.

Суд приймає доводи позивача і погоджується з ними виходячи з наступного.

Відповідно до п.4.2. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , який затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року N 77, передбачено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; за наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписаний також цими особами. У разі відмови порушника від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в протоколі робиться запис про це, який засвідчується підписом свідків. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Як вбачається з протоколу, свідками правопорушення були два свідка, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Але будь-яких письмових пояснень цих осіб до протоколу не додано.

Будь-яких клопотань з приводу виклику вказаних осіб в судове засідання для допиту в якості свідків до суду, від відповідача не надходило.

Враховуючи наведене, а також зміст протоколу, суд не має можливості достовірно встановити свідками саме чого були зазначені вище особи, а саме: чи вони особисто бачили факт порушення позивачем правил дорожнього руху України; чи вони були лише свідками того, що ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень та від підпису в протоколі.

Досліджуючи постанову відповідача судом встановлено, що за даною постановою притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП за перевищення швидкості руху в населеному пункті більш ніж на 20 км\годину. З даної постанови вбачається, що швидкість руху вимірювалась технічним приладом ВИЗИР 0910227.

Інших доказів, які б свідчили про факт правопорушення у вказаній постанові не зазначено.

При цьому суд зазначає, що відповідачем не надано суду будь-яких показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів,що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, які б свідчили про порушення з боку ОСОБА_1, не надано інформації щодо сертифікації приладу ВИЗИР 0910227, допуску до нього саме відповідача та інформації про повірку даного приладу, що на думку суду є суттєвим для вирішення справи по суті.

Так, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні постанова про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності не містять відомостей про те, що прилад ВИЗИР 0910227 був укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки.

У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. В ній слід навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та вказати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Досліджена в судовому засіданні постанова серії ПС1 №211892 від 27.02.2014 року вищевказаних доказів не містить.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, те, що відповідач не використав свого права участі в судовому засіданні та не довів в суді правовірності свого рішення, а також те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП, що є підставою для скасування постанови серії ПС1 №211892 від 27.02.2014 року про його притягнення до відповідальності за ч.1 ст..122 КУпАП, і закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 128, 158-163, 171-2 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 поновити строк звернення з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Шахтарського МВ Донецької області - Оніщук Едуарда Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Шахтарського МВ Донецької області - Оніщук Едуарда Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Рішення інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Шахтарського МВ Донецької області - Оніщук Едуарда Васильовича - постанову серії ПС1 №211892 від 27.02.2014 року, яка винесена відносно ОСОБА_1, щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300,00 гривень - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Складено одноособово в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя О.В. Здоровиця