Постанова № 3935883, 10.06.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2009 № 6/339

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Мар’янов В.С. (дов. №1512/22 від 18.12.2008 р.)

від відповідача -Шубін В.М. (дов. №01/15-142Д від 05.01.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.02.2009

у справі № 6/339 (суддя

за позовом ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

до Державне підприємство "Енергоринок"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 151446712,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” (далі за текстом – ВАТ „ДЕК „Центренерго”, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства „Енергоринок” (далі за тестом – ДП „Енергоринок”, відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 151446712,46 грн. за договором № 71/01-ЕР від 07.09.1999 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.02.2009 р. у справі №6/339 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.02.2009 р. у справі №6/339, прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі в частині стягнення боргу за відпущену електроенергію за договором №71/01-ЕР від 07.09.1999 р. в січні-лютому 2003 р. в сумі 143230285,76 грн., задовольнити позовні вимоги ВАТ „ДЕК „Центренерго” до ДП „Енергоринок” в іншій частині вимог позивача щодо стягнення заборгованості за поставлену електроенергію в січні 2005 р. в сумі 8216426,70 грн.

Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги складались із суми боргу за поставлену електричну енергію в січні-лютому 2003 р. та в січні 2005 р. Однак судом не враховано те, що частина заборгованості ДП „Енергоринок” перед ВАТ „ДЕК „Центренерго”, а саме за січень-лютий 2003 р. є реструктуризованою згідно умов договору №2711/31-р/3627/02 від 04.09.2006 р., укладеного між сторонами, що є підставою для припинення провадження у справі в частині відповідних вимог у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, суд не навів доказів, якими підтверджується дотримання відповідачем алгоритму використання коштів оптового ринку електричної енергії.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 19.02.2009 р. у справі №6/339 скасувати, прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі в частині стягнення боргу за відпущену електроенергію за договором №71/01-ЕР від 07.09.1999 р. в січні-лютому 2003 р. в сумі 143230285,76 грн., задовольнити позовні вимоги ВАТ „ДЕК „Центренерго” до ДП „Енергоринок” в іншій частині вимог позивача щодо стягнення заборгованості за поставлену електроенергію в січні 2005 р. в сумі 8216426,70 грн. Крім того, представник позивача надав додаткові пояснення, з яких вбачається, що в зв’язку з частковим погашенням боргу відповідачем, заборгованість за поставлену електричну енергію у січні 2005 р. складає не 8216426,70 грн., а 27491,70 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ДП „Енергоринок” та ВАТ „Центренерго” станом на 01.02.2009 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції та у відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 р. у справі №6/339 – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

07.09.1999 р. між Державним підприємством „Національна енергетична компанія „Укренерго” (далі за текстом - ДП „НЕК „Укренерго”) та Відкритим акціонерним товариством „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” з метою забезпечення виконання Договору між членами оптового ринку електроенергетики (ДЧОРЕ) було укладено договір № 71/01-ЕР (далі за текстом - Договір).

Відповідно до умов Договору ВАТ „ДЕК „Центренерго” продає, а ДП „НЕК „Укренерго” купує електроенергію та здійснює її оплату відповідно до умов Договору. Відповідно до п. 2.1 Договору сторони визнали свої зобов'язання за ДЧОРЕ в частині, що не суперечить Договору.

Згідно з п.4.1 Договору розрахунок за придбану ДП „НЕК „Укренерго” електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок ВАТ „ДЕК „Центренерго” та, за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством.

Платежі за фактично продану ВАТ „ДЕК „Центренерго” електроенергію здійснюються кожного робочого дня відповідно до Інструкції про порядок використання коштів ОРЕ України (ІВКОР), яка є додатком до ДЧОРЕ (п. 4.2 Договору).

Остаточний розрахунок за куплену ДП „НЕК „Укренерго” у ВАТ „ДЕК „Центренерго” електричну енергію здійснюється до 16 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 4.3 Договору).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення Державного підприємства „Енергоринок” № 755 від 05.05.2000 р. та статуту відповідача, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 922 від 05.06.2000 р., останній є правонаступником Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”.

