Рішення № 39361101, 19.06.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2006/14 Головуючий у 1 інстанції: Васильченко В.В.

2014 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„19" червня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Пільщик Л.В., Каракуші К.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2014 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року ПАТ «БАНК ФОРУМ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові зазначало, що відповідно до кредитного договору № 0008/08/07- СL від 18 січня 2008 року Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «БАНК ФОРУМ», відповідачу ОСОБА_3 були надані кредитні кошти у сумі 159 700 грн. 00 коп., строком до 16 січня 2018 року, зі сплатою 16% річних.

29 жовтня 2008 року між банком та позичальником ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, відповідно до якої за користування кредитними коштами встановлювалася плата у розмірі 23% річних.

30 грудня 2009 року між банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору, за умовами якої кошти надаються позичальнику строком по 16.01.2025 року, за користування кредитними коштами встановлюється плата: за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року - у розмірі 21% річних, за період з 01.01.2012 року по 16.01.2025 року - у розмірі 23% річних.

На забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором № 0008/08/07- СL від 18.01.2008 року та додаткових угод до нього від 29.10.2008 року і від 30.12.2009 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки б/н від 18 січня 2008 року, а також додаткові угоди до договору поруки № 1 від 29.10.2009 року та № 2 від 30.12.2009 року, за умовами якого у випадку невиконання зобов'язань по кредитному договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору про повернення кредиту та сплати процентів банком відповідно до п.3.2.2 частини 3 кредитного договору боржнику і поручителю 24.01.2013 року були направлені вимоги № 51/1700 та № 52/1700 щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у 30-ти денний строк, які відповідачами виконані не були.

Посилаючись на те, оскільки позичальник та поручитель неналежно виконували свої зобов"язання за кредитним договором і у зв"язку з цим станом на 17.09.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 254 532 грн. 30 коп., з яких 159060 грн. 20 коп. - заборгованість за кредитом, 85425 грн. 17 коп.- заборгованість за відсотками, 10046 грн. 93 коп. - пеня, зазначену суму банк просив стягнути на його користь з відповідачів солідарно.

Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2014 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором на користь Публічного Акціонерного Товариства «БАНК ФОРУМ» у сумі 254 532 грн. 30 коп., яка складається з: 159 060 грн. 20 коп.- сума заборгованості за кредитом, 85 425 грн. 17 коп. - сума заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, 10 046 грн. 93 коп. - пеня за прострочення виплат за кредитом та відсотками та судовий збір у розмірі 2545 грн. 32 коп.

Судовий збір у сумі 2545 грн. 32 коп. стягнуто на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» у частковому порядку по 1 556 грн. 48 коп. з ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задовлленню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (коедит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов"язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Судом встановлено, що 18 січня 2008 року між АКБ „Форум", правонаступником якого є ПАТ „БАНК ФОРУМ", та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 0008/08/07- СL, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у сумі 159 700 грн. 00 коп., строком до 16 січня 2018 року, зі сплатою 16% річних.

29 жовтня 2008 року між банком та позичальником ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, відповідно до якої за користування кредитними коштами встановлювалася плата у розмірі 23% річних.

30 грудня 2009 року між банком та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору, за умовами якої змінено кінцевий термін повернення кредиту, а саме, кошти надаються позичальнику строком по 16.01.2025 року, за користування кредитними коштами встановлюється плата: за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року - у розмірі 21% річних, за період з 01.01.2012 року по 16.01.2025 року - у розмірі 23% річних.

Відповідно до п.3.2.2 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов"язань за договором, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/ або поручителем зобов"язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов"язань.

На забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором № 0008/08/07- СL від 18.01.2008 року та додаткових угод до нього від 29.10.2008 року і від 30.12.2009 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки б/н від 18 січня 2008 року, а також додаткові угоди до договору поруки № 1 від 29.10.2009 року та № 2 від 30.12.2009 року,(а.с.13-15).

За умовами п.3.1 зазначеного договору у випадку невиконання зобов'язань по кредитному договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Через неналежне виконання ОСОБА_3 взятих на себе за кредитним договором зобов"язань станом на 17.09.2013 року утворилась кредитна заборгованість у розмірі 254 532 грн. 30 коп., з яких 6799 грн. 31 коп.- прострочена заборгованість за кредитом, 152260 грн. 89 коп. - поточна заборгованість за кредитом, 80714 грн. 37 коп.- прострочена заборгованість за відсотками, 4710 гр. 80 коп. - поточна заборгованість за відсотками, 10046 грн.93 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за період з 17.09.2012 року по 16.09.2013 року(а.с.20-21).

Ухвалюючи рішення, суд, надавши оцінку наданим банком розрахункам та даним щодо сплати коштів за договором за період з 18.01.2008 року по 25.09. 2013 року, виходив з доведеності того, що з червня 2010 року ОСОБА_3 систематично порушувалися умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів, отже на підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України та п. 3.2.2 кредитного договору позивач отримав право достроково вимагати виконання відповідачами боргових зобов"язань.

Вказаний висновок суду погоджується з обставинами справи та нормами матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання основного зобов"язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики(разом із нарахованими процентами- ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Посилання ОСОБА_2.в письмових запереченнях на позов щодо відсутності правових підстав для стягнення з нього, як з поручителя, суми заборгованості за простроченими платежами та дострокового повернення кредиту у зв"язку із припиненням його поруки(а.с.121-122), суд правомірно визнав безпідставними, оскільки вони не погоджуються з умовами договору поруки.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановлкного у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя.

За умовами п. 4.1 укладеного між банком та ОСОБА_2 договору поруки від 18.01.2008 року, порука припиняється з припиненням зобов"язань за кредитним договором; якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов"язань за кредитним договором не пред"явить вимоги до поручителя; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Додатковою угодою № 2 від 30.12.2009 року до кредитного договору та додатковою угодою № 2 від 30.12.2009 року до договору поруки, строком дії кредитного договору, а отже і днем настання строку виконання основого зобов"язання, було визначено 16 січня 2025 року.

Письмові вимоги про сплату заборгованості та дострокове повернення позики 24.01.2013 року були направлені банком на адресу як ОСОБА_3, так і ОСОБА_2, який отримав її 30.01.2013 року. Згідно цих вимог , зазначені зобов"язання відповідачам пропонувалося виконати у 30-денний термін(а.с.18-19), а у разі їх невиконання, банк буде вимушений звернути стягнення на заставлене майно. Таким чином, зміст направлених вимог не містив умов про зміну передбаченого кредитним договором та договором поруки терміну користування кредитними коштами.

Навіть враховуючи, що вказані вимоги були розцінені відповідачами, як наближення строку виконання зобов"язання до 22 лютого 2013 року, а позов до ОСОБА_2, як до поручителя, був пред"явлений 27.09.2013 року(а.с.22), то передбачений договором поруки річний термін для пред"явлення вимоги до поручителя позивачем пропущений не був.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк пред"явлення вимог до поручителя ОСОБА_2, який необхідно рахувати з 22.02.2013 року, був пропущений, оскільки в силу ч.4 ст. 559 ЦК України він становив тільки 6 місяців, не відповідають обставинам справи та умовам договору поруки.

В письмових запереченнях на позов відповідач ОСОБА_3 посилався на необхідність застосування позовної давності(а.с.123-124).

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору(графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часту - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов"язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики(разом з нарахованими процентами), що підлягали сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки, а відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки(штрафу ,пені) застосовується позовна давність в один рік.

При визначенні розміру суми, що підлягає стягненню з відповідачів, суд прийняв до уваги наданий банком розрахунок заборгованості, у тому числі щодо прострочених платежів. Згідно вказаного розрахунку, який погоджується із даними щодо внесення коштів позичальником, заборгованість по простроченим платежам по процентам розрахована з 23.08.2011 року, а пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасне повернення кредитних коштів та нарахованих процентів - за період з 17.09.2012 року по 16.09.2013 року, тобто у межах позовної давності.

Вказані розрахунки, які в силу ст. 58 ЦПК України суд визнав належними доказами, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, відповідачами не спростовані.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом строків позовної давності при вирішенні питання щодо стягнення прострочених платежів по процентам та пені є безпідставними і з матеріалами справи вони не погоджуються..

Разом з тим, при вирішенні спору суд не звернув уваги на те, що сума прострочених платежів з повернення кредитних коштів у розмірі 6799 грн. 31 коп., вимоги про стягнення якої позивач заявив 27 вересня 2013 року, розрахована банком за період з 01.07. 2010 року, тобто за межами позовної давності, про застосування якої заявляв ОСОБА_3, а тому платежі за період з 01.07.2010 року по 01.10.2010 року у сумі 411 грн. 76 коп. стягненню не підлягають, у зв"язку з чим загальна сума заборгованості за кредитом у розмірі 159060 грн.20 коп. підлягає зменшенню до 158648 грн. 44 коп., отже всього стягнута сума заборгованості буде становити 254120 грн. 54 коп., розмір стягнутого судового збору - 2541 грн. 20 коп., а ухвалене по справі рішення - відповідній зміні.

Враховуючи, що при подачі апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення суду першої інстанції судовий збір був оплачений ним лише частково у сумі 300 грн., а сплата решти суми відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України та ч.1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір" ухвалою від 08.05.2014 року була відстрочена до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції, в порядку ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 970 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2014 року по даній справі змінити, знизивши загальну суму стягнутої заборгованості за кредитним договором з 254532 грн. 30 коп. до 254120 грн. 54 коп., у зв"язку з чим резолютивну частину рішення викласти наступним чином:

„Позов ПАТ „БАНК ФОРУМ" задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „БАНК ФОРУМ" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, ідент. код. 21574573, п/р 29091914000212 в ПАТ „БАНК ФОРУМ" МФО322948) заборгованість за кредитним договором у сумі 254120 грн. 54 коп., з яких: 158648 грн. 44 коп. - заборгованість по кредиту, 85425 грн.17 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами, 10046 грн. 93 коп. - пеня за простроченим кредитом та процентами, а також судовий збір у сумі 2541 грн. 20 коп."

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 970 грн. 60 коп. за подачу апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: