Постанова № 39377710, 19.06.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2014 року Справа № 5013/1474/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Білецької Л.М., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання: Малик С.О.

за участю представників сторін:

від прокурора: Зубова О.В. посвідчення №015940 від 04.04.13 р.;

від позивача: не з'явився;

від відповідачів 1 та 2: представник за довіреностями № 67 від 09.01.13р. та № 16-2/1 від 08.01.13р. - Андросов О.Л.;

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодського міжрайонного прокурора Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.01.2014 р. по справі № 5013/1474/11 (судді: Болгар Н.В., Колодій С.Б., Тимошевська В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп», м. Суми (який є процесуальним правонаступником Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк»)

до відповідачів: виконавчого комітету Світловодської міської ради; Світловодської міської ради, м. Світловодськ, Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», м. Кіровоград (який є процесуальним правонаступником Комунального підприємства «Світловодський міський водоканал»)

про звернення стягнення боргу у сумі 3869249,74 грн. на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2014 р. рішенням господарського суду Кіровоградської області у справі № 5013/1474/11 позов задоволено повністю.

Звернуто стягнення боргу у сумі 3869249,74 грн. (2000000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 1515589,04 грн. - відсотки за користування кредитом за період з 22.12.2009 р. по 13.03.2013 р., 71544,26 грн. - пеня на прострочені відсотки, 206684,93 грн. - пеня на прострочений кредит, 25431,51 грн. - штраф на прострочені відсотки, 50000,00 грн. - штраф на прострочений кредит) на предмет іпотеки - будівлі адміністративного будинку (загальна площа 4478,4 кв.м) та гаражі (літери Б і Б-1 плану ділянки) по вул. Леніна, 14 у м. Світловодську Кіровоградської області, які відповідно до свідоцтва про право власності № 263 від 13.11.2006 р., виданого виконавчим комітетом Світловодської міської ради на підставі рішення № 1248 від 09.11.2006 р. зареєстрованого в Світловодському міжміському бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі 13.11.2006 р. за реєстровим № 431-3, належать до комунальної власності територіальної громади м. Світловодська в особі Світловодської міської ради, шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки Акціонерним комерційним банком «Східно-Європейський банк» будь-якій особі-покупцю, згідно з ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною в розмірі 4036298,00 грн. без ПДВ, що визначена у звіті про оцінку майна станом на 10.06.2013 р.

Стягнуто з виконавчого комітету Світловодської міської ради на користь Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Також, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 12.02.2014 р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп», як правонаступника позивача - Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк».

Не погоджуючись з прийнятим місцевим господарським судом рішенням, Світловодський міжрайонний прокурор Кіровоградської області (далі - прокурор) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку для апеляційного оскарження рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.01.14р. по справі № 5013/1474/11.

Апеляційна скарга прокурора мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначив, що судом першої інстанції взагалі не повідомлено прокурора (як учасника судового процесу) про дату, час і місце розгляду справи, а тому оскаржуване рішення відповідно до ст. 104 ГПК України прийняте з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню.

Також прокурор вважає, що майно (адміністративна будівля за адресою: м. Світловодськ, вул. Леніна, буд. 14, в якій здійснюють свою діяльність Світловодська міська рада та її виконавчий комітет), яке передане в іпотеку позивачеві в силу ст. 14 Закону України «Про іпотеку» та ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» не підлягає приватизації, а тому за переконанням прокурора, іпотечний договір від 14.11.2006 р. є недійсним правочином і не створює юридичних наслідків для його сторін (ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України).

Прокурор вважає, що наявний в матеріалах справи висновок суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Професіонал» від 10.06.2013 р. про вартість предмета іпотеки не має відповідної рецензії, яка є обов'язковою, що також підтверджується Методикою оцінки майна, що затверджена Постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891.

Крім того, висновок суб'єкта оціночної діяльності не відповідає умовам іпотечного договору від 14.11.2006 р., оскільки відповідачем по справі в іпотеку передано два гаражі, а суб'єктом оціночної діяльності оцінено один гараж на п'ять автомобілів.

Окрім вищезазначеного, прокурор в апеляційній скарзі звертає увагу на відсутність в резолютивній частині рішення посилання на норму ст. 14 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої продаж предмета іпотеки, що є об'єктом права державної чи комунальної власності, здійснюється з урахуванням законів України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», що надає позивачу можливість здійснити реалізацію комунального нерухомого майна без урахування вказаних норм законодавства України.

У зв'язку з вищезазначеним прокурор просить апеляційний господарський суд скасувати повністю рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.01.2014 р. по справі 5013/1474/11 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача АКБ «Східно-Європейський банк» відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 р. відновлено строк на подачу апеляційної скарги, прийнято її до розгляду у судовому засіданні на 05.06.2014 р. о 10:15 год.

У зв'язку з неявкою у судове засідання прокурора, позивача та третьої особи, колегія суддів в порядку ст. 77 ГПК України відкладала розгляд справи на 19.06.2014 р. о 10:30 год.

19.06.2014 р. у судовому засіданні прокурор вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на скасуванні незаконного (на його думку) рішення.

Представник відповідачів 1 та 2 позицію прокурора підтримав у повному обсязі, вважає рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача та третьої особи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про місце, час і дату розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином (а. с. 227, 230 том. 5).

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Абзацом 1 п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку колегії суддів неявка у судове засідання представників позивач та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

19.06.2014 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги прокурора, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати і прийняти нове рішення у справі з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Рішенням десятої сесії п'ятого скликання Світловодської міської ради Кіровоградської області від 02.11.2006 р. № 142 Комунальному підприємству «Світловодський міський водоканал» надано дозвіл на отримання кредиту шляхом відкриття кредитної лінії в сумі 2000000,00 грн. під процентну ставку 18,5 % (відсотків) терміном на 3 (три) роки в АКБ «Східно-Європейський банк» для поповнення обігових коштів (виплата заробітної плати, сплата податків і зборів, оплата енергоносіїв, послуг (п. 1, а. с. 9 том 1)).

Для забезпечення зобов'язань по кредитному договору виконавчому комітету Світловодської міської ради дозволено передати в заставу АКБ «Східно-Європейський банк» об'єкт нерухомості комунальної власності: будівлю Світловодського міськвиконкому по вул. Леніна, 14 з оціночною вартістю 7300000,00 грн. (п. 2 рішення).

Згідно п. 3 вказаного рішення, міському голові доручено укласти договір застави на майно.

Вказаним рішенням (п. 4) на виконавчий комітет покладено обов'язок при складанні бюджетів міста на 2007 - 2009 роки передбачити кошти для погашення отриманого кредиту та відсотків (дотації з обласного бюджету, власні кошти та інше) без збільшення з цього приводу тарифів.

Докази виконання виконавчим комітетом Світловодської міської ради пункту 4 згаданого рішення в матеріалах справи відсутні.

Рішенням одинадцятої сесії п'ятого скликання Світловодської міської ради від 14.11.2006 р. № 143 «Про внесення змін до рішення Світловодської міської ради від 02.11.2006 р. № 142 «Про надання дозволу комунальному підприємству «Світловодський міський водоканал» на отримання кредиту шляхом відкриття кредитної лінії» для забезпечення виконання по кредитному договору доручено виконавчому комітету Світловодської міської ради передати в іпотеку АКБ «Східно-Європейський банк» об'єкт нерухомості комунальної власності, а саме: будівлю адміністративного будинку та гаражі, розташовані у м. Світловодськ по вул. Леніна, 14, належні територіальній громаді м. Світловодська в особі Світловодської міської ради на підставі свідоцтва про право власності, заставною вартістю згідно з експертною оцінкою (п. 2, а. с. 10 том 1).

Відповідно до Свідоцтва про право власності № 263 від 13.11.2006 р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 09.11.2006 р. № 1248, будівля адмінбудинку та гаражів у м. Світловодську по вул. Леніна, 14 дійсно належить територіальній громаді м. Світловодська в особі Світловодської міської ради на праві комунальної власності. Реєстраційний напис на документ про право комунальної власності проведено Світловодським міжміським бюро технічної інвентаризації Кіровоградської області 13.11.2006 р. під реєстровим № 431-3 (а. с. 11 том 1).

14.11.2006 р. між Акціонерним комерційним банком «Східно-Європейський банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінвестгруп» (далі - позивач) та Комунальним підприємством «Світловодський міський водоканал», правонаступником якого є обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» (далі - третя особа) укладено кредитний договір № 2006-53С з додатковими договорами до нього № 1 від 01.09.2008 р., № 2 від 08.12.2008 р. та № 3 від 13.02.2009 р.

Позивачем на підставі зазначеного кредитного договору відкрита третій особі відклична не відновлювальна кредитна лінія для поповнення обігових коштів (на погашення заборгованості за енергоносії та на часткове погашення боргу по заробітній платі) в сумі 2000000,00 грн. під 18,5 % річних строком з 14.11.2006 р. по 13.11.2009 р. Погашення кредиту мало відбуватися згідно із графіком (додаток № 1 до кредитного договору (а. с. 15 том 1).

Надання грошових коштів в межах кредитної лінії третій особі згідно кредитного договору підтверджується випискою по особовому рахунку № 20631935304886 за період з 15.11.2006 р. по 28.02.2008 р. (а. с. 55-56 том 1).

Додатковим договором від 01.09.2008 р. № 1 до кредитного договору, сторони внесли зміни, згідно яких з 01 вересня 2008 року відсоткову ставку за користування кредитом встановлено в розмірі 23,5 % (двадцять три цілих п'ять десятих) річних (а. с. 16 том 1).

Додатковим договором від 08.12.2008 р. № 2 до кредитного договору, сторони внесли зміни, згідно яких (п. 1.1.) позивач (Банк) відкрив третій особі відкличну невідновлювальну кредитну лінію для поповнення обігових коштів, погашення заборгованості за енергоносії та на часткове погашення боргу по заробітній платі), в сумі 2000000,00 грн. під 23,5 % річних строком з 14.11.2006 р. по 13.11.2009 р. Погашення мало відбуватися згідно із графіком (додаток № 2 до кредитного договору (на звороті а. с. 16 том 1)).

Додатковим договором від 13.02.2009 р. № 3 до кредитного договору, сторони внесли зміни, згідно яких (п. 1.1.) банк переводить третій особі відкличну невідновлювальну кредитну лінію в кредит у сумі 2000000,00 (два мільйони) грн. 00 коп., на поповнення обігових коштів підприємства, строком з 13 лютого 2009 р. по 13 листопада 2009 р. зі сплатою відсотків у розмірі 23,5 % річних (а. с. 17 том 1).

Третя особа у строки визначені додатками до кредитного договору, взяте на себе зобов'язання щодо повернення отриманого кредиту та сплати фінансових санкцій за невиконання кредитного договору не виконала. Докази того, що позичальник за кредитним договором № 2006-53С від 14.11.2006 р., виконав свої зобов'язання в матеріалах справи відсутні.

Згідно заяви про уточнення розміру позовних вимог від 14.03.2013 р. вих. № 554 (а. с. 119-120 том 3) станом на 13.03.2013 р., боржник - обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград», яке є правонаступником прав та обов'язків комунального підприємства «Світловодський міський водоканал» має заборгованість за кредитним договором у розмірі 3869249,74 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 2000000,00 грн., нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом за період з 22.12.2009 р. по 13.03.2013 р. - 1515589,04 грн., пеня на прострочені відсотки за період з 01.01.2010 р. по 13.03.2013 р. - 71544,26 грн., пеня на прострочений кредит за період з 13.11.2009 р. по 15.05.2010 р. - 206684,93 грн., штраф на прострочені відсотки - 25431,51 грн., штраф на прострочений кредит - 50000,00 грн.

Сума боргу відповідачами та третьою особою не заперечується і підтверджується розрахунком заборгованості по кредиту, відсотками за користування кредитом, станом на 14.03.2014 р., який додано до заяви про уточнення розміру позовних вимог (а. с. 123-125 том 3).

З метою забезпечення виконання позичальником - комунальним підприємством «Світловодський міський водоканал» зобов'язань за кредитним договором, між Акціонерним комерційним банком «Східно-Європейський банк» (іпотекодержатель) та майновим поручителем - територіальною громадою м. Світловодська в особі виконавчого комітету Світловодської міської ради (іпотекодавець) 14.11.2006 р. укладено іпотечний договір, який посвідчено нотаріально та зареєстровано у реєстрі за № 1-2966.

Іпотечним договором забезпечено виконання Комунальним підприємством «Світловодський міський водоканал» (боржником) зобов'язань перед іпотекодержателем, що випливають з кредитного договору № 2006-53С від 14.11.2006 р.

Предметом іпотеки є майно, належне територіальній громаді м. Світловодська - будівля адміністративного будинку (загальна площа 4478,4 кв. м. та гаражі (літери Б і Б-1 плану ділянки)), розміщені у м. Світловодськ по вул. Леніна, 14, що належать іпотекодавцю - майновому поручителю на підставі свідоцтва про право власності № 263 від 13.11.2006 р., виданого виконавчим комітетом Світловодської міської ради на підставі Рішення від 09.11.2006 р. № 1248 та зареєстрованого в Світловодському МБТІ 13.11.2006 р. за № 431-3, заставною вартістю 6137766,00 грн.

13.02.2009 р. сторони внесли зміни № 1 до договору іпотеки, згідно яких іпотекодавець - майновий поручитель підтвердив забезпечення виконання зобов'язання боржника по кредитному договору щодо сплати кредиту та відсотків по кредиту у розмірі 23,5 % річних, пені та штрафів в разі прострочення повернення боргу у розмірі та на підставах, передбачених кредитним договором, в порядку черговості.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 11 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до боржника та іпотекодавця - майнового поручителя з листами-вимогами (№ № 1966 та 1965) про виконання порушеного зобов'язання по кредитному договору, строк виконання якого сплив 13.11.2009 р. та попередив боржника та іпотекодавця-майнового поручителя про звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо не будуть вжиті заходи спрямовані на погашення заборгованості по кредиту.

Вищезазначені листи отримані відповідачем та третьою особою 01.12.2009 р. та залишені без виконання (а. с. 23-26 т. 1).

Статтею 38 Закону України «Про іпотеку» передбачена ціна продажу предмета іпотеки, яка встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно наявного в матеріалах справи висновку суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат № 00076х від 09.06.2001 р., Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 від 29.07.2002 р.), за станом на 10.06.2013 р., ринкова вартість предмета іпотеки становить 4036298,00 грн. без ПДВ (а. с. 24 том 4).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором виникають зобов'язання банку (кредитодавця) надавати грошові кошти (кредит), а позичальника - повернути кредит та сплатити за нього проценти і такі зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до Закону та договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що банк на підставі положень Закону України «Про іпотеку» та умов іпотечного договору, набув право звернення стягнення на предмет іпотеки, яке у нього виникло через неналежне виконання боржником основного зобов'язання та незадоволення вимоги іпотекодержателя про усунення порушення.

При розгляді справи колегією суддів враховано, що наявність постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 р. по справі № 912/836/13, якою з позичальника за кредитним договором від 14.11.2006 р. № 2006-53С стягнуто заборгованість за кредитною угодою, не впливає на вирішення спору у даній справі з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України (постанова від04.09.2013 р. у справі № 73ЦС13).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом першої інстанції взагалі не повідомлено прокурора, який є учасником судового процесу (вступив у справу шляхом подання 11.02.2011 р. апеляційної скарги на рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2011 р. (а. с. 118-120 том 1)) про дату і час розгляд справи, що фактично позбавило можливості прокурора надавати свої заперечення та доводи щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Згідно ч. 4 ст. 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладання мирової угоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора із урахуванням зазначених у ній підстав та доводів підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.01.2014 по справі № 5013/1474/11 підлягає скасуванню, у зв'язку із порушенням норм процесуального права, із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Посилання прокурора на той факт, що майно (адміністративна будівля за адресою: м. Світловодськ, вул. Леніна, буд. 14, в якій здійснюють свою діяльність Світловодська міська рада та її виконавчий комітет), яке передане в іпотеку позивачеві і в силу ст. 14 Закону України «Про іпотеку» та ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» не підлягає приватизації, а тому за переконанням прокурора, іпотечний договір від 14.11.2006 р. є недійсним правочином і не створює юридичних наслідків для його сторін (ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України) колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 14 Закону України «Про іпотеку» забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи (Свідоцтво про право власності від 13.11.2006 р. № 263 та Рішення Світловодської міської ради від 14.11.2006 р. № 143, а. с. 10-11 том 1) виконавчим комітетом Світловодської міської ради, передано в іпотеку АКБ «Східно-Європейський банк» об'єкти нерухомості саме комунальної власності, а саме: будівлю адміністративного будинку та гаражі (п. 2 Рішення № 143).

Таким чином, відхиляються доводи прокурора про необхідність визнання іпотечного договору недійсним.

Відхиляються колегією суддів доводи прокурора стосовно відсутності відповідної рецензії до висновку суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Професіонал» від 10.06.2013 р. про вартість предмета іпотеки, яка на думку прокурора є обов'язковою.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування Звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Таким чином, у випадку наявності сумнівів стосовно об'єктивності оцінки предмета іпотеки учасники судового процесу не були позбавлені права звернутися до осіб, визначених в ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із запитом про рецензування оцінки предмета іпотеки, однак цим правом не скористалися.

Згідно ч. 3 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

З огляду на те, що зазначена оцінка не підлягає обов'язковому затвердженню, погодженню або прийманню органом державної влади або органом місцевого самоврядування, рецензування звіту не є обов'язковим.

Також не приймаються до уваги колегії суддів доводи прокурора викладені в апеляційній скарзі на невідповідність висновку суб'єкта оціночної діяльності умовам іпотечного договору від 14.11.2006 р., оскільки відповідачем по справі в іпотеку передано два гаражі, а суб'єктом оціночної діяльності (на думку прокурора) оцінено один гараж на п'ять автомобілів.

Таке твердження прокурора є помилковим, оскільки у висновку суб'єкта оціночної діяльності (п. 2) йдеться мова саме про будівлю гаражів (позначених в технічному паспорті літерами Б та Б1) загальною площею 187,2 кв.м. (а. с. 24 том 4). Тобто суб'єктом оціночної діяльності здійснювалася оцінка будівлі двох гаражів а не одного, на що помилково вказує прокурор.

Окрім вищезазначеного, колегією суддів відхиляються доводи прокурора на відсутність посилання місцевим господарським судом в резолютивній частині рішення на норму ст. 14 Закону України «Про іпотеку», Законів України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», оскільки таке посилання міститься в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Згідно п. 9.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 «Про судове рішення» у резолютивній частині судового рішення господарські суди повинні зазначати, зокрема: пункт 9.12. у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) - дані, визначені в ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про іпотеку".

Посилання на ст. 14 Закону України «Про іпотеку», Законів України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» в резолютивній частині рішення не є обов'язковим та необхідним реквізитом у розумінні п. 9.12 Постанови пленуму ВГСУ від 23.03.12р. № 6.

Колегія суддів також вважає, що судом першої інстанції неправильно вирішено питання щодо розподілу між сторонами судового процесу судового збору (державного мита) з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором АКБ «Східно-Європейський банк», правонаступником якого є ТОВ «Брокінвестгруп» 14.03.2013 р. подано до суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої розмір боргу за кредитним договором збільшено до 3869249,74 грн. (а. с. 119-120 том 3). До заяви про уточнення розміру позовних вимог долучено платіжне доручення № 123 від 04.03.2013 р. про сплату судового збору у сумі 21 235,65 грн. (а. с. 149 том 3).

Згідно п. п. 1) п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру визначено у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 01.01.2013 р. розмір мінімальної заробітної плати визначено у сумі 1147 грн.

Таким чином, розмір ставки судового збору з урахуванням уточненого розміру позовних вимог за станом на (момент звернення до суду) 18.03.2013 р. необхідно визначати виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, тобто 60 м. з. п. х 1147 грн. (розмір 1 м. з. п.) = 68820,00 грн. Однак позивачем сплачено лише 46735,65 грн. (25500,00 за платіжним дорученням № 362 К від 05.12.2010 р. та за платіжним дорученням № 123 від 04.03.2013 р. про сплату судового збору у сумі 21235,65 грн.).

Отже, розмір недоплаченого судового збору до Державного бюджету України становить - 22084,35 грн., сплату якого слід покласти на відповідача по справі.

Між тим, місцевий господарський суд приймаючи рішення у справі не достягнув з виконавчого комітету Світловодської міської ради на користь позивача суму судового збору, згідно платіжного доручення № 123 від 04.03.2013 р. у сумі 21235,65 грн. та не стягнув з останнього на користь Державного бюджету України недоплачену позивачем суму судового збору у розмірі - 22084,35 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.01.14р. по справі № 5013/1474/11 скасувати.

Прийняти нове рішення у наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Звернути стягнення боргу у сумі 3869249,74 грн. (2000000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 1515589,04 грн. - відсотки за користування кредитом за період з 22.12.09р. по 13.03.13р., 71544,26 грн. - пеня на прострочені відсотки, 206684,93 грн. - пеня на прострочений кредит, 25431,51 грн. - штраф на прострочені відсотки, 50000,00 грн. - штраф на прострочений кредит) на предмет іпотеки - будівлі адміністративного будинку (загальна площа 4478,4 кв. м.) та гаражі (літери Б і Б-1 плану ділянки) по вул. Леніна, 14 у м. Світловодську Кіровоградської області, які відповідно до Свідоцтва про право власності № 263 від 13.11.06р., виданого виконавчим комітетом Світловодської міської ради на підставі рішення № 1248 від 09.11.06р. зареєстрованого в Світловодському міжміському бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі 13.11.06р. за реєстровим № 431-3, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Світловодська в особі Світловодської міської ради (адреса: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 14; ідентифікаційеий код 35825788), шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (40020, Сумська обл., місто Суми, Ковпаківський район, вул. Лесі Українки, буд. 14, ідентифікаційний код 36708096) будь-якій особі-покупцю, згідно з ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за початковою ціною в розмірі 4036298,00 грн. без ПДВ, що визначена у звіті про оцінку майна станом на 10.06.13р.

Стягнути з виконавчого комітету Світловодської міської ради (адреса: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 14; і. к. 04055280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп" (40020, Сумська обл., місто Суми, Ковпаківський район, вул. Лесі Українки, буд. 14, ідентифікаційний код 36708096) 46735,65 грн. судового збору (державного мита), 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з виконавчого комітету Світловодської міської ради (адреса: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 14; і. к. 04055280) на користь Державного бюджету України 22084,35 грн. судового збору.

Доручити господарському суду Кіровоградської області видати відповідні накази.

В іншій частині апеляційну скаргу Світловодського міжрайонного прокурора Кіровоградської області залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Повний текст постанови виготовлено 24.06.2014 р.

Головуючий суддя: Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

П.П. Павловський