Ухвала суду № 39378869, 17.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5583/14 Справа № 175/3451/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шабанов А. М. Доповідач - Ткаченко І.Ю. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

17 червня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі - Шаботинець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3

на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачі не виконують умови договору від 22 вересня 2008 року «Автопакет» № 902906/ФЛ, укладеного між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є позивач, та відповідачами (ОСОБА_2 - позичальник, ОСОБА_3 - поручитель). У зв'язку з порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування наданим кредитом станом на 22 травня 2013 року заборгованість відповідачки ОСОБА_2 за Договором складає 542 458 грн. 88 грн. та складається з: заборгованості за сумою кредиту - 225 179 грн. 63 коп.; заборгованості по процентам - 206 653 грн. 60 коп.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості - 55 985 грн. 38 коп.; індексу інфляції - 32 122 грн. 31 коп.; штрафу за невиконання зобов'язань за п.5.2 Договору «Автопакет» №902906/ФЛ від 22 вересня 2008 року - 22 517 грн. 96 коп.

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» про стягнення заборгованості - задоволенні в повному обсязі.

Стягнуто солідарно з боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за Договором «Автопакет» № 902906/ФЛ від 22 вересня 2008 року у розмірі 542 458 грн. 88 коп. та сплачені позивачем при подачі позову судовий збір у розмірі 3 441 грн. (а.с. 41-44).

В апеляційній скарзі апелянти посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.76).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 вересня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є позивач, та відповідачами (ОСОБА_2 - позичальник, ОСОБА_3 - поручитель) було укладено змішаний Договір «Автопакет» № 902906/ФЛ, відповідно до умов якого Банк надав відповідачці ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в розмірі 225 179 грн. 63 коп. в порядку та на умовах, визначених Договором, строком до 20 вересня 2013 року. У зв'язку з порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування наданим кредитом станом на 22 травня 2013 року виникла заборгованість в розмірі 542 458 грн. 88 грн. та складається з: заборгованості за сумою кредиту - 225 179 грн. 63 коп.; заборгованості по процентам - 206 653 грн. 60 коп.; пені - 55 985 грн. 38 коп.; індексу інфляції - 32 122 грн. 31 коп.; штрафу за невиконання зобов'язань за п. 5.2 Договору «Автопакет» №902906/ФЛ від 22 вересня 2008 року - 22 517 грн. 96 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не виконують умов договору та не повертають кредитні кошти, а тому з них підлягає стягненню у солідарному порядку сума заборгованості за кредитними договором.

Вказані висновки суду відповідають нормам матеріального та процесуального права. Так, ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Договір являється обов'язковим для виконання сторонами. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України). Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 1050 ЦКУ кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї суми позики та сплати відсотків, у випадку, якщо позичальник прострочив повернення чергової частини позики, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами. Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. У разі порушення зобов'язання настають такі правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст. 549 ЦК України). При цьому ст. 550 ЦК України наголошує, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, а оскаржуване рішення, є законним та обґрунтованим й відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги щодо не підписання відповідачами вищевказаного договору, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів. В апеляційній скарзі також відсутні посилання на докази щодо цього та не додано відповідних доказів й до самої апеляційної скарги. Крім того, відповідачі в апеляційній скарзі посилаються на намір заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, однак відповідне клопотання заявлено не було. В заяві, яка надійшла до апеляційного суду лише зазначено про розгляд справи за відсутністю представника апелянтів і що він підтримує апеляційну скаргу, однак в ній питання щодо призначення експертизи не ставиться.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів та посилання на них, на підтвердження доводів відповідачів, що ними вищевказаний договір не підписувався, а ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета.

Відповідачі не скористалися наданими їм правами, не обґрунтували свої заперечення та не надали суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень норм процесуального права у зв'язку з розглядом справи за відсутності відповідачів, колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки судом 1 інстанції зроблено обґрунтовані висновки щодо необхідності задоволення позову, а відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.

Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: