Ухвала суду № 39362467, 04.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

---------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/31/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Вербицької Н.В. та Кравченко К.В.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представників позивача - Мамедової Тетяни Вікторівни, Васильєвої Маргарити Володимирівни та представника відповідача - Юдіна Валерія Валерійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амалтея" (далі ТОВ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ДПІ) та з урахуванням зменшення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 липня 2013 року №0005292200, від 25 жовтня 2013 року за №0000102201 та №0000112201.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки ДПІ щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ПП "ВМФ Комплекс", ТОВ "Нью Марк Груп" за грудень 2012 року є безпідставними, оскільки факт отримання товару від вказаних контрагентів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які є належним доказом формування показників звітності з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Позивач також вказує на відсутність порушень пп.20.1.2, 20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України (далі ПК України), за які до підприємства застосовано штрафну санкцію у розмірі 510,00 грн., оскільки відповідачу були наданні оригінали всіх первинних документів, що стосуються предмету перевірки.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року позов ТОВ задоволено. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 31 липня 2013 року №0005292200, від 25 жовтня 2013 року №0000112201 та №0000102201.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 14 червня 2013 року по 15 липня 2013 року відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22 липня 2013 року за №83/21-03-22-01/21298452, яким встановлено порушення позивачем:

- п.п.138.1, 138.2, 138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 6945433,00 грн., у тому числі: за півріччя 2012 року у сумі 164183,00 грн., за 2012 рік у сумі 6945433,00 грн.;

- п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1-200.3 ст.200 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 1033210,00 грн., у тому числі: за грудень 2012 року у сумі 1033210,00 грн.;

- п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1-200.3 ст.200 ПК України, внаслідок чого завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту (ряд. 24 Декларації) у сумі 355877,00 грн., у тому числі за грудень 2012 року у сумі 355877,00 грн.;

- п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, в результаті чого встановлено факти видачі під звіт готівкових коштів без повного звітування щодо раніше виданих коштів у сумі 1810253,36 грн.;

- пп.20.1.2, 20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.8 ст.85 ПК України, в результаті ненадання копій первинних документів на запит ДПІ від 08 липня 2013 року №41/10/22.1-05 щодо встановлених порушень;

- пп.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання податку на доходи фізичних осіб у періоді, що перевірявся, на загальну суму 402,38 грн., у тому числі: за січень 2012 року у сумі 80,47 грн., за лютий 2012 року у сумі 80,47 грн., за червень 2012 року у сумі 80,48 грн., за вересень 2012 року у сумі 80,48 грн., за жовтень 2012 року у сумі 80,48 грн.;

- пп.168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за серпень 2011 року у сумі 32696,95 грн., за вересень 2011 року у сумі 37876,43 грн., за жовтень 2011 року у сумі 40702,02 грн., за листопад 2011 року у сумі 42751,09 грн., за грудень 2011 року у сумі 42838,64 грн., за січень 2012 року у сумі 46303,38 грн., за лютий 2012 року у сумі 34192,70 грн., за березень 2012 року у сумі 37307,12 грн., за липень 2012 року у сумі 10365,71 грн., за серпень 2012 року у сумі 8288,67 грн., за вересень 2012 року у сумі 7590,82 грн., за жовтень 2012 року у сумі 3147,36 грн., за листопад 2012 року у сумі 38930,64 грн.;

- пп."б" п.176.2 ст.176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПС України від 24 грудня 2010 року № 1020, зареєстрованого в Мін'юсті 13 січня 2011 року за № 46/18784, відповідно до яких відображено недостовірні відомості у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за І квартал 2012 року щодо застосування податкової соціальної пільги.

На підставі акту перевірки та в зв'язку з встановленими порушеннями ДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 31 липня 2013 року:

- №0002472205, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 452563,34 грн. за порушення п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України;

- №0000411704, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 96760,86 грн., з яких за основним платежем на 402,38 грн., за штрафними санкціями на 96358,48 грн. за платежем: штрафні санкції Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- №0005282200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 6945433, 00 грн.;

- №0005262200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1549815, 00 грн., з яких за основним платежем на 1033210, 00 грн., за штрафними санкціями на 516605, 00 грн.;

- №0005292200, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 510, 00 грн. за порушення пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.85.8 ст.85 ПК України.

В серпні 2013 року позивачем оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Херсонській області, рішенням якого від 08 жовтня 2013 року за № 3715/10/21-22-10-02-06 скасовано: податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2013 року за №0005882200 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 355877,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2013 року №0002472205 в частині застосування штрафних санкцій на суму 422917,00 грн., в іншій частині залишено без змін; податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2013 року №0005272200 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 164183 грн., в іншій частині залишено без змін; податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2013 року №0005262200 в частині збільшення ПДВ на суму 32837,00 грн. і 16418,50 грн. застосованих штрафних санкцій, в іншій частині залишено без змін; податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2013 року №0000411704 в частині застосування штрафних санкцій на суму 10906,10 грн., в іншій частині залишено без змін.

Податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2013 року № 0005292200 залишено без змін.

За результатами розгляду первинної скарги відповідачем винесено нові податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року, зокрема, за №0000102201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1500559,50 грн., з яких за основним платежем на 1000373 грн., за штрафними санкціями на 500186,50 грн. та №0000112201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у розмірі 6781250,00 грн..

Винесення зазначених податкових повідомлень-рішень і стало підставою для звернення ТОВ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ПП "ВМФ Комплекс" та ТОВ "Нью Марк Груп", а також при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з купівлі товарів у цих постачальників, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту та витрат за такими операціями є протиправним. Крім того, стосовно висновків ДПІ про нікчемність укладених позивачем правочинів із ПП "ВМФ Комплекс" та ТОВ "Нью Марк Груп", судом було зазначено, що договори на поставку позивачу цими постачальниками товарів за своєю суттю є оспорюваними, так як їх недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цих договорів недійсними немає, відсутні будь-які докази того, що сторони цих угод при їх укладанні та виконанні мали на меті порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положенням пп.139.1.9 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу валових витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2012 року між ТОВ та ПП "ВМФ Комплекс" укладено договір № 23/10 поставки мішків поліпропіленових.

Крім того, 25 листопада 2012 року між ТОВ та ТОВ "Нью Марк Груп" укладено договір № 25/10 поставки мішків поліпропіленових загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість яких визначена сторонами у Специфікаціях.

На виконання вказаних договорів ПП "ВМФ Комплекс" та ТОВ "Нью Марк Груп" протягом грудня 2012 року поставили позивачу мішки поліпропіленові, що підтверджується специфікаціями №1 від 23 листопада 2012 року, №1 від 25 листопада 2012 року, видатковими накладними від 28 грудня 2012 року №7, 137, податковими накладними від 28 грудня 2012 року № 7, 137.

Фактичне перевезення товару здійснювалося із залученням сторонніх перевізників МПП "Тайфун" та АТ "Макрохім" відповідно до товарно-транспортних накладних від 27 грудня 2012 року, від 26 грудня 2012 року, від 24 грудня 2012 року, від 21 грудня 2012 року, від 20 грудня 2012 року, від 18 грудня 2012 року, від 17 грудня 2012 року, від 13 грудня 2012 року, від 12 грудня 2012 року, від 11 грудня 2012 року, від 10 грудня 2012 року, від 03 грудня 2012 року, від 06 грудня 2012 року, актів здачі-прийняття транспортних послуг від 03 грудня 2012 року № ОУ-0000539, від 06 грудня 2012 року № ОУ-00000540, від 07 грудня 2012 року №№ ОУ-0000541, ОУ-0000542, від 11 грудня 2012 року №№ ОУ-0000543, ОУ-0000544, ОУ-0000545, ОУ-0000546, від 13 грудня 2012 року № ОУ-0000549, від 17 грудня 2012 року № ОУ-0000552, від 18 грудня 2012 року № ОУ-000552, від 20 грудня 2012 року № ОУ-0000555, від 21 грудня 2012 року № ОУ-0000558, від 24 грудня 2012 року № ОУ-0000559, від 25 грудня 2012 року № ОУ-0000560.

Крім того, з наказів про відрядження від 30 листопада 2012 року № 101/1, від 26 грудня 2012 року № 110/1, посвідчень про відрядження, звітів про використання коштів від 11 грудня 2012 року № АО-0000305, від 24 грудня 2012 року № АО-00003, від 27 грудня 2012 року № АО-0000315, від 28 грудня 2012 року № АО-0000318, від 30.04.2013 року №№ 171/1, 172/1 вбачається, що товар супроводжувався експедиторами.

Отже, враховуючи все вищевикладене, та оскільки договори позивача з контрагентами в судовому порядку недійсним не визнавалися, підстав для визнання їх нечинними із суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами щодо надання відповідних товарів, а податкові накладні складені у відповідності до положень ПК України, з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та формування валових витрат по взаємовідносинам з ПП "ВМФ Комплекс", ТОВ "Нью Марк Груп".

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 31 липня 2013 року за №0005992200, за яким до ТОВ застосовано штраф у розмірі 510,00 грн., оскільки всі оригінали первинних бухгалтерських документів, витребувані за запитом ДПІ від 08 липня 2013 року за № 41/10/221-05, були надані відповідачу в ході проведення спірної перевірки, що фактично і не оспорював в ході розгляду справи представник відповідача, тому підстави для застосування до ТОВ штрафної санкції на підставі п.121.1 ст.121 ПК України - відсутні.

Також, наявність порушених кримінальних проваджень за фактом фіктивного підприємництва шляхом реєстрації невстановленими особами ПП "ВМФ Комплекс" та ТОВ "Нью Марк Груп" за ч.1 ст.205 КК України не є належними доказами їх фіктивної підприємницької діяльності, оскільки відповідно до ч.4 ст.72 КАС України таким доказом може бути лише вирок у кримінальній справі.

Окрім іншого, податковим законодавством не поставлено в залежність право на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ та формування податкового кредиту та витрат, від податкового обліку (стану) інших осіб, зокрема, внаслідок виявлення іншими податковими перевірками порушень чинного законодавства при укладанні правочинів між контрагентами позивача та іншими суб'єктами господарювання. Тобто, якщо суб'єкт господарювання, в даному випадку ПП "ВМФ Комплекс" та/або ТОВ "Нью Марк Груп", не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, надання податкової звітності або інших вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно щодо цієї особи. Вказані положення, також, узгоджуються зі змістом статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до думки, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи ДПІ викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Н.В. Вербицька К.В. Кравченко