Відповідно до ст. 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законом, яким є Закон України „Про електроенергетику”.

Згідно з преамбулою Закону України „Про електроенергетику”, закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини за договором купівлі-продажу електричної енергії, врегульовані ст. 92 Конституції України, Цивільним кодексом УРСР, Законом України „Про електроенергетику”.

Оскільки сторони за Договором є членами ринку електричної енергії України, при купівлі електричної енергії відповідно до Закону України „Про електроенергетику” застосовується механізм оплати через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про електроенергетику”, купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на електростанціях, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу електропостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Статтею 15-1 Закону України „Про електроенергетику” встановлено порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію України та спожиту електричну енергію енергопостачальними організаціями, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії, яким є відповідач, відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання (до 2002 року розподільчі рахунки). Такі розрахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.

Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюються уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використанням оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України. На оптового постачальника електричної енергії покладено обов'язок щоденного інформування учасників оптового ринку електричної енергії і органів виконавчої влади про стан проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.

В ст.1 Закону України „Про електроенергетику” надано тлумачення поняття алгоритму та поточного рахунку із спеціальним режимом використання, відповідно до якого, алгоритм оптового ринку електричної енергії - це порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, а поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії - це рахунки суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.

Отже, порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії Державного підприємства „Енергоринок” є не договірною умовою, а законодавчим приписом.

Таким чином, поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідача, який є в одній особі покупцем і продавцем електричної енергії, використовуються для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та для розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії, порядок яких визначений, зокрема, шляхом застосування алгоритму.

Крім того, пунктом 8 ДЧОРЕ до обов'язків розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії віднесено дотримання ІВКОР згідно з Правилами оптового ринку електричної енергії України, а також установлено, що розпорядник коштів оптового ринку електричної енергії не зобов'язаний платити за куплену електричну енергію інакше, ніж передбачено ІВКОР. Згідно з положеннями пункту 19.3 «в» ДЧОРЕ зобов'язання державного підприємства „Енергоринок” стосовно платежу за електричну енергію, що була закуплена відповідно до цього договору, чітко обмежуються коштами, наявними в нього згідно з ІВКОР.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження недотримання відповідачем встановленого алгоритму використання коштів Оптового ринку електричної енергії та порушення останнім прав позивача на одержання коштів за продану за січень-лютий 2003 року та січень 2005 року електричну енергію позивачем не надано.

Виходячи з наведеного, місцевим господарським судом відмовлено в позові.

Однак судом першої інстанції не враховано те, що частина заборгованості ДП „Енергоринок” перед ВАТ „ДЕК „Центренерго”, а саме за січень-лютий 2003 р. в сумі 143230285,76 грн. є реструктуризованою згідно умов договору №2711/31-р/3627/02 від 04.09.2006 р., укладеного між ВАТ „ДЕК „Центренерго” та ДП „Енергоринок”. Крім того, як пояснив представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.06.2009 р., до прийняття рішення судом першої інстанції відповідачем було частково погашено заборгованість. Зазначені пояснення підтверджуються Актом звірки розрахунків ДП „Енергоринок” з ВАТ „ДЕК„Центренерго” за придбану ОРЕ електроенергію станом на 01.01.2009 р. від 18.02.2009 р., з якого вбачається, що заборгованість ДП „Енергоринок” за поставлену електричну енергію за січень 2005 р. складає 27491,70 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 року у справі № 6/339 підлягає скасуванню в частині відмови в позові щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 151419220,76 грн. та в цій частині провадження у справі підлягає припиненню, на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Витрати по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розмір задоволених вимог.

Керуючись п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 р. у справі № 6/339 скасувати в частині відмови в позові щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 151419220,76 грн. та в цій частині провадження у справі припинити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства „Енергоринок” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, р/р 26001301241486 у Київському відділенні Промінвестбанку України, МФО 322250, код ЄДРПОУ 21515381) на користь Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, р/р 26005301241404 у Київському відділенні Промінвестбанку України, МФО 322250, код ЄДРПОУ 22927045) витрати по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 12747 (дванадцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 70 коп.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 6/339 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

25.06.09 (відправлено)