Рішення № 3935812, 05.06.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2009 р.

Справа № 12/91-09-2072

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Агросільпром".

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Наталка-Трейд";

про стягнення 19885,8 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Куткова Н.Б. –довіреність від 25.03.2009р.;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Агросільпром" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Трейд" заборгованість розмірі 19885,80 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.05.2009р. наданими суду позивачем, але у судове засідання не з’явився, поважності підстав неявки суду не надав, своє право на захист не використав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

12.06.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агросільпром»("Постачальник") та товариство з обмеженою відповідальністю «Наталка-Трейд»("Покупець"), уклали договір поставки № 12/06/2007-ЛВ Ю-871 (далі - "Договір"), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар в кількості, асортименті та за цінами, зазначеними в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, визначених Договором ( п.п.1.1., 1.2.).

Відповідно до п. 5.4. сумою Договору вважається сума всіх поставок згідно Договору, відповідно до накладних оформлених належним чином.

Пунктами 2.1.1., 4.2. Договору визначено, що обов'язок Продавця з поставки товару виникає з замовлень Покупця, які надаються факсимільнм зв'язком.

Згідно п. 4.8. Договору датою фактичної передачі товару вважається дата в накладній, підписаній сторонами Договору.

Свої зобов'язання з поставки товару, передбачені Договором, Продавець виконав в повному обсязі та встановлений строк.

Відповідно до умов Договору та наданих Покупцем замовлень Постачальник протягом 08.08.2007 р. - 07.10.2008 р. здійснив поставку товару на загальну суму 82885,80 грн. за накладними № 2398 від 08.08.2007 р. - на суму 8 760,00 грн.; № 2668 від 13.09.2007р. - на суму 2 100,00 грн.; № 2881 від 15.10.2007р. - на суму 2 226,00 грн.; № 3173 від 26.11.2007р. - на суму 16 963,20 грн.; № 89 від 29.01.2008р. - на суму 11 772,60 грн.; № 332 від 22.02.2008р. - на суму 1 412,40 грн.; № 719 від 14.04.2008р. - на суму 12 291,00 грн.; № 1145 від 23.06.2008р.-на суму 11 018,40 грн.; № 1956 від 07.10.2008р. - на суму 16 342,20 грн.

Покупець за поставлений товар розрахувався частково, перерахувавши на поточний рахунок Постачальника грошові кошти на загальну суму 63 000,00 грн.

26.03.2009 р. Постачальником на адресу Покупця направлена вимога вих. № 280 про сплату протягом семи 2-нів після її отримання залишку заборгованості в розмірі 19 885,80 грн.

Вказана вимога отримана Покупцем 31.03.2009 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення за № 1253364.

Відповіді на вимогу Позивач не отримав.

Порушення Відповідачем зазначених вище договірних зобов’язань зумовило звернення Позивача до господарського суду Одеської області з позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до п.4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агросільпром", щодо стягнення з Відповідача 19 885,80 грн. заборгованості за Договором підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита на суму 199 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 118 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Трейд" (65049, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 67, корпус А, ідент. код 33387136) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросільпром" (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейний, вул. Совхозна, 56 Б, ідент. код 24239651) - 19 885 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 80 коп. –заборгованість за договором поставки, 199 (сто дев’яносто дев’ять) грн. –витрат на оплату державного мита; 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 09.06.2009р.

Суддя Цісельський О.В.