Ухвала суду № 39365455, 17.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р.Справа № 818/636/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. по справі № 818/636/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиелектроснаб"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

10 квітня 2014 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиелектроснаб" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0000392204 від 18 лютого 2014 року.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач посилається на обставини не надання судом належної оцінки виявленим під час проведеної перевірки підприємства позивача порушенням та наводить дані стосовно фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" і його контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укргазбуд".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиелектроснаб" правом, передбаченим статтею 191 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалось, письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не подало.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Відтак, колегія суддів керується частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України та не вбачає перешкод для розгляду справи за відсутності сторін, які не прибули у судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.01.2014 року по 27.01.2014 року ДПІ у м. Сумах була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Сумиелектроснаб" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Вектра 3000" за період 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 03.02.2014 р. № 344/2204/32779740/44, яким встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 695,00 грн. за квітень 2012 року. (а.с. 10-28).

На підставі вказаного акту перевірки позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000392204 від 18.02.2014 р. (а.с. 29) було визначеного суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1043,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 695,00грн. та фінансові санкції - 348,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт реального придбання товару у ТОВ "Вектра 3000" та безпосередній зв'язок оплати цього товару з господарською діяльністю позивача доведено наявними у матеріалах справи первинними документами - податковою накладною, видатковою накладною, рахунком-фактурою, оплата товару проведена у повному обсязі. На підставі викладеного, податковий кредит за наслідком фінансово-господарської операції з придбання товару між позивачем та ТОВ "Вектра 3000" сформований правомірно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно усної домовленості ТОВ "Вектра 3000" взяло на себе обов'язок поставки на адресу ТОВ "Сумиелектроснаб" обмежувач ОНК-М №29 за ціною 4170,00 грн., в тому числі ПДВ 695,00 грн.

На виконання вказаної вище угоди ТОВ "Вектра 3000" на адресу ТОВ "Сумиелектроснаб" направлено рахунок-фактуру №СФ-23/04 від 23.04.2012 р. на загальну суму 4170,00 грн. (а.с. 31).

Фактичне виконання зазначеної угоди підтверджується податковою накладною № 496 від 23.04.2012р. (а.с. 33), видатковою накладною № РН-000496 від 27.04.2012р. (а.с. 32), банківською випискою від 28.04.2012р. (а.с. 34). Зазначений товар ТОВ "Сумиелектроснаб" оприбутковано на склад, що підтверджується прибутковою накладною № ПН-0000497 від 07.05.2012 р. (а.с. 36).

Поставка товару здійснювалась з використанням послуг перевізника - ТОВ "Нова Пошта", про що свідчить товарно-транспортна накладна № 10004745767 від 04.05.2012 р. (а.с. 35).

Крім того, придбаний товар ТОВ "Сумиелектроснаб" було реалізовано кінцевому покупцю ФОП ОСОБА_1 за ціною 4188,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0428-02 від 28.04.2012р. (а.с. 37), видатковою накладною № РН-0531-11 від 31.05.2012р. (а.с. 38), податковою накладною від 28.04.2012 р. № 232 (а.с. 39-40) та банківською випискою від 28.04.2012 р. (а.с. 41).

Колегія суддів, дослідивши наявні у матеріалах справи первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, вважає, що витрати позивача з придбання товару у ТОВ "Вектра 3000" підтверджені належним чином, первинні документи складені у відповідності до вимог щодо їх форми та змісту, порушень приписів ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, не виявлено.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що надана до перевірки товарно-транспортна накладна складена з порушеннями вимог щодо її форми та змісту, а отже не має характеру первинного документу, на підставі якого може формується податкова звітність з податку на додану вартість, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно з п. 8.26 Правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару, та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Фактично, з огляду на досліджений судом апеляційної інстанції масив первинних документів, складених на виконання умов усного договору між ТОВ "Сумиелектроснаб" та його контрагентом ТОВ "Вектра 3000", факт належного виконання умов зазначеного договору сторонами доведено, правомірний характер формування позивачем податкової звітності з податку на додану вартість, в тому числі і податкового кредиту, не спростовано.

Надаючи оцінку посиланням відповідача у Акті перевірки від 03.02.2014 року на дані Акту про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вектра 3000" від 13.11.2013р. №1/22/37377252, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, дані зазначеного вище акту можуть бути підставою для застосування до платника податку - підприємства, що перевірялось, негативних наслідків, проте не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем, який є контрагентом такого платника податку. Доказами порушення правил формування податкового кредиту можуть слугувати лише досліджені первинні бухгалтерські документи ТОВ "Сумиелектроснаб".

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в частині ненадання судом першої інстанції належної оцінки порушенням, допущеним ТОВ "Промсервіс" за результатом фінансово-господарської діяльності з контрагентом ТОВ "Компанія "Укргазбуд", оскільки господарська діяльність вказаних підприємств в межах даної адміністративної справи не досліджувалась, договірних правовідносин між ТОВ "Сумиелектроснаб" та ТОВ "Вектра 3000", які були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, не стосується.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. по справі № 818/636/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2014 р.

Помічник судді Цюпак О.П.