Постанова № 39368148, 20.06.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2014 р. Справа № 918/407/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Чекеренда Т.М.,

за участю представників:

позивача - Стецик Н.В (довіреність №б/н від 08.01.2014р.);

Комар С.І. (довіреність №б/н від 16.06.2014р.);

відповідача 1- Скорик О.О. (довіреність №б/н від 12.05.2014р.);

відповідача 2 - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господар-ського суду апеляційну скаргу Позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трей-динг» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 05 травня 2014 року у справі №918/407/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдинг»

до 1. Державного підприємства Феодосійське підприємство

із забезпечення нафтопродуктами

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіойл»

про стягнення 88 157 279 грн. 50 коп. збитків,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.05.2014р. у справі №918/407/14 (суддя Корсун В.Я.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдинг» (нада-лі в тексті - Товариство) до Державного підприємства Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами (надалі в тексті - Підприємство) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіойл» (надалі в тексті - ТзОВ «Кіойл) про стягнення 88 157 279 грн. 50 коп. збитків скасовано за-ходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 07.04.2014р. у даній справі та знято арешт, накладе-ний на грошові кошти Підприємства.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що обстави-ни, які спричинили застосування заходів забезпечення позову змінилися. Оскільки Відповідач-1 змінив своє місцезнаходження, то відпали обставини, з якими пов'язана необхідність застосування заходів забезпечення позову.(арк.справи-замінника 10-15).

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 05.05.2014р. та залишити в силі ухвалу про застосування заходів забезпечен-ня позову від 07.04.2014р. у даній справі.

Скаржник вважає, що ухвала суду першої інстанції незаконна, оскільки винесена з пору-шенням норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що суд дійшов хибного виснов-ку про зміну обставин, що спричинили застосування заходів забезпечення позову у зв'язку зі змі-ною місцезнаходження Відповідача-1. На думку Скаржника, юридична адреса не впливає на мож-ливість виконання умов договору, оскільки майно ДП Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами залишилося на території АР Крим. Крім того, станом на 23.04.2014р. - дату пер-шого засідання у справі та винесення ухвали про відмову в задоволенні заяви про скасування захо-дів забезпечення позову - адреса Відповідача-1 вже була змінена.(арк.справи-замінника 38-40).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2014р. прийнято апеля-ційну скаргу до провадження, справу призначено до слухання.

Апеляційний господарський суд в судовому засіданні 05.06.2014р. задоволив клопотання Скаржника - продовжив строк розгляду апеляційної скарги та відклав розгляд справи на 20.06.2014 року.(арк.справи-замінника 59, 65-66).

В засіданні суду апеляційної інстанції 20.06.2014р. представники Позивача підтримали до-води апеляційної скарги в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування своєї правової по-зиції. Представник Відповідача-1 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Явки представника в судове засідання 05 та 20 червня 2014р. Відповідач-2 не забезпечив, хоч про час і місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк.справи 56, 69). Проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі - присутність представників сторін не визнавалась обов'язко-вою.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «ВОГ Трейдинг» 07.04.2014р. звернулось до госпо-дарського суду Рівненської області із позовом про стягнення з ДП Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами та ТзОВ «Кіойл збитків в сумі 88 157 279 грн. 50 коп.(арк.справи-замінника 1-3).

Матеріали справи свідчать, що одночасно із позовом, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України Товариство подало клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Підприємству в межах ціни позову 88 157 279 грн. 50 коп. До вказаної заяви Позивач додав копію листа Підприємства від 23.03.2014р., в якому те повідомляє Товариство про неможливість відвантаження нафтопродуктів у зв'язку із їх відсутністю.(арк справи-замінника 5-9).

Матеріалами справи стверджується, що господарський суд Рівненської області ухвалою від 07.04.2014р. задоволив клопотання Позивача та наклав арешт на грошові кошти Підприємства в сумі 88 157 279 грн. 50 коп., в тому числі на ті, які знаходяться на банківських рахунках.(арк.спра-ви-замінника 10-15).

Суд мотивував дану ухвалу тим, що у зв'язку із складною ситуацією в АР Крим існує реа-льна загроза неможливості перерахування коштів з рахунків Відповідача-1 на інше підприємство. Крім того, суд дійшов висновку, що Підприємство не має наміру виконувати умови договору збе-рігання, про що свідчить лист від 23.03.2014р. про неможливість відвантаження нафтопродуктів у зв'язку із їх відсутністю.(арк.справи-замінника 12).

У день першого судового засідання 23.04.2014р. Відповідач-1 подав місцевому господарсь-кому суду заяву про скасування заходів забезпечення позову, мотивуючи її тим що Позивач не на-дав жодних доказів ухилення Підприємства від виконання умов договору, а сама лише ситуація, що склалася в АР Крим не може свідчити про таке ухилення. Підприємство також зазначило, що накладення арешту на кошти, які знаходяться на його рахунках призведе до повного припинення його господарської діяльності, що з огляду на положення постанови Пленуму ВГСУ №16 від 21.12. 2014р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» є неприпусти-мим.

Матеріали справи свідчать, що господарський суд Рівненської області ухвалою від 23.04. 2014р. відмовив в задоволенні зазначеної заяви Підприємства з мотиву неподання останнім дока-зів, які б доводили наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову.(арк.справи-за-мінника 16-19, 21-22).

