Рішення № 3936156, 22.06.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------- РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2009 р. Справа № 09/1249

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представника відповідача –Калмакан О.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "ВЕСіД" м. Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства "Черкаський будинок торгівлі" м. Черкаси про стягнення 23745,73 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 23745,73 грн. заборгованості, у тому числі: 19578,99 грн. основного боргу по договору поставки №20-55 від 01 січня 2008 року, 1660,68 грн. пені, 206,80 грн. трьох процентів річних, та 2299,26 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 січня 2008 року між сторонами був укладений договір поставки №20-55, на виконання умов договору відповідач отримав товар, проте розрахувався за нього частково в сумі 34565,01 грн., тому заборгованість в сумі 19578,99 грн. підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був повідомлений про місце та час розгляду справи в установленому порядку. Нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст.75 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01 січня 2008 року сторони уклали договір №20-55 поставки (далі - Договір) , відповідно до умов якого продавець (позивач у справі) передає у власність покупця (відповідач у справі) товар: іграшки дитячі та товари для дітей в асортименті, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити отриманий товар.

У пункті 3.3 Договору сторони встановили, що покупець зобов’язаний оплатити отриманий товар протягом 14-ти днів з дати одержання товару, яка вказана ним у видатковій накладній (дата сплати товару згідно накладної : 07.01.2009 ( відстрочка на 30 календарних дн.)

Відповідно до п. 5.1 Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання своїх зобов’язань по даному Договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно п. 5.2 Договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочки розрахунку за весь час прострочення.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 54144 грн., що підтверджується видатковою накладною №ВРк-003354, довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей, іншими матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар у повному обсязі не розраховувався, його заборгованість на час подання позову становить 19578,99 грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звіряння розрахунків станом на 24.03.2009 року, згідно якого сторони визнали борг відповідача в сумі 19578,99 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою суд вважає договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення проти позову.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 19578,99 грн. основного боргу за поставлений товар.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР (далі –ЗУ №543).

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, відповідно до п. 5.2 договору позивач нарахував пеню за прострочення виконання грошового зобов’язання з останньої партії поставки по накладній від 08.12.2008 року на загальну суму 54144,00 грн., за період прострочення з 22.12.2008 року по 02.04.2009 року в сумі 1660,68 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Однак, при нарахуванні пені позивач не врахував, що у накладній від 08.12.2008 року зазначена дата сплати товару з відстрочкою на 30 календарних днів, з визначенням дати оплати 07.01.2009 року. Тому період прострочення виконання грошового зобов’язання з останньої партії поставки необхідно обліковувати з 08.01.2009 року, а не з 22.12.2008 року, як вказав позивач, по 02.04.2009 року (день подання позову). Пеня розраховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми на вказану дату –19578,99 грн., відповідно, пеня буде становити 1098,38 грн., з розрахунку: 19578,99 грн. х 0,066 х 85 днів.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторони у договорі не встановили інший розмір процентів.

Перевіривши нарахування позивачем три проценти річних суд вважає необхідним залишити нарахування лише за період прострочення з 08.01.2009 року по 02.04.2009 року, з підстав викладених вище. Тому, підлягають стягненню три проценти від суми боргу 19578,99 грн. за 85 днів прострочення в сумі 136,78 грн.

Інфляційні нарахування також підлягають коригуванню, оскільки позивачем здійснено нарахування інфляційних за грудень 2008 року та січень-лютий 2009 року, в той час як строк платежу з останньої партії поставки настав 07.01.2009 року, отже платіж прострочений із січня 2009 року. Відповідно, нараховані позивачем інфляційні підлягають з зменшенню на суму 1437,79 грн. за грудень 2008 року, отже сума інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 861,47 грн.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 19578,99 грн. основного боргу, 1098,38 грн. договірної пені, 136,78 грн. три проценти річних та 861,47 грн. інфляційних нарахувань.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним витрати на сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 216,75 грн. витрат по оплаті державного мита та 107,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього: 324.46 грн.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Черкаський будинок торгівлі», м. Черкаси, бул. Шевченка, 207, ідентифікаційний код 01564161 на користь приватного підприємства "ВЕСіД", м. Дніпропетровськ, площа Жовтнева, 19 (юридична адреса), м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 81, оф. 15 (фактична адреса), ідентифікаційний код 24450185 –19578,99 грн. основного боргу, 1098,38 грн. договірної пені, 136,78 грн. три проценти річних, 861,47 грн. інфляційних нарахувань та 107,71 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СУДДЯ Н.М.Курченко

Повне рішення підписане 25 червня 2009 року.