Рішення № 39368049, 17.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5464/14 17.06.14

За позовом публічного акціонерного товариства "Херсонгаз"

до публічного акціонерного товариства національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 1 098 239,87 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Іващенко М.М.,

за участю представників:

від позивача:Голубєв В.В. за дов. № 6461/08 від 30.12.2013; Автонагов І.В. за дов. № 6488/08 від 30.12.2013;від відповідача:Іванкіна Ю.Б. за дов. № 14-91 від 18.04.2014.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Херсонгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 1 098 239,87 грн, з яких: 844 874,13 грн - пеня, 78 275,40 грн - інфляційні втрати, 175 090,34 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на розподіл природного газу № 14/747/13 від 18.01.2013 в частині оплати наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг у встановлений в цьому договорі термін.

Ухвалою суду від 31.03.2014 порушено провадження у справі № 910/5464/14 та призначено розгляд на 06.05.2014.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 06.05.2014, у зв'язку з відпусткою судді Шкурдової Л.М., справу № 910/5464/14 передано для розгляду судді Отрош І.М.

Ухвалою суду від 06.05.2014 суддею Отрош І.М. прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду на 03.06.2014.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 27.05.2014, у зв'язку з виходом з відпустки судді Шкурдової Л.М., справу № 910/5464/14 передано для розгляду судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою суду від 27.05.2014 суддею Шкурдовою Л.М прийнято справу до свого провадження.

Відповідач 03.06.2014 через відділ канцелярії суду подав відзив на позовну заяву б/н від 03.06.2014, в якому просив суд звернути увагу на те, що заборгованість згідно з умовами спірного договору за заявлений у позові період відсутня, у той же час порушення договірних зобов'язань, що стосуються строків проведення розрахунків спричинено не з вини відповідача, а у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків контрагентів відповідача за отриманий природний газ. З метою захисту порушених прав НАК «Нафтогаз України» постійно ведеться позовна робота щодо стягнення заборгованостей контрагентів у господарських судах України. Враховуючи вжиття відповідачем заходів щодо недопущення господарського правопорушення та відсутність вини, просив суд застосувати ст. 218 Господарського кодексу України як підставу для звільнення його від відповідальності. Також надав суду контррозрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, згідно з яким розмір пені складає 814 006,31 грн, 3% річних - 172 299,30 грн, інфляційних втрат - 75 453,98 грн. Крім того у разі визнання судом вини відповідача, просив застосувати положення ст. 233 ГК України та зменшити розмір пені на 90 %.

У судовому засіданні 03.06.2014 оголошувалась перерва до 17.06.2014.

У судовому засіданні 17.06.2014 представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог, позов просили задовольнити, разом з цим надали суду клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових документів б/н від 17.06.2014, у тому числі заперечення до контррозрахунку відповідача № 140616/08/31 від 16.06.2014, в якому з останнім не погодились та просили суд не застосовувати його під час винесення рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву б/н від 03.06.2014 та наполягав на звільненні його від відповідальності або зменшенні розміру неустойки за рішенням суду.

У судовому засіданні 17.06.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються сторони у даній справі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 18.01.2013 між публічним акціонерним товариством "Херсонгаз" (газорозподільне підприємство, позивач) та публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (замовник, відповідач) укладено договір на розподіл природного газу № 14/747/13 (далі - Договір), відповідно до п.п. 2.1, 2.2 якого позивач зобов'язався у 2013 році надати відповідачу послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів відповідача або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами у розмірі, строки та порядку, передбаченими умовами Договору.

Згідно з п. 5.5 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються відповідачем у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок позивача на підставі акта надання послуг, зазначеного в пункті 3.6 цього Договору. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

У пп. 6.3.2 п. 6.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати вартість послуг згідно з умовами Договору.

Судом установлено, що позивачем, на виконання умов Договору, надано відповідачу послугу з транспортування природного газу з січня по грудень 2013 року в обсязі 116 854,801 тис.куб.м на загальну суму 33 639 923,67 грн, що підтверджується узгодженими сторонами актами наданих послуг з транспортування газу: № 1 від 31.01.2013; №№ 2, 2/1 від 28.02.2013; №№ 3, 3/1 від 31.03.2013; №№ 4, 4/1 від 30.04.2013; № 5 від 31.05.2013; № 6 від 30.06.2014; № 7 від 31.07.2013; № 8 від 31.08.2013; №№ 9, 9/1 від 30.09.2013; №№ 10, 10/1 від 31.10.2013; №№ 11, 11/1 від 30.11.2013; №№ 12, 12/1 від 31.12.2013 та № 12/2 від 31.01.2014, підписаними обома сторонами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також судом установлено, що відповідачем порушувались умови Договору в частині своєчасності оплати наданих позивачем протягом 2013 року послуг, що підтверджується матеріалами справи та наданими сторонами розрахунками.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установлено судом, сторони у п. 5.5 Договору погодили, що розрахунки за надані послуги здійснюються відповідачем на підставі акта надання послуг, зазначеного в пункті 3.6 цього Договору, остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

Остаточне погашення заборгованості за надані послуги відповідачем здійснено 27.02.2014.

Позивач заявлено позовні вимоги про стягнення 78 275,40 грн інфляційних втрат за період з 20.02.2013 по лютий 2014 р. та 175 090,34 грн 3 % річних за період з 20.02.2013 по 27.02.2014.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено уточнений розрахунок позивача в частині інфляційних втрат та 3 % річних, який визнається судом вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 20.02.2013 по 27.02.2014 в сумі 75 475,13 грн та 3 % річних за період з 20.02.2013 по 27.02.2014 в сумі 175 072,87 грн.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення пені за період з 20.02.2013 по 27.02.2014 в сумі 844 874,13 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями, у відповідності зі ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 Договору у разі порушення строків оплати з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Уточнений розрахунок позивача в частині пені визнається судом вірним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 03.06.2014 просив зменшити розмір стягнутої пені на 90% у зв'язку з особливими обставинами, що полягають в тяжкому фінансовому стані.

На підтвердження тяжкого фінансового стану відповідачем надано суду звіт про фінансові результати за 2013 рік, копія якого міститься в матеріалах справи. Крім того тяжкий фінансовий стан відповідача підтверджується розпорядженням КМУ від 17 липня 2013 р. № 618-р «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у 2013 році» щодо забезпечення негайного обмеження постачання природного газу до технологічного мінімуму суб'єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, за умови непроведення в повному обсязі розрахунків за спожитий природний газ; постановою КМУ від 21 серпня 2013 р. № 686 «Про деякі питання рефінансування заборгованості Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» щодо випуску Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» іменних відсоткових забезпечених облігацій з метою погашення заборгованості за кредитними договорами; Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для компенсації Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, затвердженим постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 954.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.

Як встановлено судом, відповідач у справі забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, відтак діяльність відповідача, як суб'єкта державного сектору економіки, пов'язана з розрахунками споживачів за споживання природного газу, порушення зобов'язань в частині оплати якими призводить до порушення діяльності відповідача у даній справі та неможливості належного виконання ним умов, у тому числі, спірного договору. Судом також ураховано, що з 16.06.2014, у зв'язку зі значною заборгованістю НАК "Нафтогаз Україна" перед російським імпортером газу, припинено газопостачання в Україну та відсутність на час розгляду даної справи у суді заборгованості відповідача перед позивачем за умовами спірного договору.

На підставі викладено суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру пені на 90 %.

Судом здійснено розрахунок пені, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 82 703,61 грн (10 % від розміру нарахованої позивачем пені за період з 20.02.2013 по 27.02.2014 в сумі 827 036,08 грн).

Разом з цим суд зауважує, що відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, відтак порушення взятих на себе зобов'язань контрагентами відповідача не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення укладеного між сторонами у даній справі спірного договору.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" (73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03355353) 75 475 (сімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн 13 коп. інфляційних втрат, 175 072 (сто сімдесят п'ять тисяч сімдесят дві) грн 87 коп. 3 % річних, 82 703 (вісімдесят дві тисячі сімсот три) грн 61 коп. пені та 6 665 (шість тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн 03 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.06.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова