Ухвала суду № 39374490, 19.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 червня 2014 року Справа № 908/2652/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Ємельянова А.С.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр здоров'я "Азовець"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 р. у справі№ 908/2652/13 господарського суду Запорізької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр здоров'я "Азовець"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство "Інвестиції та нерухомість"провизнання права на іпотеку та звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

Згідно з приписами ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана постанова Донецького апеляційного господарського суду у справі № 908/2652/13, якою скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 17.09.2013 р., прийнята 28.01.2014 р., а отже, днем закінчення строку для подання касаційної скарги на вказану постанову є 17.02.2014 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.04.2014 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр здоров'я "Азовець" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 р. у справі № 908/2652/13 було повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України (скаржником надано суду докази сплати судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено).

Вдруге подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр здоров'я "Азовець" касаційна скарга вих. № 14-02/14 від 14.02.2014 р. на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 р. у справі № 908/2652/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Скаржником подано заяву про поновлення строків на подання касаційної скарги.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку, скаржник вказує на те, що пропуск такого строку зумовлений виправленням ним недоліку при оформленні касаційної скарги, зазначеного у попередній ухвалі Вищого господарського суду України від 10.04.2014 р. у даній справі.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

Наведені у заяві обставини не є такими, що свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки попереднє повернення касаційної скарги зумовлено саме неналежним оформленням її скаржником.

Будь-яких причин пропуску строку для подання касаційної скарги, які мали б об'єктивний характер та свідчили б про існування дійсних перешкод для своєчасного подання належно оформленої касаційної скарги, у заяві не наведено, а тому колегія суддів визнає, що можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 р. у справі № 908/2652/13 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення поданої заяви, а тому згідно з приписами ст. 53 ГПК України скаржнику слід відмовити у відновленні пропущеного строку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр здоров'я "Азовець" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 р. у справі № 908/2652/13 підлягає поверненню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр здоров'я "Азовець" у задоволенні заяви про поновлення строків на подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 р. у справі № 908/2652/13.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр здоров'я "Азовець" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 р. у справі № 908/2652/13 повернути скаржнику.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр здоров'я "Азовець" судовий збір у сумі 2 410 (дві тисячі чотириста десять) грн. 00 коп., сплачений за квитанцією № к10/S/89 від 28.04.2014 р.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

А.С. Ємельянов