Постанова № 39376608, 18.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2014 року 14:30 № 826/6663/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»

до

Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області

про

скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 91 від 20.12.2013 року, а також визнання протиправними дій по її прийняттю,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області (далі – Інспекція) про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 91 від 20.12.2013 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 4 250 грн., а також визнання протиправними дій Інспекції щодо її прийняття.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем проведена перевірка та за її результатами складено акт перевірки, яким встановлено відсутність на продукції національного знаку відповідності. На підставі акту перевірки прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та прийнято спірну постанову про накладення штрафу.

У той же час, як зазначає позивач, надалі Інспекцією проведено перевірку щодо стану виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів та встановлено, що позивач виконав зазначені рішення у зв’язку з чим Інспекцією скасовані початкові рішення про вжиття обмежувальних заходів.

Позивач не погоджується з рішенням про накладення штрафу та зазначає про безпідставність проведення перевірки, про те, що всі товари були забезпечені національним знаком відповідності, що містився на упаковці, тарі, супровідній (експлуатаційній) документації. Однак, як зазначає позивач, Інспекцією неналежним чином було досліджено продукцію, упаковку, супровідну документацію, а відтак Інспекція дійшла до хибного висновку про відсутність на продукції національного знаку відповідності.

З урахуванням зазначеного та наведеного у позовній заяві, позивач вважає постанову про накладення штрафу протиправною та просить її скасувати.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши про обґрунтованість висновків перевірки, а відтак, про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

На підставі ч. 4. ст. 122 КАС України та за згодою сторін у судовому засіданні 18.06.2014 р. ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Житомирській області проведено перевірку характеристик продукції в магазині ТОВ «Дієса» «Ельдорадо» у м. Бердичів.

За результатами перевірки складено акт від 05.12.2013 р. № 131.

Як вбачається з акту перевірки, вона проведена на підставі згоди Держінспекції України з питань захисту прав споживачів від 26.11.2013 р. № 5469-2-7/6 та у зв’язку з отриманням звернення Спілки захисту прав споживачів Солом’янського району м. Києва від 405/01-01 від 26.11.2013 р.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 р. у справі № 826/18856/13-а за позовом ТОВ «Дієса» до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Держінспекція) та її територіальних відділень в областях (у т.ч. до відповідача по даній справі) про визнання протиправними (незаконними) та скасування згоди Держінспекції, про визнання протиправними та скасування направлень на проведення перевірки, про визнання незаконними дій посадових осіб Інспекцій щодо проведення перевірки на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом’янського району м. Києва, у задоволенні позову відмовлено.

Судом у вказаному рішення зазначено, що Держінспекція у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п/п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», порушення порядку надання згоди на проведення перевірки судом не встановлено, перевірка була призначена у відповідності з встановленими вимогами, судом не встановлено порушень вимог законодавства при здійсненні проведення перевірки позивача, у зв’язку з чим, як зазначив суд, підстави для визнання оскаржуваних дій посадових осіб територіальних органів Держінспекції щодо проведення перевірки магазинів торгівельної мережі ТОВ «Дієса» відсутні.

В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас слід зазначити, що згідно з Актом перевірки встановлено, що на електрообладнанні, зазначеному в Акті перевірки (побутова техніка) та на супроводжуючих документах не нанесено маркування національним знаком відповідності, що за визначенням Інспекції є порушенням п. 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМ України від 29.07.2009 р. № 785, п. 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМ України від 29.10.2009 р. № 1149.

В Акті перевірки зазначено, що суб’єктом господарювання на вимогу органу ринкового нагляду, не надано документацію (накладні, тощо), що дає змогу ідентифікувати суб’єкта господарювання, який поставив відповідну продукцію, зазначену в акті перевірки.

Під час розгляду справи позивач не заперечував те, що на зазначену в Акті перевірки продукцію поширюються зазначені вище вимоги Технічних регламентів.

На підставі вищезгаданого Акту перевірки Інспекцією прийнято рішення № 168 від 19.12.2013 р. про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів. В обґрунтування рішення зазначено, що перевіркою встановлено факти розповсюдження побутової техніки, на обладнанні, пакуванні та супровідних документах якої не нанесено маркування національним знаком відповідності, внаслідок чого порушено вищезгадані вимоги Технічних регламентів.

Суть вжитих Інспекцією заходів – висунуто вимогу вжити заходів, щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами у строк до 27.01.2014 р.

Окрім того, згідно з рішенням Інспекції про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.12.2013 р. № 169 тимчасово заборонено надання продукції на ринку до приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Строк виконання – до 27.01.2014 р.

