Рішення № 39373963, 26.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/416/2014(м)

0506/1516/2012

Головуючий в 1 інстанції: Мохов Є.І.

Доповідач: Попова С.А.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.,

суддів Гаврилової Г.Л., Попової С.А.,

при секретарі Одинцові Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Волноваського районного суду Донецької області від 12 червня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, в якому зазначив, що 02.09.2007р. між сторонами було укладено кредитний договір № MRXRRX12910707, відповідно до умов якого відповідачеві було надано кредит у сумі 6600грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02.09.2009р. Відповідачка умови договору не виконала, у зв'язку з чим станом на 25.01.2012р. утворилась заборгованість: за кредитом - 6600грн., по процентам за користування кредитом 21445,63грн., заборгованість комісії за користування кредитом 3521,72грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 20964,75грн., штраф (фіксована частина) - 500грн., штраф (процентна складова) - 2626,61грн., а всього 55658,71грн., які просив стягнути позивач.

Заочним рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 12 червня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 55658,71грн., судовий збір в сумі 556,59 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення змінити в частині стягнення пені, врахувавши положення ст. 258 ЦК України і її матеріальний стан, та штрафу в процентному відношенні із виключенням сум по цих позиціях.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_1, яка підтримала доводи скарги, розглянувши справу згідно із ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомленого про дату і час розгляду справи представника ПАТ КБ «ПриватБанк», дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 02.09.2007р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № MRXRRX12910707, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 6600грн. на строк до 02.09.2009р., зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 12% річних на суму залишку заборгованості по кредиту, в обмін на зобов'язання позичальника повернути грошові кошти. З умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(Стандарт) вбачається, що банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день день прострочки платежу (п.п. 5.1).

Позичальником порушені умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, розрахована банком станом на 25.01.2012р. в загальній сумі 55658,71грн., з них: за кредитом - 6600грн., по процентам за користування кредитом 21445,63 грн., заборгованість комісії за користування кредитом 3521,72грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 20964,75 грн., штраф (фіксована частина) - 500грн., штраф (процентна складова) - 2626,61грн.

Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції виходив з доведення факту порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором; розмір непогашеної заборгованості, розрахованої кредитором, обґрунтований; суд не застосував строк позовної давності з огляду на договірний строк давності у п. 5.5. укладеного між сторонами договору. Тому суд вважав наявними підстави, визначені законом і умовами договору, для покладення на відповідача цивільно-матеріальної відповідальності у вигляді стягнення на користь кредитора нарахованої суми заборгованості.

З такими висновками суду, за виключенням розміру стягнутої пені за порушення грошового зобов'язання і розміру штрафу у процентному відношенні, не можна не погодитись, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі ст. 530 ЦК України вбачається, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд вважав доведеними і, беручи до уваги зібрані докази, колегія суддів з цим погоджується, вимоги ПАТ «КБ «ПриватБанк» в частині стягнення суми заборгованості по основній сумі боргу - 6600грн., 21445,63грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3521,72грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500грн. - штраф (фіксована частина).

За ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Судом установлено, що 02.09.2007. сторонами укладено кредитний договір, за яким відповідачка отримала кредит з кінцевим терміном повернення 02.09.2009., однак свого зобов'язання за ним не виконала.

Згідно з умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт). Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, штрафу сторонам встановлено тривалістю п'ять років, що відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України. Тобто в даному випадку сторонами узгоджено строк позовної давності за грошовим зобов'язанням.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як кредитний договір в цілому, так і окремі його положення, в тому числі що містяться у складовій його частині - умовах надання споживчого кредиту фізичним особам, не визнавалися недійсними у встановленому законом порядку, тому мають виконуватися належним чином відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України.

Позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права у березні 2012 року - в межах погодженої сторонами позовної давності.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка не заперечувала факту нездійснення нею жодного платежу у виконання договору до січня 2012 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, правильно застосував матеріальний закон - ст.ст. 526, 530, 610, 1048-1049, 1054 ЦК України, умови кредитного договору між сторонами, які регулюють зобов'язання по сплаті основної суми боргу, процентів за користування грошовою сумою позики, штрафу (фіксована частина), комісії і задовольнив позовні вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк» в даній частині.

Втім, рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені в заявленому кредитором розмірі підлягає зміні із зменшенням її розміру.

Беручи до уваги роз"яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 30.03.2012р., доводи апеляційної скарги, про надмірно нараховану суму пені, з огляду на перебування ОСОБА_1, яка є вдовою, у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, на одноособовому утриманні якої ще перебуває й друга неповнолітня дитина-інвалід, є переконливими, зважаючи на зібрані щодо цього матеріали (а.с. 25-30, 55-57) і такими, що заслуговують на увагу.

Пунктом 5.1 Умов надання споживчого кредиту передбачена відповідальність позичальника у випадку порушення позичальником взятих зобов'язань у вигляді пені в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні.

Розрахована банком пеня за весь період прострочення (з вересня 2007р. по січень 2012р.) не відповідає положенням ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік по вимогах про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Незалежно від подання заяви про застосування позовної давності (п. п. 3, 4 ст. 267 ЦК України), вимоги ч. 2 ст. 258 ЦК України про строк позовної давності є обов'язковими для суду, нарахування пені не може перевищувати одного року.

Відтак, колегія суддів, із урахуванням вищенаведених норм матеріального права, вважає, що пеня не може перевищувати обчисленому за річний період (25.01.2011р.-25.01.2012р.) розміру пені 17046,37грн. (6600грн. основний борг + 21445,63грн. борг по процентам + 3521,72грн. борг по комісії =31567,35:100%х0,15%х360).

Крім того, відповідно до ст. 551 ч. 3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на те, що нарахована банком пеня є надмірною, і навіть обчислена за змістом цього рішення за передбачений законом річний строк позовної давності по позиції пені у сумі 17046,37грн. понад в 2,6 рази перевищує суму непогашеного основного боргу по кредиту (6600грн.), апеляційним судом, із урахуванням споживчого характеру отриманого позичальником кредиту, застосовується правило співмірності пені з розміром основного боргу, регламентоване ст. 551 ч. 3 ЦК України, беручи до уваги матеріальний і сімейний стан позичальника.

У зв'язку з цим колегія суддів, змінюючи рішення в частині розміру пені, стягує з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» пеню в зменшеному розмірі - 1000грн. Це відповідатиме як способу захисту майнових прав банку та й убезпечить від порушення прав відповідача, що перебуває у скрутному становищі.

Відтак, у зв'язку із зменшенням розміру пені і, як наслідок - загальної суми боргу, підлягає перерахунку і розмір штрафу у процентному відношенні, що має бути розрахований у відповідності з положеннями п. 5.3 Умов кредитного договору, і складатиме до стягнення 1628,37грн. (6600+ 21445,63+ 3521,72+1000=32567,35:100х5).

Разом з тим, доводи апеляційної скарги відповідачки щодо виключення взагалі суми пені і штрафу, обчисленому в процентному відношенні, з суми до стягнення - із урахуванням вищенаведених норм законодавства (ст. 549 ЦК), а також узгоджених сторонами умов кредитного договору (п.п. 5.1, 5.3), не є слушними з правової точки зору.

У зв'язку із частковим задоволенням позову підлягають перерозподілу в порядку ст. 88 ЦПК України судові витрати із зміною рішення в даній частині. Стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" понесених позивачем витрат з оплати судового збору - в частковому розмірі за подачу позову (пропорційно до задоволеної частини в сумі 34695,72грн.) в сумі 346,96грн. Разом з тим, із урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги (по позиціях пені і штрафу у процентному відношенні) на 88,86%, що відповідає 104,81грн. зі ставки апеляційного збору (виходячи з 100%=117,95грн.), які мають бути компенсовані відповідачці, до стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» підлягає 242,15грн. (346,96-104,81)

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 12 червня 2012 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість по основній сумі боргу за кредитним договором № MRXRRX12910707 від 02.09.2007р. в сумі 6600 (шість тисяч шістсот) гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 21445 (двадцять одна тисяча чотириста сорок п'ять) гривень 63 копійок, заборгованість по комісії - 3521 (три тисячі п'ятьсот двадцять одна) гривні 72 копійки, пеню - 1000 (одна тисяча) гривень, штрафи 500 (п"ятьсот) гривень і 1628 (одна тисяча шістсот двадцять вісім) гривень 37 копійок, судовий збір - 242 (двісті сорок дві) гривні 15 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді