Постанова № 39357237, 18.06.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18 червня 2014 року Справа № 814/1507/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 54001)

доВійськової частини 3039 ВВ МВС України, (вул. Косіора, 2, м. Миколаїв, 54039)

провизнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії військової частини 3039 внутрішніх військ МВС України (далі - відповідач, військова частина) щодо незарахування до календарної вислуги років та надбавки за вислуги років позивача періоду проходження служби у підрозділах з конвоювання - 04 роки 05 місяців та 21 день, зобов'язати військову частину 3039 внутрішніх військ МВС України зробити перерахунок календарної вислуги років та надбавки за вислугу років, зарахувавши до календарної вислуги час проходження служби у підрозділах з конвоювання, зобов'язати відповідача внести зміни в наказ командира військової частини від 09.01.2014р. №6 з встановленням календарної вислуги позивачу для виплати надбавки за вислугу років станом на 01.01.2014р. - 25 років 01 місяць 05 днів. При цьому позивач посилався на те, що є військовослужбовцем та проходить службу у військовій частині 3039 внутрішніх військ МВС України. В період з 17.05.1993р. по 27.12.2005р. проходив службу у підрозділах внутрішніх військ МВС України, на які було покладено виконання завдань з конвоювання (військова частина 3046 ВВ МВС України). Вважав, що при визначенні йому календарної вислуги років позивачем було помилково застосовано нормативний акт, який регулює визначення вислуги років для призначення пенсій, та який не має відношення до визначення вислуги років для нарахування і виплати надбавки за вислугу років.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову. Вважав, що підстав для віднесення часу служби позивача у підрозділах конвоювання до календарної вислуги років відповідно до законодавства немає. В той же час не заперечував, що протягом 04 років 5 місяців та 21 день позивач проходив службу у підрозділах з конвоювання.

Дослідивши вимоги позивача та заперечення відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено, що позивач проходить дійсну військову службу у військовій частині 3039 внутрішніх військ МВС України. У період з травня 1993р. по грудень 2005р. позивач перебувала на посадах санінструктора медичного пункту 6 окремого конвойного батальйону МВС України та діловода-комірника 1 роти конвойного батальйону МВС України (військова частина 3046 внутрішніх військ МВС України). Загальна пільгова вислуга років за цей період склала 04 роки 5 місяців 21 день, що не оспорюється відповідачем.

Наказом відповідача №6 від 09.01.2014р. позивачу було оголошено календарну вислугу років станом на 1 січня 2014 року для виплати надбавки за вислугу років - 20 років 07 місяців 14 днів. При цьому позивачу не враховано в пільговому обрахуванні - один місяць за півтора місяці час служби з конвоювання у підрозділах внутрішніх військ.

Не погодившись з таким рішенням, позивач надав заяву відповідачу про включення відповідного періоду служби на пільгових умовах, та, відповідно, збільшення вислуги років.

Листом від 23.05.2014р. відповідач повідомив позивача про неможливість задоволення її заяви, при цьому послався на те, що посада позивача на час виконання відповідних обов'язків відсутня у Переліку посад та умов зарахування військовослужбовцям підрозділів з конвоювання внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця).

Аналізуючи нормативні акти, що регулюють порушені у позовній заяві питання, суд констатує таке.

Наказом МВС України від 15.09.2010р. №436 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (надалі - Інструкція №436).

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. цієї інструкції передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за вислугу років на військовій службі виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу за основною чи тимчасово займаною посадою з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць: від 1 до 2 років - 5%; від 2 до 5 років - 10%; від 5 до 10 років - 20%; від 10 до 15 років - 25%; від 15 до 20 років - 30%; від 20 до 25 років - 35%; від 25 і більше років - 40%.

Нормою підпункту "б" 3.1.6. пункту 3.1 Інструкції №436 визначено, що періоди служби на посадах, зазначених у цьому підпункті, при обчисленні вислуги років для виплати надбавки за вислугу років зараховуються на пільгових умовах - за півтора місяця - місяць служби осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять (проходили) військову службу за контрактом, в органах управління, штабах, військових частинах повітряно-десантних та аеромобільних військ, військ спеціального призначення, у військових навчальних закладах, які готують (готували) осіб офіцерського складу для аеромобільних військ, десантно-штурмових з'єднаннях і частинах (підрозділах), розвідувальних десантних підрозділах, розвідувальних десантних (спеціального призначення) частинах і підрозділах морської піхоти, пошуково-рятувальній, парашутно-десантній службах авіації, у частинах і підрозділах внутрішніх військ МВС спеціального призначення, з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, з охорони атомних електростанцій, ядерних установок і матеріалів та транспортних засобів під час перевезення ядерного палива та інших радіоактивних речовин, з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання.

