Ухвала суду № 39361915, 17.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/8361/13-к Головуючий у І інстанції Пошкурлат О.М.Провадження № 11-кп/780/520/14 Доповідач у 2 інстанції НаталіяКатегорія 34 17.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

17 червня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі :

Головуючого-судді - Колокольнікової Н.М.

суддів - Нагорного А.М., Сливи Ю.М.

при секретарі - Іщенко С.В.

з участю прокурора - Стаховської Н.М.

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілого - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

обвинуваченої - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_7, захисника ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_2 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2014 року, якою

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. та мешкає в АДРЕСА_1, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої діловодом ТОВ «Фора», раніше не судимої,

- засудженої за ч. 2 ст. 286 КК України - 6 років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь:

- НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області - 3772,40 грн. витрат за проведення авто-технічних та транспортно - трасологічної експертиз.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду, обвинувачена ОСОБА_7, 23 жовтня 2012 року, близько 20.00 год., у темну пору доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «CHEVROLET CRUZE», д.н.з. НОМЕР_1, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, належить ОСОБА_4, рухаючись проїжджою частиною вул. Київська, у районі розташування житлового будинку № 300, у м. Бровари, Київської області, у лівій смузі руху, у напрямку від м. Чернігова в бік м. Києва зі швидкістю 50 км/год., порушуючи вимоги п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, при виявленні небезпеки руху у вигляді автомобіля марки «DAEWOO MATIZ», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_8, який, рухаючись у попутному напрямку у правій сузі руху, почав зміщуватися зправа - наліво, у ліву смугу руху, не вжила заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, чим порушила вимогу п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Змінивши напрямок руху з права наліво, перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1,3 додатку №2 Правил дорожнього руху України, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушила п. 1.23 вказаного додатку до Правил дорожнього руху, і здійснивши виїзд на смугу зустрічного руху, допустила зіткнення з передньою частиною автомобіля марки «MITSUBISHI LANCER», д.н.з. НОМЕР_4, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, належить ОСОБА_9, під керування водія ОСОБА_2, що рухався у зустрічному напрямку.

Своїми діями ОСОБА_7 порушила п.п. 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України та п. 1.23 додатку №2 до ПДР України, а саме:

- для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди;

- лінію 1.3 перетинати забороняється.

Внаслідок зіткнення транспортних засобів,

- ОСОБА_2, водій автомобіля «MITSUBISHI LANCER», д.н.з. НОМЕР_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 65 від 13.05.2013, отримав тяжкі тілесні ушкодження, пасажири вказаного автомобіля: ОСОБА_10, згідно висновку судово-медичної експертизи № 161 від 19.11.2012, отримав тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_11, згідно висновку судово-медичної експертизи № 160 від 19.11.2012, отримав тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_1, згідно висновку судово - медичної експертизи № 163 від 19.11.2012, отримала тяжкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_12, згідно висновку судово - медичної експертизи № 162 від 19.11.2012, отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Також, пасажир автомобіля «CHEVROLET CRUZE», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 64 від 04.05.2013, отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Порушення ОСОБА_7 п.п. 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України та п. 1.23 додатку №2 до ПДР України знаходяться у прямому причино-наслідковому зв'язку з виникненням ДТП та її наслідками.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду в частині залишення без розгляду його цивільного позову скасувати та ухвалити новий вирок, яким цивільний позов до ОСОБА_7 та ПАТ «Страхова група «ТАС» задовольнити в повному обсязі, оскільки суд, залишаючи позов без розгляду, порушив норми процесуального права та вийшов за межі повноважень, наданих йому КПК України. Дане порушення є істотним і є підставою для скасування чи зміни вироку суду.

Крім того, він не мав можливості звернутися до страховика через те, що до моменту проголошення вироку не була відома винна особа - ОСОБА_7, яка до останнього вину не визнавала. Також, його звернення до страхової компанії, подане після проголошення вироку, залишено без руху, оскільки вирок не набрав законної сили.

Вважає, що роз'яснення суду про можливість звернутися із позовом в порядку цивільного судочинства не відповідають загальним засадам законодавства України щодо забезпечення судового захисту порушених прав особи, оскільки таке звернення забере багато часу та зусиль.

Також, суд не врахував, що злочином, який був скоєний більше року тому йому завдано значних матеріальних та моральних збитків, він став інвалідом, втратив роботу, змінився звичний для нього спосіб життя і для відновлення йому потрібні час і грошові кошти.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, як незаконний та необґрунтований у зв'язку з неповнотою судового розгляду; невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону; невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Так, судом безпідставно відхилено клопотання захисту про проведення авто технічної експертизи, оскільки наявні у справі експертизи проведені неповно та з порушенням відповідих законодавчих норм.

Вважає, що за висновком авто технічної експертизи №446 від 12.08.2013р. ОСОБА_8 створила аварійну обстановку, порушила ПДР, в результаті чого і сталась ДТП, тому і ОСОБА_8 слід притягнути до кримінальної відповідальності, проте суд не взяв до уваги дану обставину, не дав їй оцінки.

Крім того, обвинувальний акт складений з порушенням ст. ст. 109, 291 КПК України, що є істотними та перешкоджає ухваленню законного та обгрунтованого рішення.

При призначенні покарання судом враховано як обставина, що пом»якшує покарання - щире каяття, проте не враховано, що вона є інвалідом 3 групи, визнала себе винною, активо сприяла розслідуванню, тому суд був праві ухвалити вирок, яким призначити їй основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Що стосується цивільного позову, то вона готова відшкодувати різницю шкоди потерпілим, після відшкодування шкоди ПАТ «Страхова група «ТАС», проте суд помилково вкзав, що вона позовні вимоги потерпілих не визнала.

Також, судом не було встановлено причини смерті ОСОБА_12 - чи від транспортування з лікарні м. Бровари в м. Мінськ, чи від травм незалежно від транспортування. Відповідна судово -медична експертиза не була проведена. Дані лікарського свідоцтва про смерть, свідоцтва про смерть ОСОБА_12 видані в Республіці Білорусія не відповідають нормам законодавства на території України.

Разом з тим, в апеляційній скарзі та в клопотанні ОСОБА_7 просить звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2014р.» п. г/ ч. 1 , оскільки вона є інвалідом 3 групи. Злочин, вчинений з необережності і не є особливо тяжким. Випадки, коли амністія не застосовується, що містяться у ст. 8 цього Закону - відсутні.

В апеляційні скарзі захисник ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати та постановити ухвалу про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості. При цьому, наводить ідентичні мотиви, що містяться у апеляційній скарзі обвинуваченої ОСОБА_7

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 - ПАТ «Страхова Група ТАС» просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, оскільки потерпілий ОСОБА_2 з заявою про отримання страхового відшкодування до АТ «СГ» «ТАС» не звертався.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, проте не заперечував проти застосування щодо ОСОБА_7 амністії, потерпілого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника, але покладався на розсуд суду щодо засосуваня до обвинуваченої амністії; представника потерпілого ОСОБА_5, який заперечував проти апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника, а також заперечував проти застосування амністії, посилаючись на п. «є» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні»; потерпілої ОСОБА_3, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника, проте підтримала апеляційну скргу потерпілого ОСОБА_2; потерпілого ОСОБА_4, який підтримав апеляційні скарги обвиваченої та її захисника, щодо апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_2 - покладався на розсуд суду; обвинувачену, яка при апеляційому розгляді повністю визнала свою вину у скоєному, розкаялась, просила вибачення у потерпілих та підтримала лише клопотання про застосування щодо неї Закону України «Про амністію в 2014р.», проти апеляційної скарги ОСОБА_2 - заперечувала; захисника ОСОБА_6, який підтримав свою апеляційну скаргу та позицію обвинуваченої щодо застосування амністії, апеляційну скаргу ОСОБА_2Л просив залишти без задоволення; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до слідуючого висновку.

Винність обвинуваченої ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого злочину доведена сукупністю наведених у вироку та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме : показами обвинуваченої ОСОБА_7, яка вину у вчиненому визнала повністю, показами потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, свідка ОСОБА_8, які пояснили про обставини ДТП; даними протоколу огляду місця зі схемою та фототаблицею ДТП ; даними протоколу огляду місця події від 23.10.2012, даними протоколу огляду автомобілів «CHEVROLET CRUZE», д.н.з. НОМЕР_1, «DAEWOO MATIZ», д.н.з. НОМЕР_3 , « MITSUBISHI LANCER», д.н.з. НОМЕР_4; даними полісів №АВ/7804816, №АВ/6992825 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; даними висновків судово - медичних експертиз: №161 від 19.11.2012, №160 від 19.11.2012, №163 від 19.11.2012, №64 від 04.05.2013, №65 від 13.05.2013, №162 від 19.11.2012, даними лікарського свідоцтва та довідки про смерть щодо наявності та ступеня тяжкості спричинених обвинуваченою ОСОБА_7 тілесних ушкоджень потерпілим: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_2; даними висновків авто технічної експертизи з таблицями №1180А від 24.01.2013 та № 1181А від 28.01.2013, відповідно до яких у автомобілів «CHEVROLET CRUZE», д.н.з. НОМЕР_1 та «DAEWOO MATIZ», д.н.з. НОМЕР_3 несправностей не виявлено; даними протоколу проведення слідчого експерименту та схеми до нього;

- даними висновку авто технічної експертизи, згідно якої, в заданій дорожньо-транспортній ситуації, при заданих вихідних даних, водій автомобіля «DAEWOO MATIZ», д.н.з. НОМЕР_3, повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, так як рухаючись по проїзній частині та зменшивши швидкість руху, почав зміщуватися ліворуч відносно напрямку руху автомобілів, після чого відбулося зіткнення автомобіля «CHEVROLET CRUZE» та автомобіля «DAEWOO MATIZ», то дія останнього, з технічної точки зору, не відповідають вимогам Правил дорожнього руху; за даних дорожніх обставин, при заданих вихідних даних, технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «CHEVROLET CRUZE» водієм автомобіля «DAEWOO MATIZ» полягала у виконанні ним вимог п. 10.1 ПДР, тобто, при виконанні даних вимог водій автомобіля «DAEWOO MATIZ» мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «CHEVROLET CRUZE», на що у нього не було перешкод технічного характеру; - в заданій дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, водій автомобіля «CHEVROLET CRUZE», д.н.з. НОМЕР_1, повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, так як при заданих вихідних даних, водій автомобіля «CHEVROLET CRUZE» мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «DAEWOO MATIZ» шляхом застосування термінового гальмування в момент зміни напрямку руху автомобіля «DAEWOO MATIZ»; зміна напрямку руху автомобіля «CHEVROLET CRUZE» внаслідок зіткнення вищевказаних автомобілів без втручання водія в органи керування, з технічної точки зору, неможлива, тому дія водія автомобіля «CHEVROLET CRUZE», з технічної точки зору, не відповідають вимогам Правил дорожнього руху; в заданій дорожній ситуації при заданих вихідних даних, водій автомобіля «CHEVROLET CRUZE» мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «DAEWOO MATIZ» шляхом застосування термінового гальмування в момент зміни напрямку руху останнього; - враховуючи різницю мас автомобілів «DAEWOO MATIZ» (0,7 т) та «CHEVROLET CRUZE» (1,3 т), характер пошкоджень автомобіля «DAEWOO MATIZ» та сухий стан дорожнього покриття проїзної частини, можливо зробити висновок, що в заданій дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, зміна напрямку руху автомобіля «CHEVROLET CRUZE» внаслідок зіткнення вищевказаних автомобілів без втручання водія в органи керування з технічної точки зору неможлива; в заданій дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, дії водія автомобіля «CHEVROLET CRUZE», з технічної точки зору, перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням ДТП, а саме: виїздом на смугу зустрічного руху та зіткненням з автомобілем «MITSUBISHI LANCER», речовими та іншими доказами по справі, яким судом дана належна оцінка та вірно кваліфіковані дії ОСОБА_7 за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки вона, являючись особою, яка керує транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження та тяжкі тілесні ушкодження.

Судом встановлено, що всі експертизи по даному кримінальному провадженні проведенні відповідно до вимог діючих законодавчих норм, експерти під час провадження досудового розслідування були попередженні про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві висновки. Крім того, в судових засіданнях допитувались експерти, які проводили експертизи і учасники процесу мали можливість задавати питання та усунути ті недоліки, які, на їх думку, містяться у висновках відповідних експертиз, тому доводи апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника щодо неповноти проведення експертиз та порушення при цьому відповідних законодавчих норм є безпідставними.

Відповідно до висновку авто технічної експертизи дії ОСОБА_8 з технічної точки зору, не відповідають вимогам Правил дорожнього руху, проте порушення обвинуваченою ОСОБА_7 п.п. 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України та п. 1.23 додатку №2 до ПДР України знаходяться у прямому причино-наслідковому зв'язку з виникненням ДТП та її наслідками, тому саме її притягнуто до кримінальної відповідальності, тому доводти обвинуваченої та її захисника в цій частині є безпідставними.

Доводи апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника про те, що обвинувальний акт складений з порушенням ст. ст. 109, 291 КПК України, що є істотними та перешкоджає ухваленню законного та обгрунтованого рішення є необґрунтованим. Так, згідно ухвали суду від 18 вересня 2013 року підготовчого судового засідання, вбачається, що обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження не має, порушення КПК України - відсутні.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які б могли вплинути на прийняте рішення чи підстав для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд апеляційний суд не вбачає.

При призначені покарання суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, та визначив покарання, яке відповідає вимогам ст.ст. 50,65 КК України і є домірним скоєному.

Підстав для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості, про що просить захисник, апеляційний суд не вбачає.

Що стосується стягнення матеріальної та моральної шкоди, то на думку колегії, суд першої інстанції прийняв рішення згідно вимог закону та зібраних по справі доказів. При цьому, суд вірно вказав у вироку, що потерпілі не позбавлені права звернутись до ПАТ «Страхова група «ТАС» для отримання страхового відшкодування, а також до суду в порядку цивільного судочинства. Тому, доводи потерпілого ОСОБА_2 в цій частині є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_7, на день набрання чинності Закону України "Про амністію у 2014р." є інвалідом третьої групи т. 2 а.с. 78-79/. Скоєний нею злочин відноситься до категорії необрежних, під визначений у ст. 8 цього Закону перелік осіб, до яких амністія не застосовується, не підпадає. Крім того, ст. 4 п. «є» Закону України «Про застосування амністії в Україні» виключені, згідно Закону України "Про амністію у 2014р." зі змінами від 06.05.2014р.

Наведене у своїй сукупності вказує на те, що до обвинуваченої ОСОБА_7 слід застосувати ст. 1 п. г/ Закону України "Про амністію у 2014р." від 08.04.2014р.

Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2014 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.

Застосувати до ОСОБА_7 п. г/ ст. 1 «Закону України про амністію в 2014р.» від 08.04.2014р. та звільнити її від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2014 року щодо ОСОБА_7.

Головуючий

Судді