Рішення № 3938117, 24.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.09 Справа № 14/175

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, Донецької області

До Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ

про стягнення 2648546 грн. 99 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача –Кир’янова І.М., довіреність № 4 від 05.01.09;

від відповідача –Остяк М.В., довіреність № 03/5-606 від 31.12.08;

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1933640 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 36553 грн. 74 коп., пені у сумі 231401 грн. 08 коп., штрафу 7% від вартості товару за прострочення виконання зобов’язання у сумі 135354 грн. 80 коп., інфляційних нарахувань у сумі 311597 грн. 37 коп., за договором від 03.07.08 № 02-01/1-429.

Відповідач заперечує проти позову з мотивів, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

Сторонами у справі укладений договір від 03.07.08 № 02-01/1-429.

Згідно п. 2.1. договору від 03.07.2008 р. про закупівлю № 02-01/1-429 за наслідками відкритих торгів, які відбулися 13.06.2008 р. (надалі - Товар) Виконавець - ВАТ "Дружківський машинобудівний завод" (надалі - Позивач) зобов'язався передати у власність Платникові - ДП „Луганськвугілля" (надалі - Відповідач) Товар, а Відповідач зобов'язався прийняти і здійснити оплат; за товар. Асортимент, кількість і ціни на Товар обумовлені сторонами договору у п. 2.1. Договоре у т.ч. Товаром за договором є мехкріплення 1КД80 (28 секцій), з насосною станцією СНД100/32.00.000 (2шт.), з МС-20, з гідрообладнанням по штреку на 100 м, з комплектом ЗІП, без електрообладнання (для ОП «Шахта ім. 19 з'їзду КПРС»ДП „Луганськвугілля") (надалі - мехкріплення) за ціною 5 546 640,00грн (з урахуванням ПДВ).

Згідно п. 6.2 договору оплата за Товар здійснюється в наступному порядку:

- попередня оплата на р/р Позивача в об'ємі не менше 50% вартості Товару;

- остаточний розрахунок протягом 7 днів з моменту підписання акту приймання Товару на заводі-виробнику, тобто Позивача. Відвантаження Товару здійснюється за наявності 100% оплати.

Відповідачем 29.09.2008 р. була здійснена попередня оплата за мехкріплення в сумі 2 773 320,00 грн., що складає 50% від вартості Товару.

На підприємстві Позивача 30.09.2008 р. Відповідачем було прийнято мехкріплення, про що був підписаний Акт приймання продукції від 30.09.2008 р. до договору № 02-01/1-429 від 03.07.2008 р.

Згідно умовам оплати, встановленим договором, оплата за мехкріплення у розмірі 2 773 320,00 грн. повинна була бути проведена до 07.10.2008 р. включно, проте в зазначений термін Відповідачем 02.10.2008 р. було сплачено тільки 839 680,00 грн.

Решта коштів у сумі 1933 640,00 грн. не сплачена.

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у сумі 1933640 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 36553 грн. 74 коп., пені у сумі 231401 грн. 08 коп., штрафу 7% від вартості товару за прострочення виконання зобов’язання у сумі 135354 грн. 80 коп., інфляційних нарахувань у сумі 311597 грн. 37 коп.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав своє зобов’язання щодо передачі товару, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Згідно п. 6.2. договору оплата за Товар здійснюється в наступному порядку:

- попередня оплата на р/р Позивача в об'ємі не менше 50% вартості Товару;

- остаточний розрахунок протягом 7 днів з моменту підписання акту приймання Товару на заводі-виробнику, тобто Позивача. Відвантаження Товару здійснюється за наявності 100% оплати.

Відповідачем 29.09.2008 р. була здійснена попередня оплата за мехкріплення в сумі 2 773 320,00 грн., що складає 50% від вартості Товару.

На підприємстві Позивача 30.09.2008 р. Відповідачем було прийнято мехкріплення, про що був підписаний Акт приймання продукції від 30.09.2008 р.

Отже відповідач мав оплатити товар до 07.10.08 включно.

Але дане зобов’язання відповідачем належним чином не виконано. Борг склав 1933 640,00 грн. Тому позовні вимоги про стягнення даної суми підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів становить 244025 грн. 38 коп. за період жовтень 2008 року –квітень 2009 року включно. Дана сума підлягає стягненню на користь позивача. У решті позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань слід відмовити, оскільки при розрахунку інфляційних позивачем невірно обрана сума боргу, від якої рахувались інфляційні ( не 1933640 грн., а 1993640 грн.).

3% річних від основного боргу складають 36553 грн. 74 коп. за період з 08.10.08 до 25.05.09. Дана сума нарахована вірно і також підлягає стягненню на користь позивача.

Крім того, позивачем з посиланням на ч.2 ст.231 ГК України заявлено до стягнення пеню 231401 грн. 08 коп. та штраф 135354 грн. 80 коп.

У задоволенні даних позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Стаття 231 ГК України передбачає, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, однією статтею встановлено дві бази нарахування пені.

Системний аналіз даної норми свідчить, що законом визначено два способи нарахування пені, а саме –за невиконання зобов’язання в натурі стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (за умови якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки). Та за порушення грошових зобов’язань штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Даний спосіб нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов’язань цілком узгоджується з положеннями ст.549 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

За договором у відповідача перед позивачем відсутній обов’язок виконати зобов’язання в натурі (поставити товар, надати послуги), він має сплатити кошти і не сплатив їх. Тобто відповідач порушив саме грошове зобов’язання.

Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Вищезазначені акти цивільного законодавства не визначають конкретного відсотку, який має нараховуватись, це мають встановити сторони у договорі.

Але сторонами у договорі не визначена міра відповідальності за несвоєчасний розрахунок.

Тому у задоволенні позовних вимог про стягнення пені і штрафу слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ, вул.Лермонтова, 1 «В», ідентифікаційний код 32473323 на користь Відкритого акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод», м. Дружківка, вул..Леніна, 7, Донецької області, ідентифікаційний код 00165669 борг 1933640 грн., інфляційні нарахування у сумі 244025 грн. 37 коп., 3% річних у сумі 36553 грн. 74 коп., витрати на сплачене держмито 21318 грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 261 грн. 25 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –26.06.09

Суддя Є.А.Лісовицький