Також у підпункті 3.1.12. пункту 3.1 Інструкції №436 зазначено, що вислуга років військовослужбовців для виплати надбавки за вислугу років визначається кадровим (стройовим) підрозділом на підставі їх особових справ та інших документів, що підтверджують проходження військової служби та щороку станом на 1 січня оголошується наказом відповідного командира (начальника).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" у пункті 3 визначається, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця - час проходження служби військовослужбовцями внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ у підрозділах з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб засуджених до позбавлення волі та охорони їх під час судового засідання за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Такий перелік посад затверджено наказом МВС України від 26.03.2013 № 287 "Про затвердження Переліку посад та умов зарахування військовослужбовцям підрозділів з конвоювання внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця)".

При цьому суд звертає увагу на те, що у цих нормативних актах вислуга років законодавцем виділяється окремо для цілей призначення пенсій та для цілей виплати надбавки за вислугу років, за окремими нормативними актами. Тому не можливо ототожнювати ці два поняття, як при призначенні надбавки за вислугу років, так і при призначенні пенсій.

Тому не можна вважати правомірними дії відповідача щодо відмови зарахувати стаж роботи позивача у підрозділах з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання як пільговий для призначення і виплати надбавки за вислугу років із розрахунку один місяць цієї вислуги за півтора місяця.

Враховуючи викладене, позов в цій частині належить задовольнити: визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування періоду служби позивача в частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з конвоювання осіб при призначенні і виплаті надбавки за вислугу років на пільгових умовах: із розрахунку один місяць цієї вислуги за півтора місяця; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вислуги років позивача для виплати надбавки за вислугу років, зарахувавши при цьому періоди служби позивача в частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання на пільгових умовах: із розрахунку один місяць цієї вислуги за півтора місяця.

Також необхідно зобов'язати відповідача внести зімни до наказу командира військової частини від 09.01.2014р. №6, яким оголошено позивачу про її вислугу років станом на 01.01.2014р., зазначивши у наказі вислугу років позивача станом на 01 січня 2014 року, зарахувавши при цьому періоди служби позивача в частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання на пільгових умовах: із розрахунку один місяць цієї вислуги за півтора місяця.

Вимоги щодо перерахунку загальної календарної вислуги років, з врахуванням пільгових періодів служби у підрозділах з конвоювання, не підлягають задоволенню, оскільки законодавство не містить окремо поняття календарної вислуги років взагалі, а містить поняття вислуги років для цілей призначення пенсій та для цілей виплати надбавки за вислугу років, кожна з яких розраховується по окремим правилам за окремими нормативними актами. Предметом судового дослідження були обставини щодо вислуги років для призначення і виплати надбавки за вислугу років, інші розрахунки вислуги років позивач в позові не оспорював, а правильність їх нарахування не була предметом доказування сторін.

Відмова в позові в цій частині не позбавляє позивача можливості захистити своє право на обчислення інших видів вислуги років для інших цілей, у випадку порушення такого права позивача, визначивши вид такої вислуги років та можливі порушення при її розрахунку за їх наявності.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії військової частини 3039 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України щодо незарахування періоду служби ОСОБА_1 в частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання при призначенні і виплаті їй надбавки за вислугу років на пільгових умовах із розрахунку один місяць цієї вислуги за півтора місяця.

Зобов'язати військову частину 3039 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 для виплати надбавки за вислугу років, зарахувавши при цьому періоди служби ОСОБА_1 в частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання на пільгових умовах - із розрахунку один місяць цієї вислуги за півтора місяця.

Зобов'язати військову частину 3039 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України внести зімни до наказу командира цієї частини від 09.01.2014року №6, зазначивши у цьому наказі вислугу років для виплати надбавки за вислугу років ОСОБА_1 станом на 01 січня 2014 року з врахуванням періоду служби ОСОБА_1 в частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання на пільгових умовах- із розрахунку один місяць цієї вислуги за півтора місяця.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний