Постанова № 3936265, 03.06.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

03.06.09 Справа № 20/40

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», м. Дрогобич б/н і без дати

на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.04.2009 року

у справі № 20/40

за позовом: Акціонерного товариства «Український інноваційний банк», м. Київ в особі Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк», м. Дрогобич

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод», м. Дрогобич

про стягнення 1 993 999,04 грн.

та за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод», м. Дрогобич

до відповідача: Акціонерного товариства «Український інноваційний банк», м. Київ в особі Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк», м. Дрогобич

про визнання недійсним кредитного договору від 14.02.2008 року № 80029,

За участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача: Копанський М.А. (довіреність № 65 від 02.04.2007 року),

Шабан В.Г. (довіреність № 4 від 12.01.2009 року);

від відповідача: Петрик Н.М. (довіреність від 03.04.2009 року),

Попов Є.М. (довіреність від 01.04.2009 року),

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Манюк П.Т.) від 14.04.2009 року розгляд справи № 20/40 відкладено та вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 1 993 999,04 грн., що належать Відкритому акціонерному товариству «Дрогобицький машинобудівний завод»(82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 51/1, код ЄДРПОУ 00153362) до вирішення спору по суті.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині вжиття заходів до забезпечення позову, ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» (надалі –відповідач) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вважає ухвалу такою, що винесена за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків господарського суду, на підставі яких було винесено оскаржувану ухвалу, обставинам справи та з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що на момент винесення місцевим господарським судом ухвали про забезпечення позову не було ніяких обставин, які б давали підстави дійти висновку про існування ризику виникнення неможливості звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем. Покликається також на те, що безпідставне накладення арешту на грошові кошти відповідача чинить значні перешкоди для його господарської діяльності.

Акціонерне товариство «Український інноваційний банк»в особі Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк»(надалі – позивач) у відзиві на апеляційну скаргу (№ 80029/2 від 25.05.2009 року) в обґрунтування підстав для вжиття заходів до забезпечення позову покликається на те, що відповідач всупереч взятих на себе згідно п. 5.3.9 кредитного договору № 80029 від 14.02.2008 року зобов’язань без попередньої письмової згоди банку не передавати в заставу (іпотеку) будь-яке свої майно або його частину, передав певну частину свого майна в іпотеку, на яке згідно рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2009 року у справі № 23/220 звернено стягнення. Крім того, перевів всі грошові потоки з рахунку Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк», а тому вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що накладення арешту на грошові кошти, що належать останньому, в межах ціни позову призведе до негативних наслідків та порушення його господарської діяльності. На підставі наведеного просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу господарського суду Львівської області від 14.04.2009 року у справі № 20/40 залишити без змін.

В судовому засіданні 27.05.2009 року оголошувалась перерва до 03.06.2009 року.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 14.04.2009 року у справі № 20/40 слід залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, виходячи з наступного.

Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, колегією встановлено, що у відповідності до вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення.

Оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд має право вжити заходи до забезпечення позову, визначені ст. 67 ГПК України. Одним з таких заходів є накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві.

Крім того, слід зазначити, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що починаючи з грудня 2008 року, відповідач належним чином не виконує взяті на себе згідно кредитного договору № 80029 від 14.02.2008 року та додаткового договору № 1 від 14.08.2008 року зобов’язання щодо погашення кредиту. З метою компромісного вирішення такої ситуації позивачем було погоджено запропонований відповідачем графік почасткового погашення заборгованості по кредиту, який було викладено в листі за вих. № 912 від 10.12.2008 року, а також не нараховувалось жодних штрафних санкцій. Однак, як зазначає позивач і вбачається з матеріалів справи, на даний час погашення заборгованості по кредиту як у строки, визначені кредитним договором, так і у строки, викладені в листі за вих. № 912 від 10.12.2008 року, відповідачем не виконуються повністю. Згідно акту звірки розрахунків по кредитному договору № 80029 від 14.02.2008 року, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого відповідними печатками, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.04.2009 року становила 1 993 999,04 грн., яка залишилась не погашеною і на даний час. Виписка з рахунку № 26004101088001, який відкритий у Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк»і належить ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», свідчить про те, що останнім переведено всі грошові потоки до іншої банківської установи.

Крім того, проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази, зокрема, рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2009 року у справі № 23/220 за позовом ТзОВ «Дрогобицький машинобудівний завод –ЛТД»до ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»про звернення стягнення на майно останнього, в процесі розгляду якої відповідач визнав позовні вимоги, колегією встановлено, що внаслідок укладення договорів іпотеки від 25.04.2008 року та від 11.07.2008 року з метою забезпечення виконання відповідачем зобов’язань, що випливають з договору поставки № п-18/07/709 від 18.10.2007 року, укладеного між ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»та ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», останній передав в іпотеку майже 50% свого нерухомого майна, а саме 40/100 ідеальних частин нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Дрогобич, вул. Бориславська, 51/1 і належить відповідачу на праві власності, на яке вищезазначеним рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.2009 року у справі № 23/220 було звернено стягнення. При цьому, варто зауважити, що відповідач порушив вимоги п. 5.3.9 кредитного договору № 80029 від 14.02.2008 року, згідно якого він взяв на себе зобов’язання без попередньої письмової згоди позивача до повного повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором, не передавати в заставу (іпотеку) будь-яке своє майно або його частину. Зважаючи на це, не можуть бути взяті до уваги покликання відповідача на існування між сторонами договору іпотеки, як запоруки виконання договірних відносин. Поряд з цим, в судовому засіданні представники відповідача пояснили, що на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»припинив здійснювати свою діяльність.

Таким чином, з викладених обставин справи вбачається існування реальної загрози того, що грошові суми, які були у відповідача на момент пред’явлення позову до нього і на які місцевим господарським судом накладено арешт, в подальшому зважаючи на припинення господарської діяльності відповідача і відчуження практично половини його майна, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення суду. На підставі цього колегія, беручи до уваги дійсні обставини справи, дійшла висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам позивача до винесення рішення у даній справі.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали вірно враховано наявність зв‘язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а відтак правомірно задоволено заяву Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк» та забезпечено позов у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 1 993 999,04 грн., що належать ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», до вирішення спору по суті з урахуванням вимог ст. 66 ГПК України, з метою недопущення утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Крім того, варто зазначити, що вжитий судом першої інстанції захід забезпечення позову у даній справі є співрозмірним позовній вимозі.

Одночасно, варто зазначити, що обов‘язок доказування та надання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку це стосується Акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Дрогобицької філії АТ «Укрінбанк», яке довело наявність тих обставин, на підставі яких воно пропонувало вжити заходи до забезпечення позову. При цьому, доводи апеляційної скарги щодо відсутності фактичних обставин, які би зумовлювали необхідність вжиття заходів забезпечення позову, висновків місцевого господарського суду не спростовують, оскільки доказів такого твердження скаржником колегії не надано.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 14.04.2009 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини та висновку місцевого господарського суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 66,67,99,101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні апеляційної скарги ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», м. Дрогобич б/н і без дати відмовити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 14.04.2009 року у справі № 20/40 залишити без змін.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.