Ухвала суду № 39362287, 23.06.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3962/14-к

У Х В А Л А

23 червня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі :

головуючого - судді Царевич О.І.

суддів - Бортницької В.В., Горкавої В.Ю.,

при секретарі - Сторожук Є.Ю.,

за участю:

прокурора - Беба Є.Г.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5

представника потерпілої юридичної особи «Лана CO. LTD» - Заліпи В.А.,

провівши судове засідання з розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_8, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває вказана кримінальна справа.

До обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначеним альтернативним запобіжним заходом у виді застави в розмірі 45 000 мінімальних заробітних плат до ОСОБА_7 17000 мінімальних заробітних плат до ОСОБА_8 та в розмірі 300 мінімальних заробітних плат відносно ОСОБА_9.

При перегляді доцільності продовження застосування запобіжних заходів до обвинувачених прокурор та представники потерпілих вважали необхідним їх продовження, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які посилалися на відсутність підстав для подальшого утримання під вартою обвинувачених та просили застосувати до останніх запобіжний захід будь який, який не пов'язаний з триманням під вартою, звертаючи увагу на те, що ОСОБА_9 в повному обсязі визнає вину в інкримінованих йому діяннях, обвинувачений ОСОБА_7 хворіє на ряд тяжких захворювань, а тому потребує надання йому спеціалізованої медичної допомоги, яка не надається в умовах СІЗО, а тому його подальше перебування під вартою є порушенням ст. 3 Європейської Конвенції.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, та вказаних судом вище, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди (ст. 178 КПК України).

Переглядаючи доцільність продовження застосування вказаних запобіжних заходів, колегія суддів враховує тяжкість злочину, в яких обвинувачуються ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, соціальні зв'язки обвинувачених, вік та стан здоров'я обвинувачених, який не виключає тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, враховує, та надходить до висновку про наявність обставин, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть незаконно впливати на осіб, які підлягають виклику в судове засідання для допиту свідків, знищити, сховати будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому для запобігання вказаних ризиків, вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

При цьому, приймаючи рішення про доцільність продовження строків тримання під вартою обвинуваченим, суд виходив з того, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, рівня переконливості аргументів заявника, викладених в його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості .

По суті доводів з приводу ненадання спеціалізованої медичної допомоги ОСОБА_7, суд виходить з того, що у відповідності до положень ст. ст. 11, 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань № 192 від 20.09.2000 обов'язок по забезпеченню медичним обслуговуванням осіб, які утримуються під вартою, покладається на адміністрацію місця попереднього ув'язнення.

При цьому, як вказав сам обвинувачений ОСОБА_7, та його захисник, обвинуваченому проведено ряд обстежень в умовах Київського СІЗО медичними працівниками інших закладів МОЗ, що вказує на можливість проведення лікування в умовах СІЗО спеціалістами лікувальних закладів визначеного профілю.

Об'єктивних даних, які б свідчили про неможливість знаходження обвинуваченого ОСОБА_7 в умовах слідчого ізолятора, суду не представлено, не надано клопотання керівництва Київського СІЗО про неможливість утримування обвинуваченого ОСОБА_7, внаслідок його тяжких захворювань, а відтак суд не вбачає підстав для зміни йому запобіжного заходу та вважає, що саме вже проведення обстежень та можливість проведення лікування іншими спеціалістами в умовах Київського СІЗО виключає жорстоке поводження з обвинуваченим.

Разом з цим, ухвалою суду від 30.04.2014 та від 12.05.2014, наряду з триманням під вартою, визначений альтернативний захід у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в розмірі 45 000, 17000 та 300 мінімальних заробітних плат - відповідно. За вказаних обставин та виходячи з правової позиції ЄСПЛ, визначеної в рішенні «Харченко проти України», суд зобов'язаний при розгляді питання щодо продовження строків тримання під вартою розглянути питання щодо можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних утриманню під вартою.

При цьому, суд враховує положення ст. 182, 183 КПК України, згідно з якими суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається щодо особи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину від 80 до 300 розмірів заробітної плати.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути визначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів заробітної плати відповідно.

В даному конкретному випадку, колегія суддів враховує обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в обвинувальному акті, особливо великий розмір заподіяних збитків, який перевищує 50 000000 гривень, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а саме до 12 років та ОСОБА_9 до 8 років позбавлення волі, ініціаторську роль ОСОБА_7, а також те, що ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та обвинувачується у вчиненні злочину, подія якого мала місце в період іспитового строку за попереднім вироком, те, що по справі не допитані жодний із свідків та потерпілі, з метою запобігання визначеним статтею 177 КПК України ризикам вважає можливим продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим до 23.08.2014 та залишити попередньо визначений розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 369 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по 23 серпня 2014 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави 45 000 мінімальних заробітних плат, що становить 54 810 000 гривень (п'ятдесят чотири мільйони вісімсот десять тисяч гривень).

Визначити обвинуваченому ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 17 000 мінімальних заробітних плат, що становить 20 706 000 грн. (17000 *1218 гривень).

Визначити обвинуваченому ОСОБА_9 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 365 400 грн. (850 *1218 гривень).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

За умови внесення застави зобов'язати обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здати на зберігання суду свій паспорт для виїзду за кордон, та у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Копію ухвали надіслати до Київського СІЗО №13 - для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: