Рішення № 3936117, 26.06.2009, Господарський суд Чернігівської області

26.06.09 Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"25" червня 2009 року Справа № 20/81

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали позовної заяви № 20/1302 від 27.04.2009 року

за позовом: відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” вул. Госпітальна,12 м. Київ, 01000;

на користь Чернігівського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” пр-т Миру, 19, м. Чернігів, 14000;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Праця Стольне”

вул. Леніна, 17, с. Стольне, Менський р-н., Чернігівська обл.

предмет спору: стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 99 648,32 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Куткова О.Л. –представник за довіреністю № б/н від 25.04.2009р.

від відповідача: Парфененко О.Я. –представник за довіреністю № 1 від 08.01.2009р.

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” (далі –Банк) звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Праця стольне” (далі - Товариство) про стягнення 99648,32грн. заборгованості за кредитним договором №4/1465 від 06.10.2006р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує несвоєчасним виконання відповідачем обов’язку щодо погашення кредиту в сумі 35000грн., а відтак у Банку виникло право достроково вимагати додатково повернення 60000грн., відсотків в сумі 1311,78грн. та пені 3336,54грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 30.04.2009р. розгляд справи призначено на 26.05.2009р., з наступним оголошенням перерви до 01.06.2009р., 23.06.2009р. та 25.06.2009р.

В судовому засіданні 01.06.2009р. позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у зв’язку зі сплатою відповідачем відсотків та пені в сумі 2857,81грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Виходячи з викладеного, господарський суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог та розглядає спір виходячи з суми позову 95000грн.

Відповідач суму боргу не визнав, посилаючись на ЗУ „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 31.10.2008р. та вважаючи що заборгованість в сумі 35000 грн. є добровільно пролонгованою на строк не менше року, а по заборгованості в сумі 60000грн. строк оплати ще не настав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача і відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

06.10.2006р. між Банком та Товариством укладено кредитний договір №4/1465 (далі - Договір), згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання надати позичальнику кредит в сумі 200 000 грн. на придбання устаткування для сушіння зернових культур, строком на 36 місяців з остаточним терміном повернення не пізніше 05.10.2009р., а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплачувати відсотки, пеню у строк та в порядку, що встановлені Договором.

Відповідно до п.1.6.1.1. Договору, відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 17,0(сімнадцять) відсотків річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим Договором.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання та надав позичальнику кредит в сумі 200 000 грн., шляхом перерахування коштів позичальнику, що підтверджується копією платіжного доручення від 06.10.2006р. за №180.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач зобов’язувався повернути кредит згідно графіку в наступні строки:

вересень 2007року –10000грн.;

жовтень 2007 року –10000грн.;

листопад 2007 року –10000грн.;

липень 2008 року –30 000грн.;

серпень 2008 року –30 000грн.;

вересень 2008 року –30 000 грн.;

жовтень 2008 року –20 000грн.;

липень 2009 року –30 000грн.;

жовтень 2009 року –30 000грн.;

Як свідчать матеріали справи позичальник взяті на себе зобов’язання належним чином не виконав, а саме не здійснив у встановлені строки чергові платежі. Так, не повернутий кредит у вересні 2008 року в сумі 15000грн. та не повернутий кредит у жовтні 2008 року у сумі 20 000грн.

Заборгованість на дату прийняття рішення становить 35000грн.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення в сумі 35000грн. належним чином доведена, відповідачем не спростована та підлягає стягненню.

Посилання відповідача на автоматичну пролонгацію заборгованості, що виникла станом на 01.01.2009р. на строк не менший 365 днів на підставі ЗУ „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не приймаються господарським судом до уваги, оскільки згідно п.11.3 вказаного Закону, пролонгація можлива в результаті внесення змін до кредитного договору. Вказані зміни до спірного Договору сторонами не вносились, а відтак застосування зазначеного Закону до спірних правовідносин є безпідставним.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 60 000грн. кредиту, строк повернення якого ще не настав на підставі п.2.3 Договору.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.2.3.1 Договору, Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником взятих на себе обов’язків за цим Договором та/або Документів забезпечення, вимагати (незважаючи на те, що в цьому Договорі є інші умови) негайного повернення суми Кредиту та всієї суми нарахованих відсотків за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або платежами, що підлягають сплаті Позичальником відповідно до умов цього Договору) в тому числі, якщо позичальник не зможе сплатити суму Кредиту, її частину або відсотки за користування Кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором.

Пунктом 2.3.2 Договору передбачено, після отримання Позичальником від Банку повідомлення про відкликання Кредиту, позичальник зобов’язаний не пізніше 15 (п’ятнадцяти) банківських днів з моменту одержання такого повідомлення, здійснити повне погашення Кредиту, включаючи основну суму Кредиту, нараховані та несплачені відсотки за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього Договору.

Виходячи з викладеного, у Банку виникає право на відкликання кредиту через 15 банківських днів з моменту одержання повідомлення про відкликання Кредиту.

Представники як позивача так і відповідача в своїх пояснення зазначили, що Банком не направлялось повідомлення відповідачу про відкликання Кредиту, а відтак вимоги Банку щодо повернення 60 000грн. кредиту у даній справі є передчасними та задоволенню не підлягають.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 350,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 41,45грн.

Керуючись ст.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Праця Стольне” (15661, вул.Леніна,17, с.Стольне, Менський район, Чернігівська обл.; код ЄДРПОУ 03797482 р/р 26001300326 в Менському відділенні Ощадбанку, МФО 343110,) на користь: відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” (01000, вул. Госпітальна,12, м.Київ, код ЄДРПОУ 09353504, МФО 353553, к/р 32002158201) 35000 грн. боргу, а також 350 грн. державного мита та 41,45 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна