Постанова № 39367974, 17.06.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3495/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління якості та збагачення вугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 12 766,03 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління якості та збагачення вугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 12 766,03 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що Відокремлений підрозділу «Управління якості та збагачення вугілля» Державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстрований платником збору в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська з 01.07.2003 за № 01-4685. Станом на 01.05.2014 відповідач має заборгованість перед УПФУ в Ленінському районі м. Луганська по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.03.2014 по 01.05.2014 в сумі 12 766,03 грн. В добровільному порядку зазначену суму заборгованості відповідач не сплачує.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до почату судового засідання надав письмовий відзив на позов, в якому визнав заборгованість в сумі 12 766,03 грн.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державне підприємство «Луганськвугілля» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 32473323, та має у своїй структурі відокремлений підрозділ «Управління якості та збагачення вугілля» без права юридичної особи, ідентифікаційний код 26410528.

На підприємстві було призначено та виплачено пенсії громадянам, які зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), тобто за списком № 1.

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про пенсійне забезпечення».

Разом з цим положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі -Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788- ХІІ.

Тобто, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.03.2014 по 01.052014 в сумі 12 766,03 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1, розрахунком заборгованості.

До цього часу в добровільному порядку сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в розмірі 12 766,03 грн. відповідачем не погашена.

Крім того, відповідачем визнано позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України при повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його, судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать закону та не порушують нічиїх прав, свобод та інтересів, тому суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено 23 червня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління якості та збагачення вугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 12 766,03 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління якості та збагачення вугілля» на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.03.2014 по 01.05.2014 в сумі 12 766,03 грн. (дванадцять тисяч сімсот шістдесят шість гривень 03 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 червня 2014 року.

Суддя Т.С. Ушаков