Рішення № 3935922, 22.06.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2009 р.

Справа № 17/814

За позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Красилівського району електричних мереж м. Красилів

до Красилівського міжгосподарського комбікормового заводу м. Красилів

про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 1305,70 грн.

Суддя В.В. Димбовський

Представники сторін:

позивача: Варченко О.П. –за довіреністю №13 від 08.01.2009р.

відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 1305,70 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії згідно договору про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам –суб’єктам підприємницької діяльності №110 від 21.02.2007р.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані матеріалами справи та підтверджені поданими доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

З огляду на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальною компанією "Хмельницькобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Красилівського району електричних мереж м. Красилів (постачальник) та Красилівським міжгосподарським комбікормовим заводом м. Красилів (споживач) 21.02.2007р. укладено договір про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам –суб’єктам підприємницької діяльності №110.

Згідно з умовами даного договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 600 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 30 вересня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.

Пунктом 4.2.2. договору сторони передбачили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Згідно наданого позивачем розрахунку обсяги постачання електроенергії споживачу на червень 2008р. складали 2 тис. кВт. год.

Відповідач у червні 2008 року допустив перевищення договірної величини, споживши електроенергії 4320 кВт. год. при ліміті - 2 тис. кВт. год., тобто на 2320 кВт. год. більше від замовленого обсягу, що підтверджується рапортом про відпуск електроенергії від 29.06.2008р.

В зв'язку із понадлімітним споживанням електроенергії, за підсумками розрахункового періоду відповідачу було нараховано 1305,70 грн. - двократної вартості перевищення договірної величини та виставлено відповідний рахунок-фактуру №110 від 27.06.2008р.

10.02.2009р. ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Красилівського району електричних мереж м. Красилів надіслано претензію Красилівському міжгосподарському комбікормовому заводу м. Красилів про сплату заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 1305,70 грн. Однак, претензія залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 1305,70 грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданого позивачем розрахунку, відповідач допустив перевищення договірної величини споживання електроенергії, при цьому не сплативши визначеної за неї вартості, що привело до виникнення заборгованості в сумі 1305,70 грн.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 1305,70 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Красилівського району електричних мереж м. Красилів до Красилівського міжгосподарського комбікормового заводу м. Красилів про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 1305,70 грн. задовольнити.

Стягнути з Красилівського міжгосподарського комбікормового заводу (м. Красилів, вул. Грушевського, 150, код ЄДРПОУ 00686871, р/р 26000301213792 „Промінвестбанк” м. Красилів, МФО 315278) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Красилівського району електричних мереж (м. Красилів, вул. Боженка, 12а, код ЄДРПОУ 22764778, п/р 2603230100994, МФО 315784, „Ощадбанк” №10021) 1305,70 грн. (одну тисячу триста п’ять гривень сімдесят копійок) - заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по оплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя В.В. Димбовський