Ухвала суду № 39380704, 16.05.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3762/14-ц

Провадження №2/333/1826/14

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2014 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Михайлова A.B. розглянувши позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу визнання права власності на частку спільного майна в порядку спадкування та поділ спільного майна, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу визнання права власності на частку спільного майна в порядку спадкування та поділ спільного майна.

Позовна заява не відповідає вимогам п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України та п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України, тобто, не визначена дійсна вартість майна, відсутня оцінка вартості майна, відповідно до якої сплачується судовий збір, а саме на:

- автомобіль НОМЕР_1;

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Так згідно вимог ст.80 Цивільного процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову складається з дійсної (ринкової) вартості майна на час звернення до суду.

Відповідно до підпункту «а» пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Так як відповідно до ч.2 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України в позовній заяві щодо вимог майнового характеру обов'язково повинна бути зазначена ціна позову, тобто тягар доказування вартості спірного майна несе позивач, тому він повинен обґрунтувати у позовній заяві ціну позову та надати суду відповідні докази цього.

Розмір судового збору у майновому спорі визначається у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміри мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про судовий збір» та ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік». Станом на 01.01.2014 року мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі 1218 гривень, відтак станом на 01.01.2014 року розмір судового збору складає 243 гривні 60 копійок та не більше 3654 гривні 00 копійок.

Крім того відсутні докази, які підтверджують неможливість проведення оцінки спірного майна.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року). З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Крім того, згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст.121 ЦПК України, подана заява без додержання вимог, викладених у ст.ст.119-121 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись Законами України «Про судовий збір» та «Про Державний бюджет України на 2014 рік», ст.ст.80, 119, 121 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім*єю без реєстрації шлюбу визнання права власності на частку спільного майна в порядку спадкування та поділ спільного майна залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання ним копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали направити позивачу.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В. Михайлова