Постанова № 39362833, 16.06.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1457/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ірметової О.В.,

За участю секретаря судового засідання: Козловської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Завод пакувальних матеріалів «Політерм» до Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Завод пакувальних матеріалів «Політерм» до Головного управління Міндоходів у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Республіка» про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.11.2011 по 31.12.2012, результати якої оформлено актом №2/12-32-22-07/0030410214 від 20.01.2014.

Згідно з висновками, зазначеними у акті, підприємством не задекларовано суми витрат на транспортно-експедиційних послуг. Відповідач, на підставі вищезазначеного акту перевірки, прийняте податкове повідомлення-рішення за №0000052207 про обов'язкову сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25050,13 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000022207 про донарахування митної вартості.

Позивач вважає, що для підтвердження розміру транспортних витрат та для визначення митної вартості, надавалися до митного органу довідки від авто перевізника з розмежуванням загальної довжини маршруту до і після митного кордону, згідно якого транспортні витрати розподілялися пропорційно довжини маршруту до і після митного кордону відповідно до ст.164 Регламенту Європейської комісії №2454/93. Однак відповідачем даний документ не був врахований, однак розрахунок штрафних санкцій відповідач здійснив на підставі довідки з розмежуванням транспортних витрат до і після кордону. Під час перевірки підприємство зверталось до вантажоперевізника з проханням повторно надати довідку і розмежувати в акті виконаних робіт вартість вантажоперевезень до і після митної території України відповідно до довідки раніш наданої до митної служби.

За таких підстав позивач просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000022207 та №0000052207 від 02.04.2014.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та надали пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовним вимог. В своїх запереченнях відповідач посилався на те, що транспортні (перевізні) документи, які були надані позивачем під час перевірки та були предметом дослідження під час перевірки, та розгляду заперечень до акту перевірки не мали інформації, яка б дозволила б обчислити розмір транспортних витрат, що не входили до ціни товару, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, до митного кордону України та після. Таким чином відповідач вважає, що були законні підстави для донарахування митної вартості та податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до наступного.

В судовому засіданні встановлені та підтверджені належними доказами наступні обставини у справі, які сторонами не заперечувались.

На запит Головного управління Міндоходів у Луганській області №6850/12-32-22-07/12 від 25.09.2013 (том 1 а.с.191-192) ПП «ЗПМ «Політерм» надало витребувані документи (том 1 а.с.193).

На підстав наказу Головного управління Міндоходів у Луганській області від 12.11.2013 №290 (том 1 а.с.142) було проведено перевірку документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 на ПП «ЗПМ «Політерм».

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт №2/12-32-22-07/0030410214 від 20.01.2014 (том 1 а.с.155-192).

Згідно висновків акту ПП «ЗПМ «Політерм» порушено:

- ч.2 ст.52, ст.49, ч.4, п.5 ч.9, п.6 ч.10, ч.11 ст.58, ст.278, ч.1 ст.279 Митного кодексу України від 13.03.2012, в результаті чого встановлено заниження митної вартості та не сплату ввізного мита в сумі 2730,98 грн.;

- ст.ст.259, 260, ч.1 ст.264, 267 Митного кодексу України від 11.07.2002, ч.2 ст.52, ст.49, ч.4, п.5 ч.9, п.6 ч.10, ч.11 ст.58, ст.278, ч.1 ст.279 Митного кодексу України від 13.03.2012, п.п. в) п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження митної вартості та заниження податку на додану вартість в сумі 20113,08 грн.

До цього висновку відповідач дійшов з огляду на те, що транспортні (перевізні) документи, які були надані позивачем під час перевірки та були предметом дослідження під час перевірки, та розгляду заперечень до акту перевірки не мали інформації, яка б дозволила б обчислити розмір транспортних витрат, що не входили до ціни товару, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, до митного кордону України та після.

Вирішуючи питання правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012 митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України від 13.03.2012 декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з п.5, п.6 ч.10 ст.58 Митного кодексу України від 13.03.2012 при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до ч.11 ст.58 Митного кодексу України від 13.03.2012 при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню - витрати на транспортування після ввезення.

Відповідно до ст.278 Митного кодексу України від 13.03.2012 датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Згідно з ч.1 ст.279 Митного кодексу України від 13.03.2012 Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є:

1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів;

2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Відповідно до ст.267 Митного кодексу України від 11.07.2002, який діяв на час транспортування товару, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, а саме витрати на транспортування після ввезення.

Відповідно до п.п. в) п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до п.187.8 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Згідно з п.190.1 ст.190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Відповідачем під час здійснення перевірки встановив, що ПП «ЗПМ «Політерм» у період з березня 2012 року по грудень 2012 року користувався послугами перевізників: ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Укрспецконтейнер», ET «PLAMAK-PLAMEN STOYANOV-MILENA PRODANOVA» (Болгарія).

Так, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ НВФ «Брас-2» (Ростов-на-Дону, Росія) був укладений контракт №691 від 14.12.2010 на поставку товару (том 2 а.с.5-8). Відповідно до п.3.1 умови поставки товару: FCA, м. Ростов-на-Дону, Росія, згідно Інкотермс-2000. Послуги з організації перевезень за МД від 29.10.2012 №702200001/2012/014698 (том 2 а.с.12) надавалися ФОП ОСОБА_1 на підставі договору транспортно-експедиційних послуг міжнародного та внутрішнього сполучення №7 від 24.10.2012 (том 2 а.с.9-10). При митному оформленні, згідно даних ДМВ та довідки про транспортні витрати від 26.10.2012 №7/18 було заявлено вартість доставки імпортного товару на умовах поставки FCA-RU Ростов-на-Дону до митного кордону України у розмірі 2820 грн. (том 2 а.с.192). Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №6 від 29.10.2012 (том 1 а.с.196) ФОП ОСОБА_1 загальна сума наданих послуг 4700,00 грн. Також позивачем було надано уточнюючий акт №6 від 29.10.2012 здачі-прийняття робіт (том 2 а.с.17), в якому здійснено розмежування вартості послуг до та після митного кордону України. Згідно наданого акту доставки імпортного товару вартість наданих експедиційних послуг до митного кордону України склала 2820 грн.

Судом зазначається, що відповідно до ст.164 Регламенту Європейської комісії №2452/93 при застосування ст.32 та 33 цього Кодексу, коли товари перевозяться одним видом транспорту до пункту поза межами вступу на митну територію Спільноти, транспортні витрати слід оцінювати пропорційно до відстаней, пройдених в межах та поза межами митної території Спільноти, якщо тільки митним службам не представлено доказів, що демонструють видатки, які б могли бути понесені при загальному обов'язковому графіку фрахтових розцінок на перевезення товарів до місця вступу та митну територію спільноти.

Таким чином, враховуючи зазначену норму Регламенту та надані позивачем довідку про транспортні витрати від 26.10.2012 №7/18 та уточнюючий акт №6 від 29.10.2012 здачі-прийняття робіт, підстав для донарахування митної вартості товару, отриманого від ТОВ НВФ «Брас-2» (Ростов-на-Дону, Росія) за контрактом №691 від 14.12.2010.

Послуги з організації перевезень за МД від 07.03.2012 №702200001/2012/002107 (том 2 а.с.23-24) на умовах поставки FOB IN MUNDRA та МД від 30.08.2012 №702200001/2012/011640 (том 2 а.с.147-148) на умовах поставки FOB TW Тайчжунь надано ТОВ «Укрспецконтейнер» на підставі договору на надання транспортного експедирування від 16.01.2012 №ИР-237 (том 2 а.с.123-128, 198-201).

Так, згідно контракту від 12.10.2011 №12/10/11 від MAMATA MACHINERY PVT.LTD (Індія) на умовах FOB Мундра (Індія) по МД від 07.03.2012 №702200001/2012/002107 ПП «ЗПМ «Політерм» отримано Vega W 800 RH систему виготовлення пакувальних пакетів.

При митному оформленні згідно даним ДМВ та довідки ТОВ «Укрспецконтейнер» про вартість транспортування від 02.03.2012 №16 (том 2 а.с.175) заявлено вартість морського транспортування за територією України по маршруту Мумбаї, Індія - порт Одеса, Україна та вартість навантажувально-розвантажувальних робіт на території України в розмірі 234444,47 грн., в т.ч. ПДВ - 615,23 грн. ТОВ Укрспецконтейнер» на доставку контейнера MSCU9468540 надано акт здачі-прийняття наданих послуг від 21.02.2012 №1931 (том 1 а.с.208) на суму 37501,32 грн., у т.ч. ПДВ - 2958,04 грн., де вартість морського транспортування по маршруту Мумбаї, Індія - порт Одеса, Україна, складає 19753,09 грн., без ПДВ, вартість ТЕО, у тому числі організація морського транспортування, організація вивантаження з борту судна, портове експедирування, оформлення документів, організація автоперевезення по маршруту Одеса-Луганськ складає 14790,19 грн. без ПДВ.

Згідно контракту від 05.04.2012 №1010323-UASC від S-DAI INDUSTRIAL. CO. LTD (Тайвань) на умовах FOB Тайчжунь (Тайвань) по МД від 30.08.2012 №702200001/2012/011640 ПП «ЗПМ «Політерм» отримало машину для перфорації та розрізання на смуги загальною вартістю 56160 дол.США, що еквівалентно 448886,88 грн.. При митному оформленні згідно даних ДМВ та довідки ТОВ «Укрспецконтейнер» про вартість транспортування від 28.08.2012 №154 (том 2 а.с.177) заявлено вартість морського транспортування за територією України по маршруту Тайчунг, Тайвань - порт Одеса (Україна) та вартість навантажувально-розвантажувальних робіт на території України в розмірі 20256,67 грн., в т.ч. ПДВ - 467,99 грн. ТОВ «Укрспецконтейнер» на доставку контейнера NYKU3255200 надано акти здачі-прийняття наданих послуг:

- акт від 20.08.2012 №2301 на суму 17448,72 грн., де вартість морського транспортування по маршруту Тайчунг, Тайвань - порт Одеса (Україна) складає 17448,72 грн. (том 1 а.с.209);

- акт від 20.08.2012 №2302 на суму 16801,29 грн., в т.ч. ПДВ - 2800,22 грн., де вартість ТЕО, у тому числі організація морського транспортування, організація вивантаження з борту судна, портове експедирування, оформлення документів, організація автоперевезення по маршруту Одеса-Луганськ складає 14001,07 грн. без ПДВ.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що надані до перевірки акти здачі-приймання наданих послуг від 21.02.2012 №1931 та від 20.08.2012 №2302 не містять у собі інформації, яка б дозволила б обчислити розмір транспортних витрат, що не ввійшли до ціни товару, яка фактично була сплачена або підлягає сплаті, до митного кордону України та після, оскільки в цих актах чітко розмежовано вартість транспортних витрат.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на те, що зазначені акти здачі-приймання наданих послуг окрім послуг морського транспортування ТОВ «Укрспецконтейнер» при наданні транспортно-експедиційних послуг надавало транспортно-експедиційні послуги у тому числі з організації морського транспортування, організація вивантаження з борту судна, портове експедирування, оформлення документів, організація автоперевезення по маршруту Одеса-Луганськ, оскільки відповідно до п.1.1 договору транспортного експедирування ИР-237 від 16.01.2012 дані послуги є предметом договору.

Крім того, суд зазначає, що за умовами поставки FOB саме на продавця покладено обов'язок по митному оформленню товару, що у свою чергу включає в себе послуги, зазначені в актах здачі-приймання послуг.

Послуги з організації перевезень на МД від 30.08.2012 № 702200001/2012/011626 (том 2 а.с.72), від 30.08.2012 №702200001/2012/011635 (том 2 а.с.70), від 24.09.2012 №702200001/2012/012891 (том 2 а.с.68), від 24.09.2012 №702200001/2012/012897 (том 2 а.с.66), від 05.11.2012 №702200001/2012/015069 (том 2 а.с.62), від 05.11.2012 №702200001/2012/015079 (том 2 а.с.64), від 26.11.2012 №702200001/2012/016029 (том 2 а.с.58), від 27.11.2012 №702200001/2012/016022 (том 2 а.с.60), від 25.12.2012 №702200001/2012/017582 (том 2 а.с.53), від 26.12.2012 №702200001/2012/017588 (том 2 а.с.56) надавалися ET «PLAMAK-PLAMEN STOYANOV-MILENA PRODANOVA» (Болгарія) на підставі договору на перевезення вантажу в міжнародному сполучені від 20.08.2012 №20/08 (том 2 а.с.37-38).

Згідно довідок транспортних витрат ET «PLAMAK-PLAMEN STOYANOV-MILENA PRODANOVA» транспортні витрати по перевезенню вантажу по маршруту м.Аксаково (Болгарія) - м .Луганськ (Україна) складали:

- за довідкою від 28.08.2012 №78 (том 2 а.с.90) - 2300 євро, в тому числі по іноземній території м.Аксаково - п/пРені (423 км.) 800 євро, по території України п/п Рені - м.Луганськ (1143 км.) 1500 євро;

- за довідкою від 18.09.2012 №92 (том 2 а.с.91) - 2300 євро, в тому числі по іноземній території м.Аксаково - п/пРені (423 км.) 800 євро, по території України п/п Рені - м.Луганськ (1143 км.) 1500 євро;

- за довідкою від 30.10.2012 №123 (том 2 а.с.92) - 2100 євро, в тому числі по іноземній території м.Аксаково - п/пРені (423 км.) 750 євро, по території України п/п Рені - м.Луганськ (1143 км.) 1350 євро;

- за довідкою від 19.11.2012 №140 (том 2 а.с.88) - 2200 євро, в тому числі по іноземній території м.Аксаково - п/пРені (423 км.) 820 євро, по території України п/п Рені - м.Луганськ (1143 км.) 1380 євро;

- за довідкою від 17.12.2012 №172 (том 2 а.с.89) - 2200 євро, в тому числі по іноземній території м.Аксаково - п/пРені (423 км.) 820 євро, по території України п/п Рені - м.Луганськ (1143 км.) 1380 євро.

Відповідно до наданих інвойсів та актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг) вартість транспортування товарів склала:

- інвойс від 21.08.2012 №1 (том 2 а.с.93) транспортування товару 2300 євро, акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.08.2012 №1 (том 2 а.с.84) виконана робота згідно інвойсу від 21.08.2012 №1 - загальна вартість робіт (послуг) складає 2300 євро;

- інвойс від 17.09.2012 №2 (том 2 а.с.94) транспортування товару 2300 євро, акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.09.2012 №2 (том 2 а.с.86) виконана робота згідно інвойсу від 17.09.2012 №2 - загальна вартість робіт (послуг) складає 2300 євро;

- інвойс від 30.10.2012 №3 (том 2 а.с.95) транспортування товару 2100 євро, акт приймання-передачі виконаних робіт від 05.11.2012 №3 (том 2 а.с.87) виконана робота згідно інвойсу від 30.10.2012 №3 - загальна вартість робіт (послуг) складає 2100 євро;

- інвойс від 19.11.2012 №4 (том 2 а.с.96) транспортування товару 2200 євро, акт приймання-передачі виконаних робіт від 27.11.2012 №4 (том 2 а.с.85) виконана робота згідно інвойсу від 19.11.2012 №4 - загальна вартість робіт (послуг) складає 2200 євро;

- інвойс від 13.12.2012 №5 (том 2 а.с.97) транспортування товару 2200 євро, акт приймання-передачі виконаних робіт від 25.12.2012 №5 (том 2 а.с.83) виконана робота згідно інвойсу від 13.12.2012 №5 - загальна вартість робіт (послуг) складає 2200 євро.

Судом зазначається, що надані позивачем акти приймання-передачі виконаних робіт містить у собі розмежування вартості наданих послуг з перевезення до та після митного кордону України, а тому у відповідача відсутні підстави для донарахування мита за зазначеними МД.

Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачем до МД були включені витрати на транспортні послуги з урахуванням вимог ст.58 Митного кодексу України, та такі суми підтверджені відповідними довідками про вартість послуг на перевезення, в яких зазначено розмежування вартості послуг до та після митного кордону, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у відповідача для донарахування митної вартості товару та податку на додану вартість, та як наслідок наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень №0000022207 та №0000052207 від 02.04.2014.

Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Завод пакувальних матеріалів «Політерм» до Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Луганській області №0000022207 від 04.02.2014, яким Приватному підприємству «Завод пакувальних матеріалів «Політерм» було збільшено мито на товари, що ввозяться на територію України у сумі 2730,98 грн. (дві тисячі сімсот тридцять грн. 98 коп.), та засновано штрафні санкції у розмірі 682,75 грн. (шістсот вісімдесят дві грн. 75 коп.)

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Луганській області №0000052207 від 04.02.2014, яким Приватному підприємству «Завод пакувальних матеріалів «Політерм» було збільшено суму податку на додану вартість у розмірі 20040,10 грн. (двадцять тисяч сорок грн. 10 коп.), та засновано штрафні санкції у розмірі 5010,03 грн. (п'ять тисяч десять грн. 03 коп.)

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Завод пакувальних матеріалів «Політерм» (і.н.30410214, вул.. Відродження, 11п, м. Луганськ, 91042 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову у повному обсязі складено 20 червня 2014 року.

Суддя О.В. Ірметова