Ухвала суду № 39372492, 16.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4016/14 Головуючий 1 інстанції -

Справа №638/9186/13-ц Омельченко К.О.

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач - Швецова Л.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Даниленко В.М., Малінської С.М.

при секретарі - Андрійко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», Комунальне підприємство «Харківводоканал» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого позивач зазначив про те, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

01 квітня 2013 року, внаслідок прориву гнучкого шлангу відведення холодної води до змішувача на кухні в АДРЕСА_2, яка на праві власності належить відповідачу ОСОБА_4 відбулося залиття його квартири.

Згідно висновку ХНДІСЕ ім. Бокаріуса № 3194 від 31.05.13 року, вірогідний розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, з урахуванням вартості матеріалів, складає 23058 грн.

Позивач вважав, що це є належним доказам спричинення йому відповідачами матеріальної шкоди внаслідок залиття його квартири, у зв'язку з чим просив стягнути з них зазначену суму. Також позивач вважав, що йому заподіяна внаслідок винної бездіяльності відповідачів, що призвело до залиття його квартири, і моральна шкода, яку він оцінює у 7000 грн., посилаючись на те, що внаслідок залиття його квартири, його здоров'я дуже погіршилось, оскільки він пережив стрес. Він та його дружина є пенсіонерами. Позивач бачив, які матеріальні збитки завдані внаслідок залиття його квартири та які зусилля як матеріальні, так і моральні, йому потрібно буде понести для відновлення ремонту в квартирі, оскільки іншого житла він не має.

Проте, з моменту залиття квартири по теперішній час позивач живе в тому стані квартири, який виник після її залиття, вважає, що це нестерпні умови, внаслідок яких він змушений змінити звичайний ритм життя.

Відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували та з посиланням на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог просили суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначили про те, що вина відповідачів у залитті квартири позивача не доведена, оскільки передбачити можливість пориву гнучкого шлангу, часу та причин його раптового прориву немає можливості. Також відповідачі не погодились і з сумою матеріальних збитків, визначених висновком експерта ХНДІСЕ ім.. Бокаріуса. Зазначили, що висновки експерта щодо залиття квартири позивача, зокрема, переліку пошкоджень, їх обсягу, не відповідають пошкодженням, встановленим в акті залиття від 02.04.13 року.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 23058 грн. (двадцять три тисячі п'ятдесят вісім грн.).

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 грн. (чотири тисячі грн.)

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені та документально підтверджені судові витрати: вартість проведення експертного дослідження в сумі 2 496 грн. 96 коп. та сплачений судовий збір в сумі 278 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_2 - відмовлено

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернулася на нього з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просила скасувати вказане рішення та постановити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга задоволенню не підлягає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані належні та допустимі докази на обгрунтування заявлених позовних вимог.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлені наступні фактичні обставини по справі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України - шкоду, яка спричинена майну громадянина, повинна відшкодовуватися особо, яка його вчинила в повному обсязі.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

01 квітня 2013 року, внаслідок прориву гнучкого шлангу відведення холодної води до змішувача на кухні в АДРЕСА_2, яка на праві власності належить відповідачу ОСОБА_4 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належить позивачу ОСОБА_3

Згідно висновку ХНДІСЕ ім. Бокаріуса № 3194 від 31.05.13 року, вірогідний розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, з урахуванням вартості матеріалів, складає 23058 грн.

Відповідно до діючого законодавства власність зобов'язує, власник повинен утримувати майно, йому належне (ст. 319, 322 ЦК України). Обов'язок проведення капітального та поточного ремонту за власні кошти та забезпечення збереження належного майна також покладається на власників цього майна.

По справі достовірно встановлено та не заперечується сторонами, що квартира за АДРЕСА_2 належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, на підставі якої суд вирішив спір, підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний звязок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Аналогічна відповідальність наступає й за завдану моральну шкоду, крім випадків, установлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України. Суд першої інстанції дав належну оцінку здобутим доказам у справі, дійшов до правильного висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачами шкоди, яка заподіяна позивачу.

Крім того, судова колегія вважає, що розмір збитків, завданих позивачу залиттям квартири, встановлений рішенням суду першої інстанції є обгрунтованим та відповідає наявним у матеріалах справи доказам.

Таким чином рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини по справі, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінив докази, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідач будь яких доказів, які б спростовували висновки суду - не надав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ухвалою апеляційної інстанції законної сили.

Головуючий суддя -

Судді -