Постанова № 39372760, 18.06.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2014 року Справа № 904/1790/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Поліканов П.В., представник. дов. № 16 від 11.04.14

від відповідача : Неруш О.В., представник, дов. № 11-51/2483 від 24.04.14

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Дніпропетровській областіна рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 року у справі № 904/1790/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР", м. Київ

до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 100 088, 30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014р. ( суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено.

Стягнуто з Головного управління юстиції у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" суму основного боргу у розмірі 99 240 грн., три відсотки річних у сумі 252, 86 грн., інфляційні втрати у розмірі 595, 44 грн. та 2001, 76 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано невиконанням зобов'язання відповідачем перед позивачем по повній та своєчасній оплаті за отриманий товар на підставі Договору поставки № 03/Б.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 07.04.2014р. про стягнення 100 088, 30 грн.

В апеляційній скарзі зазначається, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не враховано відсутності вини Головного управління юстиції у Дніпропетровській області у неотриманні ТОВ «Український папір» грошових коштів за виконання умов Договору, оскільки неотримання позивачем грошових коштів відбулося через незалежні від відповідача обставини - не здійснення виплати органом казначейської служби. Крім того, судом не враховано, що відповідачем вчинено всі залежні від нього дії для забезпечення отримання ТОВ «Український папір» грошових коштів за виконання Договору.

Також, скаржник зазначає, що погашення кредиторської заборгованості, що виникла, здійснюватиметься за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету відповідно до Плану заходів з погашення кредиторської заборгованості, затвердженого наказом Головного управління юстиції від 14.03.2014р. № 70/7 на виконання постанови Кабінету міністрів України від 01.03.2014р. ;65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що після отримання товару відповідачем були підготовлені та передані в казначейство всі необхідні для оплати документи. Однак казначейство до цього часу оплату не здійснило. Тому вина у відповідача за неоплату товару відсутня. У зв'язку з цим не підлягають нарахуванню 3% річних.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що рішення суду є законним та обґрунтованим. На виконання укладеного договору позивач здійснив поставку відповідачу товару. Останній не розрахувався. Посилання відповідача на те, що з вини Головного управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у Дніпропетровській області не здійснюється оплата не може прийматися до уваги оскільки жодних господарських правовідносин між ТОВ «Українский папір» та ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області не існує і останнє не має жодного відношення до майново-господарських відносин, які існують між позивачем і відповідачем. Стягнення інфляційних та 3% річних передбачено законом.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідачем заявлено клопотання про залучення ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області у якості третьої особи на стороні відповідача, мотивуючи тим, що з вини ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області не здійснюється оплата позивачу.

З ч.1 ст.27 ГПК України випливає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням сторін в тому випадку, коли рішення господарського суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Згідно пп.1, 5 п.4 Положення Про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від13.04.2011р., одними із основних завдань казначейства є здійснення через систему електронних платежів НБУ розрахунково-касового обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів… Здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Таким чином ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області здійснює розрахунково-касове обслуговування відповідача і рішення по даній справі ні яким чином не вплине на права чи обов'язки ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області щодо відповідача. Тому клопотання задоволенню не підлягає

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

03.12.2013 між ТОВ "Український папір" (продавець) та Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області (покупець) укладено договір поставки № 03/Б, згідно умов якого продавець зобов'язується відпустити покупцю, а покупець прийняти та оплатити багатофункціональні пристрої.

Загальна кількість, одиниця виміру товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатком № 1 до цього договору (п. 1.2 договору).

Розділом другим сторони погодили, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації за кожну одиницю товару; загальна сума Договору складає 99 240, 00 грн. з ПДВ; оплата здійснюється після поставки товару, на підставі наданих до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області оформлених належним чином підтверджуючих документів, а саме: рахунком-фактурою, підписаної накладної та цим договором; покупець приймає рішення про оплату товару, яка здійснюється шляхом безготівково перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 100 % протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту надання документів, зазначених у п. 2.4. договору, в межах виділених та затверджений бюджетних асигнувань (п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.5 Договору).

На виконання умов договору та специфікації № 1 від 05.12.2013 до договору, продавець поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 99 240 грн., що підтверджується видатковою накладною від 16.12.2013 № Дн-01238 та довіреністю на отримання товару від 16.12.2013 № 677 .

Відповідач у встановлений договором строк оплату поставленого товару не здійснив.

Заборгованість перед позивачем складає 99 240 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за грудень 2013 року.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст..712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано, тому позовні вимоги про стягнення 99 240,40 грн. задоволенні судом правильно.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 252, 86 грн. за період з 15.02.2014 по 17.03.2014 та інфляційні втрати у розмірі 595, 44 грн. за період з 15.02.2014 по 17.03.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів звертає увагу, що для застосування даної норми права наявність вини не є обов'язковою, оскільки 3% річних не є штрафною санкцією, а є платою за користування коштами.

З урахуванням п.2.5. Договору, останній день оплати отриманого товару 14.02.2014р. Тому позивач правильно визначив період нарахування

з 15.02.2014р.

Розрахунок позивачем здійснено правильно, вимоги ґрунтуються на законі і суд обґрунтовано стягнув 252,86 грн. 3% річних та 595,44 грн. інфляційних втрат.

Посилання відповідача на те, що ним виконані повністю умови договору і відповідальність повинно нести ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області до уваги не приймається у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно ст.528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Таким чином, закон не звільняє відповідача від виконання обов'язку щодо сплати відповідачу коштів за отриманий товар.

Крім того, згідно листа ГУ ДКЗУ у Дніпропетровській області від 16.06.2014р., наданого на запит суду, всі наявні платіжні доручення. які надавалися відповідачем станом на 12.06.2014р. оплачені.

У зв'язку з вищенаведеним апеляційна скарга задоволенню не підлягає. рішення господарського суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2014 року у справі № 904/1790/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23.06.2014р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ А.Є. Прокопенко

___ Л.В.Чоха