Рішення № 3936231, 22.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.06.09 р. Справа № 20/113

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, м.Зугрес

про стягнення 5390016,47 грн.

За участю представників:

від позивача: Бережний Р.В. – дов.

від відповідача: Безщасна Г.В. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ, із позовом до Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, м.Зугрес, про стягнення 5390016,47 грн. за договором на постачання природного газу № 06/08-1358 ТЕ-6 від 01.10.07 р., з яких 3866762,09 грн. – сума основного боргу, 463534,96 грн. - сума пені, 918749,79 грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 140969,63 грн. - сума 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов’язків за договором на постачання природного газу № 06/08-1358 ТЕ-6 від 01.10.07 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач проти позову не заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов № 969 від 22.06.09 р., в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі.

На вимогу ухвали суду від 29.04.09 р. відповідач надав суду для залучення до матеріалів справи копії довідки про включення до ЄДР ДП “Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, статуту ДП “Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 жовтня 2007 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник) та Державним підприємством “Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу № 06/08-1358 ТЕ-6 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю в 2007 році природний газ, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числі поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання – передачі природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 5390016,47 грн. за договором на постачання природного газу № 06/08-1358 ТЕ-6 від 01.10.07 р., з яких 3866762,09 грн. – сума основного боргу, 463534,96 грн. - сума пені, 918749,79 грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 140969,63 грн. - сума 3% річних.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов у якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3866762,09 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 463534,96 грн. грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 918749,79 грн. та суми 3% річних у розмірі 140969,63 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ, - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.Станційна, 1; поточний рахунок 26006303686016 у відділенні ПІБ м.Харцизька, МФО 334345, код ЄДРПОУ 04623778) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; поточний рахунок 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк”, м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 3866762,09 грн. – суму основного боргу, 463534,96 грн. - суму пені, 918749,79 грн. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 140969,63 грн. - суму 3% річних, 25500,00 грн. держмита, 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 22.06.09 р.

Повний текст рішення підписано 24.06.09 р.

Суддя Донець О.Є.

Надруковано 3 примірники:

1- позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.