Разом з тим, ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.05.2014р. у справі № 918/407/14 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 07.04.2014р. та знято арешт, накладений на грошові кошти, що належать Державному підприємству Феодосійське підприємс-тво із забезпечення нафтопродуктами.

Скасування заходів забезпечення позову місцевий суд вмотивував зміною обставин, які спричинили застосування заходів забезпечення позову та встановленням відсутності фактичних обставин, з якими пов'язана необхідність застосування такого заходу забезпечення позову як нак-ладення арешту на грошові кошти Відповідача-1, що на думку місцевого суду стверджується фак-том зміни місцезнаходження Відповідача-1 з АР Крим, м.Феодосія, вул.Геологічна, 2 на м.Київ, Шевченківський район, вул.Артема, буд.60, літ.А, кімнати 712-713. Зміна місцезнаходження підт-верджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.(арк.справи-замінника 23-25, 26-30).

Як зазначалось, скасування заходів забезпечення позову у даній справі зумовило звернення Позивача із апеляційною скаргою на ухвалу від 05.05.2014р.

Перевіривши дотримання місцевим господарським судом вимог чинного законодавства під час винесенні оскаржуваної ухвали, апеляційний суд вважає, що скарга Позивача обґрунтована з огляду на наступне:

Статею 66 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпе-чення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї процесуальної норми - заходи до забезпечення позову застосовуються гос-подарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Позов забезпечується зокрема накладанням арешту на майно або грошові суми, що нале-жать відповідачу. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позива-чем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господар-ського товариства. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодек-сом.(ст.67 ГПК України).

Розглядаючи дану скаргу, колегія суддів приймає до уваги, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позо-ву. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного за-ходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної ви-моги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі не-вжиття таких заходів.

Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення в постанові Пленуму №16 від 21.12.2014р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

Скаржник мотивував свою заяву тим, що Відповідач-1 має намір ухилитися від виконання рішення в разі задоволення позову, про що свідчить лист останнього від 23.03.2014р. про немож-ливість відвантаження нафтопродуктів на вимогу Позивача через їх відсутність.(арк.справи-замін-ника 5).

Колегія суддів зауважує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимо-гами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошо-ві суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Від-так, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст.65 ГПК України).

Вищий господарський суд України у п.10 зазначеної постанови Пленуму №16 від 21.12.2014 року зазначив, що враховуючи застосовання забезпечення позову як гарантії задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів за-безпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішен-ня.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фак-тичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зо-бов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.

З матеріалів справи вбачається, що на стадії з'ясування обставин справи суд першої інстан-ції задоволив клопотання Позивача, вживши заходів забезпечення позову як гарантії вимог Пози-вача у разі їх вірогідного задоволення.

Питання про скасування забезпечення позову згідно зі ст.68 ГПК України вирішується гос-подарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Господарський суд скасовує вжиті заходи забезпечення позову, якщо потреба в таких заходах з тих чи інших при-чин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування таких заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2014р. Відповідач-1 подав заяву про скасування заходів забезпечення позову, в задоволенні якої судом першої інстанції було відмовлено.

При винесенні ухвали від 23.04.2014р. суд першої інстанції не знайшов підстав для пере-оцінки обставин, які зумовили застосування заходів забезпечення позову. Таким чином, питання про скасування заходів забезпечення позову у даній справі вже було вирішене, а в задоволенні заяви Підприємства - відмовлено.

Проте, 05.05.2014р. місцевим судом було винесено ухвалу кардинально протилежного змі-сту - скасовано заходи забезпечення позову та знято арешт з рахунків Відповідача-1.(арк.справи -замінника 26-30).

Колегія суддів вважає, що скасування заходів забезпечення позову відбулось з порушен-ням вимог процесуального законодавства. До такого висновку колегія суддів дійшла з урахуван-ням встановленого ст.33 ГПК України обов'язку подання доказів та факту неподання Відповіда-чем-1 станом на 05.05.2014р. доказів, які стверджують намір виконати зобов'язання з відвантажен-ня нафтопродуктів. Висновок суду першої інстанції про зміну обставин колегія суддів вважає по-милковим, оскільки перереєстрація юридичної адреси Підприємства не спростовує обставин, які зумовили застосування заходів забезпечення позову. Крім того, на момент винесення ухвали від 23.04.2014р. про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову адреса Підприємства вже була змінена, про що свідчать поштові реквізити на вказаній заяві.(арк.справи-замінника 16).

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукуп-ності, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, визнаються апеляційним судом такими, які згідно п.п. 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки внаслідок неправильного застосування норм процесуального права, місцевий господарський суд припустився невідповідності обставинам справи висновків, викладених в ухвалі.

Скасування ухвали від 05.05.2014р. зумовлює і втрату сили ухвалою від 06.05.2014р., вине-сеною на виправлення описки в оскаржуваній ухвалі.(арк.справи-замінника 31-33).

В зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, понесені Позивачем витрати із сплати судо-вого збору покладаються на Відповідача-1.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 66-68, 91, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдинг» на ух-валу господарського суду Рівненської області від 05.05.2014р. у справі №918/407/14 - задоволити.

2.Ухвалу господарського суду Рівненської області від 05.05.2014р. у справі №918/407/14 - скасувати.

3. Стягнути з Державного підприємства Феодосійське підприємство із забезпечення наф-топродуктами на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Трейдинг» 609 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу наказу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу №918/407/14 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.