Ухвала суду № 39362457, 10.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5677/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

секретар Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року позов задоволено, а саме: Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 09.10.2013 №0000282220.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, у вересні 2013 року посадовою особою Тетіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі наказу № 226 від 20.09.2013, а також згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78, ст. 79, ст. 82 Податкового кодексу Українипроведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" з питань правильності і правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Агросвіт 3000" за період липень, вересень, жовтень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем - п. 198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, ст.. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періодах, що перевірялися, на загальну суму 506676 грн., в тому числі за липень 2011 року на суму 196667 грн., за вересень 2011 року на суму 1 666 676 грн., за жовтень 2011 року на суму 143 333грн.

За наслідками перевірки було складено акт від 24.09.2013 року № 95/220/364/05099 (а.с.40-56). Як вбачається з акту перевірки, вказані вище порушення пов'язані з придбанням позивачем у ТОВ "ТД Агросвіт 3000" послуг.

На підставі акту від 24.09.2013 року № 95/220/364/05099 та за результатами перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.10.2013 №0000282200 (а.с. 37), згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 633 345 грн., в тому числі за основним платежем 506 676 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 126 669 грн. (а.с. 37).

Такий висновок Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області грунтується на протоколі допиту свідка та на висновках Акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 04.07.2012 року № 4744/22-7/36309333 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТД Агросвіт 3000" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.05.2012 року, яким встановлено: порушення ч. 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ТД Агросвіт 3000" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.10 по 31.05.12 року, які підпадають під визначення згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за №334/94-ВР та Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.10 по 31.05.12 року, які підпадають під визначення згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зазначеного висновку відповідача та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Між ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" та "ТД Агросвіт 3000" були укладені договори про надання послуг: договір № 0310МК від 03.10.11 року (а.с.73-76), договір № 0306РП від 01.09.11 року (а.с.66-69), договір № 0406МР від 05.09.11 року (а.с.70-72), договір № 3105РР від 31.05.11 року (а.с.63-65), договір № 0106РС від 01.06.11 року (а.с. 77-80) та договір № 0606СП від 06.06.11 року (а.с. 81-84). Згідно з умовами зазначених договорів предметом надання послуг є: забезпечення відповідної вимогам замовника викладки товару на полицях торгівельних точок; підготовка продукції до продажу (розпаковування продукції, розміщення на полицях, контроль за зовнішнім виглядом продукції і т.д.); контроль термінів реалізації продукції, ротація продукції на полицях; підготовка продукції до повернення замовнику; інформування покупців, які перебувають у торгівельних точках, про продукцію, що випускається з використанням торгівельної марки замовника; проведення промо-акцій по торговим маркам замовника.

На підтвердження виконання вказаної господарської операції позивачем було надано наступні документи: Акт № 39 від 15.07.2011 на суму 270000, 00 грн., Акт № 60 від 22.07.2011 на суму 320000, 00грн., Акт № 80 від 29.07.2011 на суму 590000, 00грн., Акт № 115 від 15.09.2011 на суму 526327,55грн., Акт № 124 від 29.09.2011 на суму 473729,21грн., Акт № 130 від 15.10.2011 на суму 395000,00грн., Акт № 137 від 28.10.2011 на суму 465000,00грн. (а.с. 85-91); банківські виписки про перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагенту, що підтверджують факт оплати виконаних робіт: банківська виписка від 31.08.2011, від 31.10.2011, від 02.11.2011, від 30.11.2011, від 02.12.2011, від 15.12.2011, від 10.01.2012, від 12.01.2012 (а.с. 99-119); податкові накладні, що підтверджують право на формування кредиту: податкова накладна № 39 від 15.07.2011, № 60 від 22.07.2011, № 80 від 29.07.2011, № 115 від 15.09.2011, № 124 від 29.09.2011, № 71 від 15.10.2011, № 131 від 28.10.2011року (а.с. 92-98).

Також на підтвердження господарських операцій з ТОВ "ТД Агросвіт 3000" позивачем надано суду звіти про використання вказаних вище послуг відповідно до вище перелічених договорів.

Податкові накладні, наявні в матеріалах справи, містять усі дані стосовно змісту операції з купівлі послуг, вимоги щодо яких встановлені приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за договором укладеним між позивачем та ТОВ "ТД Агросвіт 3000", оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Крім цього, відповідно до положень Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "ТД Агросвіт 3000", а також судових рішень щодо визнання правочину, укладеного між позивачем та вказаним товариством, недійсними.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

В Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Враховуючи вищевикладене, а також те, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ "ТД Агросвіт 3000" здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17 червня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.