Ухвала суду № 39380547, 20.06.2014, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Василевич В.С., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи" на рішення Рівненського міського суду від 3 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду від 3 березня 2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ „Кредитні ініціативи" або Товариство) відмовлено в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки до ОСОБА_1.

У поданій на рішення апеляційній скарзі ТОВ „Кредитні ініціативи" покликалось на його незаконність та необґрунтованість через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

На її обґрунтування зазначалося про невиконання судом вимог ст.ст. 2, 8, 10, 213 ЦПК України, неправильну оцінку обставин справи та наданих доказів. Вважає доведеним право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки. До позовної заяви були додані копії договору про відступлення права вимоги та договору про передачу прав за договорами забезпечення від 28.11.2012 року, укладені між Публічним акціонерним товариством „Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю „Факторингова компанія „Вектор Плюс" (далі - ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс") і в подальшому між ТОВ „Факторингова компанія „Вектор Плюс" та ТОВ „Кредитні ініціативи" з витягами до реєстрів зазначених договорів, де зазначались дані про кредитний та іпотечний договори, імена позичальника та іпотекодавця. Всупереч цьому суд був не вправі визнавати копії договорів неналежними та недопустимими доказами, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.58 ЦПК України вони є доказами, що стосуються предмету доказування, а також одержані з додержанням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.59 ЦПК України).

Крім того, законодавством не заборонено подавати копії документів, т.я. відповідно до вимог ч.2 ст. 64 ЦПК України, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу. Однак, відповідач клопотання про витребування оригіналів договорів не заявляв та не довів, що договори не були укладені або укладались з порушенням чинного законодавства.

З цих міркувань просив рішення Рівненського міського суду від 3 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши думку судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем належними, допустимими та переконливими доказами не доведено наявності у Товариства права вимоги до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Матеріалами справи встановлено, і ці обставини сторонами не оспорюються, що 23 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (далі - АКБ "ТАС-Комерцбанк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1701/1107/71-070, за яким позичальник отримала 31 000 доларів США кредиту строком з 23 листопада 2007 року по 22 листопада 2037 року зі сплатою 12, 5 процентів річних за користування кредитом річних за весь строк фактичного користування кредитом (а.с. 26-29). 26 лютого 2010 року між правонаступником кредитодавця - ПАТ "Сведбанк" і позичальником укладено додаткові договори про внесення змін та доповнень № 1 та № 2 до кредитного договору № 1701/1107/71-070 від 23 листопада 2007 року, згідно яких кредитний договір викладено у новій редакції (а.с. 30-34, 35-36).

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 того ж числа укладено іпотечний договір № 1701/1107/71-070-Z-1, предметом якого є належна іпотекодавцю однокімнатна квартира АДРЕСА_1. Зазначене обтяження зареєстроване в Державному реєстрі іпотек, про що свідчить відповідний витяг № 15619366 від 23 листопада 2007 року (а.с. 43). 18 лютого 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до іпотечного договору № 1701/1107/71-070-Z-1 від 23 листопада 2007 року, яким внесено до іпотечного договору зміни та доповнення (а.с. 42-42, зв.).

28 листопада 2012 року правонаступник АКБ "ТАС-Комерцбанк" - ПАТ "Сведбанк" відступив за плату на користь ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на підставі договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року свої права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с. 16-22, зв., 23).

Того ж числа ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" уклав договір факторингу бн з ТОВ "Кредитні ініціативи", за умовами якого відступив фактору за плату щойно набуті права грошової вимоги до ОСОБА_1, а також передав йому свої права за іпотечним договором на підставі відповідного договору (а.с. 11-15, 25-25, зв., 24).

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений законом спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Норми ст.ст. 511, 513, 514 ЦК України передбачають, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або ) кредитора. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочини, на підставі яких виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вважаючи, що неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором призвело до виникнення в позивача права на звернення стягнення предмета іпотеки в рахунок погашення 355 963, 30 гривень кредитної заборгованості, з яких: 241 928, 93 гривні - борг за кредитом, 65 003, 15 гривень - борг за відсотками, 49 031, 22 гривні - борг за пенею, ТОВ "Кредитні ініціативи" у червні 2013 року звернувся до відповідача з відповідним позовом.

У засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 було заявлено клопотання про огляд судом оригіналів договорів факторингу і відступлення права вимоги за іпотечним договором з тих підстав, що письмові докази завірені факсиміле різних осіб, про яких немає відомостей, в яких відносинах вони знаходяться із ТОВ "Кредитні ініціативи", чи мають вони такі повноваження, а печатки на документах нанесені шляхом фотокопії (а.с. 71-72). Зазначені оригінали позивач не забезпечив, не представивши місцевому суду для огляду й перевірки. Не надав він їх і для суду апеляційної інстанції.

Наявні у справі копії письмових доказів обґрунтовано викликали в міського суду сумнів у їх переконливості і достовірності.

Згідно зі ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів про перехід права за іпотечним договором № 1701/1107/71-070-Z-1 від 23.11.2007 року від первісного іпотекодержателя - ПАТ "Сведбанк" до ТОВ "Вектор Плюс", а на а.с. 25 наявна копія договору про передачу ТОВ "Вектор Плюс" прав за іпотечним договором на користь позивача.

Тому за таких обставин не вбачається достатніх і об'єктивних підстав стверджувати про виникнення у позивача права вимоги на звернення стягнення на предмет іпотеки, минуючи відступлення такого суб'єктивного цивільного права від ПАТ "Сведбанк" на користь ТОВ "Вектор Плюс".

За змістом ст.ст. 10, 11 і 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 ст. 3 ЦПК України визначає право кожної особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин справи не заслуговують на увагу і спростовують матеріалами справи.

Щодо покликань позивача про існування правочину про передачу ТОВ "Вектор Плюс" права за іпотечним договором на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", що висловлені в апеляційній скарзі, то колегія суддів не може з ними погодитися, оскільки вони є голослівними та не підтвердженими будь-яким доказом.

Підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є додержання судом першої інстанції вимог закону при ухваленні оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 3 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвалая апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: