Рішення № 39362174, 30.04.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4338/13-ц

Провадження № 2/638/405/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2014 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Задорожного М.І.

при секретарі - Жупник Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ "ОТП Банк" в особі відділення "Покровське", тертя особа ОСОБА_2, про припинення правовідносин поруки за договором поруки,

В С Т А Н О В И В:

01.04.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати припиненним договір поруки № SR 702/253/2007/3 від 23 серпня 2007 року, укладений між ним та закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступник ПАТ "ОТП Банк").

В процесі розгляду справи позивач подав уточнену позовну заяву та просив визнати припиненним договір поруки № SR 702/253/2007/3 від 23 серпня 2007 року, укладений між ним та закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступник ПАТ "ОТП Банк")

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.08.2007 року між ним, як Поручителем та ЗАТ "ОТП Бнак", правонаступником всіх прав та обов"язків якого є ПАТ "ОТП Банк", укладено договір поруки № SR 702/253/2007/3. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких поручителів. Відповідно до положень п.1.1, ст.,2 Договору поруки та розділу "Визначення термінів", він зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником його боргових зобов'язань за кредитним договором № МL 702/253/2007 від 23.08.2007 року в сумі 242 570,00 доларів США. Згідно п.3.2 Договору поруки - поручитель приймає на себе зобов'язання , у випадку невиконання Боржником Боргових зобов'язань перед Кредитором за кредитним договором, здійснити виконання Боргових зобов'язань в обсязі, заявленому Кредитором, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора. Згідно п.3.5 Договору Поруки - при простроченні виконання своїх обов'язків, як вони визначені в п.3.2 Договору Поруки, Поручитель зобов'язаний виплатити Кредиторові пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми прострочення, за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум за цим Договором. А згідно ст.553 ЦК України - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно п.1.2 Договору Поруки - Поручитель та Боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що Кредитор може звернутися з вимогою про виконання Боргових зобов'язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно. Згідно ст..541 ЦК України - солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. За його думкою, в даному випадку, з боку відповідача відповідальність Поручителя збільшена ніж відповідальність боржника, що суперечить вказаним нормам цивільного законодавства. Окрім цього, згідно п.4.1 Договору поруки - Договір набрав чинності з дати підписання Сторонами 23 серпня 2007 року і діє до повного виконання Боргових Зобов'язань за Кредитним Договором. Зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов'язаним виключно в межах строку, передбаченого у ст. 559 ЦК України. Згідно ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Таким чином, згідно положень статті 559 ЦК України, договір поруки повинен мати саме строк. Однак, жодного строку дії договору поруки відповідачем не встановлено. Натомість, Договір поруки має термін дії, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не може розглядатися як установлення строку дії поруки. Крім того, як вважає позивач, сторонами правочину кредиту порушено певний ряд законодавчих норм та вимог щодо валютних операцій, у зв"язку з чим порушено законодавство під час укладання договору поруки. Під валютними розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. кредитний договір (надання інформації перед укладанням його, його подальше виконання) підпадає під поняття договору згідно з яким надається певна банківська послуга на отримання іншою стороною матеріальних благ, оскільки укладається між фізичною особою із споживчою метою з однієї сторони, і юридичною особою, яка надає подібні послуги у публічному порядку (невизначеному колу осіб) в ході здійснення нею підприємницької діяльності, з другої сторони. У ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Відтак, вважає, що при укладанні договору поруки було порушено його права та договір поруки має бути визнаний припиненим, оскільки недійсність основного зобов'язання (вимоги), спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

В судовому засіданні уповноважений представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підтримала заявлені позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Уповноважений представник відповідача - ПАТ "ОТБ Банк" - Пчьолкіна Л.В., що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні не визнала позовні вимоги та пояснила, що в позовній заяві позивач не зазначає ані дати, з якої порушено його право, ані обставин, які обумовили збільшення його відповідальності, жодних доказів позивач не надає. Кредитний договір на даний час не оскаржувався, він є дійсним. Позивач, не погоджуючись із кредитуванням в іноземній валюті, виходить за межі предмету поруки. Відповідно до умов оскаржуваного договору, поручитель може виконувати зобов'язання не виключно в валюті кредитування. У ПАТ "ОТП Банк" наявна банківська ліцензія НБУ, згідно з якою банку надано право здійснювати банківські операції. Банк, як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, а резидент отримувати кредити. Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання договору поруки припиненим, проте посилається на норми права, що регулюють недійсність правочину. Крім того, позивач не зазначає жодної підстави, для припинення договору поруки, визначеної ст.. 559 ЦК України.

Третя особа - ОСОБА_2, в судове засідання не з"явився, про причину неявки суду не повідомив, про день час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованою кореспонденцією, яку долучено до матеріалів справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доказі, наведені в обґрунтування позову, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом справи встановлено, що 23.08.2007 року між ЗАТ "ОТП-Банк" (правонаступником всіх прав та обов"язків якого є ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML 702/253/2007, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредитні кошти в розмірі 242 570,00 доларів США та зобов"язався своєчасно, у встановлені договором строки сплачувати кредит та виконувати інші умови договору.

Зобов'язання боржника ОСОБА_2 забезпечено порукою, на підставі договору поруки № SR 702/253/2007/3 від 23.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступник ПАТ "ОТП Банк").

До договору поруки № SR 702/553/2007/3 від 23.08.2007 за згодою сторін вносилися зміни шляхом укладення: додаткового договору №1 від 18.08.2011року та додаткового договору №2 від 30.01.2012р., в якому зокрема, в п.п. 2.2.1 вказано, що: "в разі зміни, в тому числі збільшення розміру Боргових зобов'язань та/чи інших зобов'язань боржника за кредитним договором після укладення цього договору, такі зобов'язання забезпечуються порукою в їх повному розмірі без укладення будь-яких додаткових договорів до цього договору, а підписання поручителем цього договору вважається попередньою згодою поручителя на зміну умов Кредитного договору".

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його права порушено через те, що договір поруки повинен мати саме строк. Однак, жодного строку дії договору поруки відповідачем не встановлено. Натомість, Договір поруки має термін дії, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не може розглядатися як установлення строку дії поруки. Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов'язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань. Крім того, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України щодо сплати кредитних зобов'язань є гривня.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином, згідно умов договору та вимог цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З вимог ч.ч.1,2 ст. 554 ЦК України вбачається, що, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі, незалежно від стягнення збитків, передбачених ст.624 ЦК України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 638 ЦК України,договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду,а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Вимогами ст.. 559 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав, за наслідком яких припиняється порука, а саме:

1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;

2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;

3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;

4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відтак, заявлені позивачем вимоги, щодо порушення його прав, які б були підставою для припинення договору поруки, не підпадають під перелік вимог ст.. 559 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивачем не наведено доказів, що підтверджують наявність підстав для припинення договору поруки, через що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 57-60, 209, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 527, 553, 554, 559, 610, 625, 651 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "ОТП Банк" в особі відділення "Покровське", третя особа ОСОБА_2, про припинення правовідносин поруки за договором поруки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Хар ківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя