Рішення № 39356713, 19.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/7355/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.Провадження № 22-ц/780/3412/14 Доповідач у 2 інстанції МаринаКатегорія 19 19.06.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

19 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів - Суханової Є.М. , Сушко Л.П.

При секретарі - Франюк Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « Аверс-Сіті» на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Аверс-Сіті» про стягнення грошових коштів ( перевищення площі квартири) .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року позивач звернулася із зазначеним позовом.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 15 червня 2010 року між нею та ТОВ

« Регіональні будівні інвестиції» , яке діяло за довіреністю від імені та в інтересах ТОВ

« Аверс-Сіті», був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири за адресою ; АДРЕСА_1 , загальною площею 110,3 кв.м.

Відповідно до умов договору , ціна предмета становила 820 949,2- грн. ,що є еквівалентом 103 721 доларів США .

Згідно п. 2.1 договору ціна одного квадратного є незмінною і становила 7 442,88 грн ( еквівалент 940 ,36 доларів США) .

На виконання умов договору позивач внесла суму 820 949,20 грн протягом червня - листопада 2010 року .

Відповідно до п. 2.4. остаточна площа квартири буде визначена після виготовлення технічного паспорту .

Відповідно до п. 2.6 договору в разі невідповідності ( зменшення) загальної площі предмета договору , яка вказана в попередньому договорі і яка буде підтверджена технічним паспортом на предмет договору , відповідач протягом трьох банківських днів з моменту укладення із позивачем Основного договору купівлі-продажу повинен сплатити різницю між оплаченою загальною площею за попереднім договором та площею , яка буде визначена в основному договорі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 липня 2013 року визнана мирова угода між ОСОБА_1 та ТОВ « Аверс-Сіті» , згідно якої, ТОВ « Аверс-сіті» визнало за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою ; АДРЕСА_1 , загальною площею 106,7 кв.м. , ОСОБА_1 відмовилася від позовних вимог та стягнення судових витрат.

На підставі мирової угоди , визнаної судом , за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру та отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно , в якому загальна площа квартири вказана в розмірі 106,7 кв.м.

Під час оформлення приватизації квартири виявилося ,що розмір квартири менший ніж вона сплатила під укладення попереднього договору і різниця площі складає 3,6 кв.м.. Вартість зайво сплачених позивачем коштів становить 3 385 ,29 доларів США ,що еквівалентно 27 058,67 грн ( офіційний курс НБУ станом на 24 вересня 2013 року 799,3 грн за 100 доларів США) .

На вимогу повернути позивачу суму зайво сплачених коштів , ТОВ « Аверс-Сіті» відповіді не надав .

Враховуючи ,що добровільно відповідач не бажає повернути зайво сплачені кошти , позивач відповідно до ст. 526 ЦК України просить стягнути суму 27 058,67 грн з відповідача і судові витрати .

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 грудня 2013 року позов задоволено .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 квітня 2014 року заява про перегляд заочного рішення залишена без задоволення .

В апеляційній скарзі , ТОВ « Аверс-Сіті» ставить питання про скасування рішення , посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права , та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову . Апелянт зазначає , що суд неповно з»ясував обставини ,що мають значення для справи , висновки суду не відповідають обставинам справи , суд невірно застосував норми матеріального права , а саме ст.. 526,635 , 1212 ЦК України .

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав .

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та

обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував тим, що обов'язок сплати різниці вартості квартири виникає у відповідача відповідно до умов попереднього договору, але так як зобов'язання за попереднім договором припинилися внаслідок не укладення основного договору в строки, визначені попереднім договором, то суд застосував до вказаних правовідносин положення ст.1212 ЦК України та стягнув різницю вартості квартири від отриманих коштів .

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи, не грунтуються на вимогах закону .

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як видно з матеріалів справи, 15 червня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ

« Регіональні будівні інвестиції» , яке діяло за довіреністю від імені та в інтересах ТОВ

« Аверс-Сіті», був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири за адресою ; АДРЕСА_1 , загальною площею 110,3 кв.м. ( а.с. 5-9)

Відповідно до умов договору , ціна предмета становила 820 949,2- грн. ,що є еквівалентом 103 721 доларів США .

Згідно п. 2.1 договору ціна одного квадратного є незмінною і становила 7 442,88 грн ( еквівалент 940 ,36 доларів США) .

На виконання умов договору позивач внесла суму 820 949,20 грн протягом червня - листопада 2010 року .

Відповідно до п. 2.4. остаточна площа квартири буде визначена після виготовлення технічного паспорту .

Відповідно до п. 2.6 договору в разі невідповідності ( зменшення) загальної площі предмета договору , яка вказана в попередньому договорі і яка буде підтверджена технічним паспортом на предмет договору , відповідач протягом трьох банківських днів з моменту укладення із позивачем Основного договору купівлі-продажу повинен сплатити різницю між оплаченою загальною площею за попереднім договором та площею , яка буде визначена в основному договорі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 липня 2013 року визнана мирова угода між ОСОБА_1 та ТОВ « Аверс-Сіті» , згідно якої, ТОВ « Аверс-сіті» визнало за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою ; АДРЕСА_1 , загальною площею 106,7 кв.м. , ОСОБА_1 відмовилася від позовних вимог та стягнення судових витрат. ( а.с. 12-13)

На підставі мирової угоди , визнаної судом , за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру та отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно , в якому загальна площа квартири вказана в розмірі 106,7 кв.м. ( а.с. 18-23).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Аверс-сіті» безпідставно отримало кошти в сумі 27 058,67 грн ,проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком.

Судом першої інстанції не було взято до уваги, що виконання зобов'язань позивачем щодо купівлі-продажу квартири здійснювалось на підставі ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 08 липня 2013 року про визнання мирової угоди , в якій був визначений розмір загальної площі квартири ( 106,7 кв.м.) , і будь-яких зобов»язань у відповідача ТОВ» Аверс-сіті» перед ОСОБА_1 щодо сплати зайво сплачених нею коштів за попереднім договором цією мировою угодою не передбачено .

Таким чином, ТОВ «Аверс-Сіті» виконало перед ОСОБА_1 свої зобов»язання , визначені мировою угодою щодо визнання права власності за ОСОБА_1 на квартиру та передачі їй документів для оформлення права власності на квартиру, щодо якої було укладено попередній договір.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини;

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування рішення і ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення різниці вартості квартири , оскільки у відповідача ТОВ « Аверс -сіті» відсутні будь -які зобов»зання перед ОСОБА_1. передбачені договором. Усі зобов»язання за попереднім договором припинились із прийняттям ухвали про визнання мирової угоди, а мирова угода не передбачає зобов»язань по сплаті різниці у вартості квартири у зв»язку із зменшенням площі квартири . Інших правових підстав для стягнення коштів із відповідача не встановлено , а тому висновок суду про стягнення коштів як безпідставно набутих (відповідно до ст.1212 ЦК України) є помилковим.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313 - 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « Аверс-Сіті» - задовольнити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 грудня 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Аверс-Сіті» про стягнення грошових коштів ( перевищення площі квартири) - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді