Рішення № 3937982, 22.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.06.09 р. Справа № 4/147

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Желтовський В.М. – довіреність від 15.06.09р.,

від відповідача – Нікольський О.Є. – довіреність від 19.06.09р.,

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю з 100% іноземним капіталом

“Шаллер-Київ” м. Київ

до відповідача - Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з

обмеженою відповідальністю “Інтерра” с. Новогнатівка Волноваського району

Донецької області

про стягнення 26035,73грн. заборгованості

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 26035,73грн. заборгованості.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №079/2007 від 17.10.2007року, листи, які направлялись відповідачу з вимогою оплати та відповідь відповідача №230/12 від 05.12.2008року.

Також позивач просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та рахунки відповідача в межах позовних вимог.

Відповідач погодився із заборгованістю в повному заявленому позивачем розмірі.

На розсуд суду наданий договір поставки №079/2007 від 17.10.2007року, за яким виникла заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар.

Поняття договору поставки надається у статті 265 Господарського кодексу України (далі –ГК). Договір поставки – правочин, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 3 ст.265 ГК надає право укладати договори поставки всім суб’єктам господарювання, зазначеним у ч.1,2,ст.55 ГК.

З урахуванням ст.628 і 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зміст договору поставки включає в себе наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обов’язки сторін, які набувають постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.

Із ст. 712 ЦК випливає, що істотними умовами договору поставки є умови про предмет договору (товар, що має бути поставлений) та ціну. Стаття 265 ГК доповнює істотні умови договору умовою про строк передання (поставки) товарів. Більш конкретно у п.19 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і п.16 Положення про поставки товарів народного споживання вказується на те, що договором поставки мають встановлюватись умови про номенклатуру (розгорнутий асортимент), кількість, якість продукції (товарів), про строки поставки і ціну. Сторони не позбавлені права погодити в договорі будь-які інші умови.

Частина 2 ст. 268 ГК приписує зазначати в договорі поставки номери і індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №079/2007 від 17.10.2007року, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов’язання поставляти відповідачу товар у відповідності із замовленням покупця (п. п. 1,2 договору), а покупець оплачувати товар згідно виставленого рахунку протягом 10 банківських днів з моменту поставки (п. 3.2 договору).

Сторонами в договорі передбачений конкретний порядок та строк оплати товару.

2

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем на підставі довіреностей отриманий товар по видатковим накладним, копії яких надані позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред’явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред’являлося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

При виявленні неналежності одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.

Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, сторонами в договорі передбачений конкретний строк оплати товару, він повинен бути оплачений відповідачем з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України, а саме: боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідач не оплатив отриманий ним товар як вказує представник, який підтвердив суму заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення в розмірі 26035,73грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 26035,73грн. заборгованості в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю з 100% іноземним капіталом “Шаллер-Київ” м. Київ до Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерра” с. Новогнатівка Волноваського району Донецької області про стягнення 26035,73грн. заборгованості в повному обсязі.

Стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерра” с. Новогнатівка Волноваського району Донецької області-85734, ЄДРПОУ 19341324, п/р №2600301610331 в Калінінській філії АКБ “Національний кредит” м. Донецька, МФО 335720 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з 100% іноземним капіталом “Шаллер-Київ” м. Київ-04210, вул. Маршала Маліновського, 25 (поштова адреса: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5), ЄДРПОУ 30183690, п/р №26004010001714 в ТОВ “УніКредит Банк”, МФО 300744 заборгованість в сумі 26035,73грн., 260,36грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 22.06.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи, 1- позивачу, 1- відповідачу