Постанова № 3936041, 18.06.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.06.2009 р. справа № 37/72

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Діброви Г.І.

суддів

Стойка О.В. , Шевкової Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:

Шепіль Ю.М. (довіреність б/н від 01.10.08р.),

від відповідача:

не з*явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від

07.04.2009 року

по справі

№ 37/72 (Попков Д.О.)

за позовом

Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», м.Луганськ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», м.Донецьк

про

стягнення заборгованості в сумі 353 760 грн.

В С Т А Н О В И В:

У 2009 році Обласне комунальне підприємство «Компанія «Луганськвода», м.Луганськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 353 760 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.04.09р. позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», м.Луганськ Донецької області були задоволені в повному обсязі.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», м.Донецьк, з рішенням суду першої інстанції не згоден, вважає його неправомірним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому він звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 07.04.09р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Представник позивача, Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», м.Луганськ Донецької області, в судовому засіданні усно висловив свої заперечення на апеляційну скаргу в частині стягнення суми основного боргу 294 800 грн., та просив задовольнити апеляційні вимоги відповідача в частині стягнення з останнього суми ПДВ в розмірі 58 960 грн. З цього приводу, позивач заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи копію розрахунку корегування кількісних вартісних показників до податкової накладної. Судова колегія розглянула та відмовила у залученні до матеріалів справи цього документу, оскільки самої податкової накладної в матеріалах справи немає та представник позивача не надав апеляційній інстанції обґрунтованого клопотання в порядку вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України про неможливість його подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Крім того, при огляді копії розрахунку скоригованої податкової накладної, судовою колегією, встановлено, що її було складено вже після прийняття 07.04.09р. рішення по справі. Тому позивачеві повернутий цей документ в судовому засіданні.

Представник відповідача до судового засідання з'явився, але не надав судовій колегії належним чином оформленої довіреності на право представляти інтереси підприємства в апеляційній інстанції відповідно до вимог статей 245, 247 Цивільного кодексу України, тому судова колегія не допустила представника відповідача до участі у справі.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 37/72.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.08р. між Обласним комунальним підприємством «Компанія «Луганськвода», м.Луганськ (далі –Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», м.Донецьк Позивачем (далі - Покупець) був укладений Біржовий контракт (договір купівлі-продажу) № 095 (далі –Контракт).

Відповідно до вимог пункту 1.1 Контракту Продавець продав, а Покупець придбав металобрухт: списаний відрізок водоводу м. Петровське - м. Красний Луч d900мм: металева труба, зовнішній діаметр 920мм., протяжність 2400м., товщина стінки 5мм, загальна маса 264,0т., що знаходиться на балансі Краснолучського департаменту Алчевського регіонального виробничого управління Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода».

Покупець зобов’язаний здійснити оплату за придбане майно в сумі 294 800 грн. Оплата здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації Контракту на Донецькій товарній біржі шляхом перерахування зазначеної суми на розрахунковий рахунок Продавця (пункти 2.1, 2.2 Контракту).

Як зазначило Обласне комунальне підприємство «Компанія «Луганськвода», м.Луганськ, ним на виконання умов Контракту було передано металобрухт відповідачу на загальну суму 353 760 грн. (разом з ПДВ), в підтвердження чого позивач надав копію Накладної та Довіреність серії ЯПК №754271 від 14.08.08р.

В зв'язку з тим, що відповідач за отриманий за Накладною та Довіреністю товар до теперішнього часу суму 353 760 грн. (разом з ПДВ) на розрахунковий рахунок позивача не перерахував, Обласне комунальне підприємство «Компанія «Луганськвода», м.Луганськ звернулося до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», м.Донецьк заборгованості в сумі 353 760 грн. 00 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що:

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані Господарським кодексом України.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції неправомірно задоволені позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», м.Луганськ Донецької про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», м.Донецьк заборгованості в сумі 353 760 грн. 00 коп. саме на підставі Біржового контракту, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами без заперечень та зауважень був підписаний Біржовий контракт (договір купівлі-продажу) № 095 від 03.07.08р.

Як зазначив позивач, Біржовий контракт (договір купівлі-продажу) був зареєстрований на Донецькій товарній біржі 03.07.2008р. за номером 095.

Пунктом 5.1 Контракту передбачено, що він вважається укладеним з моменту його реєстрації на Донецькій товарній біржі.

Як вбачається з наданої позивачем копії Біржового контракту, на ньому відсутні печатка підприємства позивача та печатка Донецької товарної біржі на підписах начальника підприємства позивача та уповноваженого представника Вишневської Н.П. Доказів повноважень представника Біржі суду не надано, з огляду на те, що в наданій копії Протоколу аукціону № 6 від 03.07.08р. мається той же самий підпис, але із зазначенням про його належність Генеральному директору Донецької товарної біржі –Вишневському П.А., тобто іншій посадовій особі. Крім того, на Протоколі відсутній підпис позивача.

При дослідженні копії цього Біржового контракту, судова колегія встановила, що сторони в Контракті передбачили певний порядок розрахунків та передання товару. Так, у пункті 2.3 Договору встановлено, що право власності на придбане майно у Покупця виникає протягом 3-х банківських днів з моменту повної оплати за товар. Передача майна здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту повної оплати за товар згідно Акту приймання-передачі. Пунктом 3.1.1 Контракту Продавець зобов'язався передати Покупцю майно зі всіма необхідними документами в порядку та строки, передбачені пунктом 2.3 Контракту.

З огляду на зазначене, товар мав бути переданий тільки після попередньої оплати Покупцем товару, а документом, що посвідчує передачу, повинен був бути Акт приймання –передачі, який в матеріалах справи відсутній.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач надав документи, які, на його думку, підтверджують заборгованість відповідача, саме за Біржовим контрактом (договором купівлі-продажу) № 095, зокрема: копію Накладної та Довіреність серії ЯПК № 754271 від 14.08.08р.

Але вищевказані копії документів не є належними доказами того, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем саме за Біржовим контрактом (договором купівлі-продажу) № 095 в розумінні вимог ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційною інстанцією розглянуті та не прийняті до уваги ствердження позивача про належність цих доказів, оскільки позивач повинен був надати документи, які б підтверджували факт їх відношення до цього Контракту та оформлення належним чином даних господарських операцій в бухгалтерському і податковому обліку підприємства.

А письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції за конкретним господарським договором, є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема, підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу –одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо.

Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним господарським договором, укладеним між сторонами.

Наявна в матеріалах справи копія Накладної (а.с. 9) судовою колегією розглянута та відхилена в якості доказу отримання відповідачем товару саме за Біржовим контрактом, оскільки з неї взагалі не вбачається, що вона була складена та підписана на виконання умов саме Біржового контракту (договору купівлі-продажу) № 095 від 03.07.08р., що є підставою позову; за цією Накладною відповідач отримав трубу без зазначення того, що вона є металобрухтом, який був предметом Біржового контракту.

В цієї копії Накладної зазначено, що товар був переданий за Довіреністю серії ЯПК № 754271 від 14 серпня. В зв'язку з наявною неякісною копією Накладної не вбачається можливим ідентифікувати номер і дату її складання; прізвища та посади осіб, які підписали її. Крім того, ця неякісна ксерокопія Накладної не дає можливості ідентифікувати її дату з датою Довіреності серії ЯПК № 754271. Печатка підприємства відповідача взагалі відсутня.

До позовної заяви в якості доказів отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», м.Донецьк товару, позивач надав копію Довіреності серії ЯПК № 754271 від 14.08.08р. Проте, ця Довіреність також не має доказової сили в даному випадку, оскільки вона не свідчить про отримання товару відповідачем саме за Біржовим контрактом (договором купівлі-продажу) № 095 від 03.07.08р.

Таким чином, позивачем недоведений факт наявності заборгованості за поставлений товар саме за Біржовим контрактом (договором купівлі-продажу) №095 від 03.07.08р., оскільки в обґрунтування заявленого позову позивач надав первинні документи, які не мають доказової сили. Ніяких змін до позовної заяви, в порядку вимог ст.22 Господарського процесуального кодексу України в частині предмету або підстави позову, суду першої інстанції до моменту прийняття ним рішення позивачем не надано.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в повному обсязі, суд першої інстанції в своєму рішенні встановив, що «за результатами даної господарської операції з відчуження майна позивачем було виписано податкову накладну»та зробив посилання на аркуш справи 19. Проте, в матеріалах справи взагалі немає будь-якої податкової накладної, яка б свідчила про проведення позивачем будь-яких господарських операцій з підставами внесення сум до бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

Крім того, застосовуючи пункт 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», господарський суд Донецької області не прийняв до уваги, що відповідно до пункту 11.44 Перехідних положень зазначеного Закону, тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. А відповідно до вимог пункту 1.1 Біржового контракту, предметом купівлі-продажу є металобрухт, а саме: списаний відрізок водоводу.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», м.Донецьк підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2009р. у справі № 37/72 не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки місцевий господарський суд визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 99, 101, 103, 104, 105, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2009 року у справі № 37/72 –задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 07.04.2009 року у справі №37/72 –скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 353 760 грн. 00 коп.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», 91047, м.Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу,166, ЗКПО 32538783 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «РУТЕКС», 83053, м.Донецьк, вул. Краснооктябрська,111, ЗКПО 00174668 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 1 769 грн. 00 коп.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п’ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді: О.В. Стойка

Т.А. Шевкова

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5 –ГС Дон. обл.;

Ширіна Ю.М.