Ухвала суду № 39365344, 20.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

20 червня 2014 року Справа № 805/7272/14

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» до Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної виконавчої служби України, в якому просили:

- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової А.Н. з винесення постанов від 05 червня 2014 року по виконавчому провадженню № 41979619 про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника протиправними;

- скасувати постанову від 05 червня 2014 року по виконавчому провадженню № 41979619 про стягнення виконавчого збору;

- скасувати постанову від 05 червня 2014 року по виконавчому провадженню № 41979619 про арешт коштів боржника;

- скасувати постанову від 17 лютого 2014 року по виконавчому провадженню № 41979619 про арешт коштів боржника.

Згідно з п. 4. ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, окрім іншого, з'ясовує чи належить розглядати справу в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Частиною 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відтак, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

В розумінні ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому судам слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби належать також їх представники за законом чи договором.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Крім того, даний висновок суду співпадає з положеннями Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (із змінами та доповненнями), зокрема було зазначено, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. Крім того, в даній постанові вказано, що до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що 05.02.2014 року Ворошиловським районним судом м. Донецька виданий виконавчий лист № 255/7624/13-ц про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська деревня» (код ЄДРПОУ 35831283) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» (код ЄДРПОУ 32397777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Фінанс» (код ЄДРПОУ 36125262) уступлену суму грошової вимоги, пеню та 3% річних у розмірі 39 767 979,78 грн.; прострочену плату за користування факторинговим фінансуванням, пеню та 3 % річних у розмірі 2 318 234,01 грн.; комісію за адміністрування дебіторської заборгованості, пеню та 3% річних у розмірі 345 758,71 грн., а всього стягнути 42 431 972, 50 грн.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. від 17.02.2014 року накладено арешт на кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на всі рахунки, що будуть відкриті після накладення арешту та належать боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс».

Крім того, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. від 05.06.2014 року стягнуто з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» виконавчий збір у розмірі 4243197,25 грн.

Також, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. від 05.06.2014 року, на підставі рішення суду та постанови про стягнення виконавчого збору, накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку(ах) та належать боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс».

Наведені вище обставини свідчать, що позивачем, який є стороною виконавчого провадження, фактично оскаржуються дії державного виконавця під час примусового виконання виконавчого документа, виданого загальним судом.

Як передбачено ч. 1 ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Таким чином, Цивільним процесуальним кодексом України встановлений порядок, згідно з яким скарги на дії чи бездіяльність ДВС при виконанні постановлених відповідно до цього кодексу рішень розглядається судом, яким був виданий виконавчий документ. Таким судом є районний суд загальної юрисдикції, який видав виконавчий лист по цивільній справі, тому саме до цього суду, у порядку цивільного судочинства (ст. 384 ЦПК України) має звернутися позивач.

Так, згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» до Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними та скасування постанов слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 107, 109, 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» до Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними та скасування постанов.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» судовий збір в сумі 73 грн. 08 коп.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративний справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлена ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що розгляд спору, за вирішенням якого вона звернулася, віднесено до юрисдикції суду, яким виданий виконавчий документ, а саме - Ворошиловського районного суду м. Донецька.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ткаченко Т.С.