Під час розгляду справи не надано доказів оскарження та скасування рішень про вжиття обмежувальних заходів. Зазначені рішення не є предметом оскарження у даній справі.

Окрім того, на підставі Акту перевірки прийнято постанову про накладення штрафних санкцій від 20.12.2013 р. № 91, яка є предметом оскарження у даній справі. Розмір штрафу склав 4 250 грн. Постанова мотивована наявністю порушень, зазначених в Акті перевірки, а саме: при розповсюдженні продукції (побутова техніка), на якій відсутній Національний знак відповідності. Постанова прийнята на підставі п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

У той же час, надалі, 03.02.2014 р. Інспекцією складено акт перевірки стану виконання суб’єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 002. Перевірка проводилась відносно стану виконання вищезгаданих рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.

Під час перевірки встановлено повне та результативне виконання вказаних рішень Інспекції.

З огляду на наведене, рішеннями Інспекції від 04.02.2014 р. № 13 та № 14 скасовано попередні рішення про вжиття обмежувальних заходів.

В контексті наведеного та щодо дотримання строків звернення до суду, слід зазначити, що оскаржуване рішення було надіслані на адресу магазина, а не офісу позивача у м. Києві, що вбачається у т.ч. із заперечень на позов відповідача. Позивач у досудовому порядку оскаржив до Держспоживінспекції вищезгадані рішення. Відповідь від Держспоживінспекції на скаргу позивача сформована 10.04.2014 р. та направлена позивачу 15.04.2014 р. Позов сформований позивачем 15.05.2014 р., а відтак, з урахуванням встановлених нормативів доставки поштової кореспонденції по м. Києву (в контексті направлення відповіді на адресу позивача), суд не вбачає підстав для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, у зв’язку чим судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затв. постановою КМУ № 1149 від 29.10.2009, перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність (п.10 Постанови КМУ № 1149 від 29.10.2009).

Разом з цим, у відповідності до п. 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затв. постановою КМУ № 785 від 29.07.2009, на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Пунктом 19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затв. постановою КМУ № 785 від 29.07.2009, встановлено, що Національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599.

В свою чергу, пунктом 5 Правил застосування національного знаку відповідності, затв. Постановою KMУ від 29.11.2001 № 1599, передбачено, що Національний знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідні документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

У той же час, відповідальність суб'єктів господарювання за порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності, встановлена статтею 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI від 02.12.2010.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 статті 44 вказаного Закону до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі: розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

В даному випадку, враховуючи зміст Акту перевірки, який є носієм доказової інформації, відсутність з боку позивача належних та допустимих доказів наявності під час перевірки на продукції або у супровідній документації Національного знаку відповідності, ті обставини, що у зв’язку з виявленими Інспекцією порушеннями Інспекцією були вжиті обмежувальні заходи та ці порушення надалі були усунуті позивачем, що по суті свідчить про визнання позивачем факту порушення та подальше вжиття заходів щодо усунення виявленого порушення, суд вважає доведеним факт вчинення позивачем виявленого Інспекцією порушення, а саме: факт відсутності під час перевірки на продукції та супровідній документації Національного знаку відповідності.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків Акту перевірки та, відповідно, оскаржуваного рішення.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваного рішення, яке є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже, враховуючи відсутність підстав для висновку про незаконність проведення перевірки та, відповідно, відсутність підстав для визнання протиправними дій Інспекції під час перевірки та у зв’язку з прийняттям оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

При цьому, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити та беручи до уваги те, що при зверненні з позовом за майнові вимоги, які загалом складають 4250,00 грн., позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 255,78 грн. (182,70 грн. за майнову вимогу та 73,08 грн. за немайнову), суд зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 87 КАС України з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору (щодо заявлених майнових вимог).

Так, загальна ставка судового збору, що підлягає сплаті відповідно до вказаних норм та з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати (1218 грн.), складає мінімальний розмір 1 827 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати). Відтак, враховуючи сплачену позивачем суму за майновий спір (182,70 грн.) та у зв’язку з відмовою у задоволенні позову підлягає стягненню з позивача решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн., яка на підставі ст. 9 вказаного Закону підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому, виходячи з вимог ч. 3 ст. 258 КАС України, щодо стягнення судового збору підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.

Керуючись вимогами ч. 2 ст.11, статей 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (код з ЄДО 36483471; адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45) відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (код з ЄДО 36483471; адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили – видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін