Постанова № 39356220, 20.06.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. Справа № 922/564/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Камишева Л.М., суддя Шепітько І.І.

при секретарі - Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників:

позивача - Гурєв В.М. за дорученням № 1785 від 11.12.2013 року

відповідача - ОСОБА_2 за дорученням від 23.09.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача (вх. № 991Х/1-32) та відповідача (вх. № 1037Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 26 березня 2014 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Ізюм, Харківської області

про стягнення 37064,24 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, неустойки у розмірі 30909,66 грн., витрати на теплопостачання у розмірі 3 007,70 грн., витрати на оренду землю у розмірі 277,64 грн. та витрати на електропостачання у розмірі 2 872,24 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 березня 2014 року (суддя Светлічний Ю.В.) позов задовольнити частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" неустойку у розмірі 30909,66 грн. та судовий збір у розмірі 1703,84 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на теплопостачання у розмірі 3007,70 грн., витрат на оренду землю у розмірі 277,64 грн. та витрат на електропостачання у розмірі 2 872,24 грн. - у задоволенні позову відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 26 березня 2014 року скасувати в частині відмови в позові щодо стягнення з відповідача витрат на теплопостачання у розмірі 3007,70 грн., витрат на оренду землю у розмірі 277,64 грн. та витрат на електропостачання у розмірі 2 872,24 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. В іншій частині рішення залишити без змін. Вказує на неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання по поверненню орендованого майна згідно Договору оренди нерухомого майна товариства №67-19 від 14.07.2010 року. Господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що витрати на теплопостачання, оренду землі та електропостачання є збитками, які поніс позивач у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання щодо своєчасного повернення орендованого приміщення.

Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 26 березня 2014 року скасувати в частині стягнення неустойки у розмірі 30909,66 грн. та судового збору у розмірі 1703,84 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. Вказує на те, що орендоване майно було своєчасно повернуто відповідачем після спливу терміну оренди. Орендар не користувався послугами теплопостачання, електропостачання, та другими комунальними послугами. Також відповідач зазначив, що ним було здійснено переобладнання орендованого приміщення на яке витрачено 41 0760,21 грн. Крім того, посилається на порушення господарським судом норм процесуального права щодо неналежного повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи, що апеляційні скарги позивача та відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 26 березня 2014 року стосуються однієї і тієї ж справи, між тими ж сторонами, колегія суддів ухвалою від 27 травня 2014 року об'єднала зазначені апеляційні скарги в одне апеляційне провадження.

Представник відповідача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Розглянувши клопотання відповідача, вислухавши думку представника позивача, який не заперечував проти заявленого клопотання, колегія суддів задовольнила заявлене клопотання відповідача та залучила подані ним документи до матеріалів справи.

Також представник відповідача заявив клопотання в порядку ст.30 ГПК України, в якому просив у судовому засіданні вислухати пояснення ОСОБА_4

Розглянувши клопотання відповідача, вислухавши думку представника позивача, який заперечував проти заявленого клопотання, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання відповідача про заслуховування у судовому засіданні пояснень ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи наявні його письмові пояснення щодо обставин справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників сторін колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 14.07.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна товариства № 67-19 (а.с.13-18).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування нежитлові приміщення, площею 109,3 кв.м., розташоване в АДРЕСА_1 для розміщення: 22,30 кв.м. відділення аптеки; 87,0 кв.м. кафе.

Згідно з п. 2.2. Договору передача Майна в оренду не передбачає передачі Орендареві права власності на нього. Власником орендованого Майна залишається Орендодавець, а Орендар користується ним протягом строку дії цього Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору майно, передане Орендареві, повертається Орендодавцеві не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за Актом передачі-приймання, звіреним з Актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1. цього Договору, разом з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, невіддільними від об'єкта оренди.

У п.3.6. Договору сторони узгодили, що у разі закінчення строку дії цього Договору орендна плата вноситься Орендарем до дня фактичної передачі Орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого Майна.

Відповідно до п.6.1.5. Договору Орендар зобов'язується погоджувати з орендодавцем всі передбачувані зміни та переобладнання орендованих приміщень, які проводяться з метою їх удосконалення. Самостійно проводити своїми коштами необхідниї ремонт, відновлення орендованих приміщень, обладнання та інвентарю.

Згідно п. 6.1.8. Договору, орендар зобов'язаний у разі припинення договору оренди повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати Майна з вини Орендаря.

Відповідно до п. 12.1. строк дії Договору з 01.08.2010 року по 30.06.2013 року.

Пунктом 12.7.1. Договору встановлено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

З Акту приймання-передачі майна від 01.08.2010 року вбачається, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв відповідно до умов Договору № 67-19 від 14.07.2010 року у будинку АДРЕСА_1 приміщення в полу підвальному поверсі, площею 109,3 кв.м. (а.с.19).

З матеріалів справи вбачається, що 29.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) укладено укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нерухомого майна товариства № 67-19 від 14.07.2010 року, з якої вбачається, що у зв'язку зі звільненням орендарем 22,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, сторони керуючись п.12.3, п.14.3 Договору оренди домовились з 01.05.2012 року внести наступні зміни до Договору - пункт 1.1. Договору виключити та викласти в наступній редакції: "Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 87 кв.м., розташоване в АДРЕСА_1 для розміщення кафе" (а.с.25.

З Акту передачі-приймання майна від 30.04.2012 року вбачається, що Орендар передав, а Орендодавець прийняв відповідно до умов Договору № 67-19 від 14.07.2010 року частину нежитлового приміщення, розташованого у м.Ізюм, в полу підвальному поверсі трьохповерхового будинку АДРЕСА_1 площею 109,3 кв.м. (а.с.29).

З Листа № 19-07/157 вбачається, що позивач повідомив 13.02.2013 року відповідача про те, що згідно п.п. 12.1., та 12.7.1. Договору № 67-19 від 14.07.2010 року оренди нерухомого майна загальною площею 109,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 термін користування орендованими приміщеннями припиняється 30 червня 2013 року і з липня місяця ПАТ «Укртелеком» буде використовувати зазначені приміщення для розміщення структурних підрозділів Харківської філії. У зв'язку з наведеним, позивач попередив відповідача про необхідність заздалегідь розпочати роботи по вивільненню об'єкту оренди, що надасть можливість своєчасно здійснити приймання-передавання нежитлових приміщень від орендаря орендодавцю та повідомив відповідача про рішення не продовжувати строк оренди орендованих на підставі договору приміщень (а.с.36).

22.05.2013 року позивач Листом № 19-07/466 вдруге повідомив відповідача про припинення дії Договору 30 червня 2013 року та пропонував відповідачу вчасно підготувати приміщення для передачі по Акту передачі-приймання в термін до 30.06.2013 року (а.с.37).

З матеріалів справи також вбачається, що 18.06.2013 року позивач надіслав на адресу відповідача телеграму, в якій зазначив, що у зв'язку із закінченням 30 червня 2013 року договору оренди 01 липня 2013 року об 11 годині розпочинає працювати робоча комісія Харківської філії ПАТ «Укртелеком» щодо приймання об'єкту оренди за адресою: АДРЕСА_1. Позивачу необхідно підготувати орендовані приміщення для передачі та забезпечити доступ членів робочої комісії Харківської філії для підписання Акту прймання-передачі (а.с.38).

01.07.2013 року відповідач відмовився передавати приміщення, про що комісією складено відповідний Акт, в якому зазначено, що прибувши на об'єкт оренди нерухомого майна товариства комісія встановила, що об'єкт оренди до передачі відповідно до умов Договору оренди нерухомого майна № 67-19 від 14.07.2010 року не підготований, на вимогу орендодавція повернути орендоване майно відповідно до зазначеного Договору ФОП ОСОБА_3 відмовилась передавати та підписувати Акт приймання-передачі, посилаючись на те, що виникли спірні взаємовідносини щодо вказаного об'єкту оренди, які знаходяться на розгляді у господарському сіді Харківської області, справі № 922/1975/13) (а.с.39).

З Листа № 19-07/658 вбачається, що позивач 10.07.2013 року повідомив відповідача про те, що в порушення п.2.3. Договору орендоване приміщення станом на 10.07.2013 року не звільнене, не повернуто по Акту передачі-приймання та продовжує безпідставно знаходитись в користуванні ФОП ОСОБА_3, у зв'язку з чим у відповідності до ст. 785 ЦК України починаючи з 01.07.2013 року і до моменту звільнення приміщення буде нарахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування приміщенням (а.с.40).

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.08.2013 року у справі № 922/3059/13, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року, позов задоволено та зобов'язано ФОП ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії права користування та розпорядження своїм майном шляхом звільнення за актом приймання-передачі приміщення, загальною площею 87,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.41-52). На виконання вказаного рішення, 15.11.2013 року господарським судом Харківської області виданий відповідний наказ (а.с.53).

Під час розгляду справи № 922/3059/13 судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що умовами укладеного між сторонами Договору передбачено, що повернення орендованого майна орендодавцю повинно бути здійснено не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його подовження або в разі його дострокового розірвання) за Актом передачі-приймання, звіреним з Актом приймання-передачі, зазначеним у п. 2.1. договору, разом з усіма, зокрема, зробленими поліпшенями, невіддільними від об'єкти оренди, (п. 2.3 договору). Тобто, фактично, дата передачі орендованого приміщення після закінчення договору та порядок передачі цього майна встановлена самим Договором. Проте, саме відповідачем не було вчинено дій щодо своєчасного повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, що є порушенням умов Договору оренди нерухомого майна товариства № 67-19 від 14.07.2010 року.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З матеріалів справи також вбачається, що 27.11.2013 року державним виконавцем ВДВС Ізюмського МРУЮ Харківської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Харківської області № 922/3059/13 про зобов'язання ФОП ОСОБА_3, усунути перешкоди у здійсненні ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії права користування та розпорядження своїм майном шляхом звільнення за актом приймання-передачі приміщення, загальною площею 87,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.54).

З Акту державного виконавця від 13.12.2013 року вбачається, що державним виконавцем ВДВС Ізюмського МРУЮ встановлено, що виселення (звільнення) з приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в строк для самостійного виконання рішення суду не здійснено, між боржником та стягувачем Акт приймання-передачі не складено (а.с.55).

З Акту державного виконавця від 23.12.2013 року вбачається, що державним виконавцем ВДВС Ізюмського МРУЮ наказ № 922/3059/13 господарського суду Харківської області виконаний в повному обсязі, між сторонами виконавчого провадження складено Акт приймання-передачі приміщення, приміщення звільнено, ключі від приміщення передано комісії по прийому (а.с.56).

24.12.2013 року державним виконавцем ВДВС Ізюмського МРУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення суду (а.с.57).

Наведене свідчить про те, що в порушення вимог умов Договору оренди та норм чинного законодавства орендоване приміщення повернуто відповідачу за Актом приймання передачі лише 23.12.2013 року, незважаючи на те, що Договір припинив дію 30 червня 2013 року.

Відповідач стверджує, що він вчасно повернув приміщення позивачу. При цьому доказом повернення вважає Лист № 55 від 07.06.2013 року з пропозицією прийняти приміщення за адресою АДРЕСА_1 та обладнання, яке в ньому знаходиться, на відповідальне зберігання ЦхТП №6 Харківської філії ПАТ «Укртелеком».

Колегія суддів ставиться критично до тверджень відповідача, оскільки пропозиція відповідального зберігання не може вважатися фактом повернення майна у відповідності до умов підписаного сторонами Договору та норм чинного законодавства.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений Договором.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України, у разі припинення договору оренди, орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, котрий було обумовлено договором.

Згідно з ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України у разі не виконання зобов'язання щодо повернення речі, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення.

З наданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що неустойка за користування майном ФОП ОСОБА_3 за час прострочення повернення орендованого майна відповідно Договору оренди №67-19 від 14.07.2010 року у період з 01.07.2013 року по 23.12.2013 року складає 30 909,70 грн. (а.с.34).

Приймаючи до уваги, що в порушення умов Договору оренди № 67-19 від 14.07.2010 року та чинного законодавства ФОП ОСОБА_3 орендоване приміщення, розташоване у м. Ізюм, в полупідвальному поверсі трьохповерхового будинку АДРЕСА_1, площею 87,0 кв.м. повернуто ПАТ "Укртелеком" за актом приймання-передачі лише 23.12.2013 року, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача неустойки у розмірі 30909,66 грн.

Колегія суддів ставиться критично до тверджень відповідача у апеляційній скарзі щодо понесених збитки, які пов'язані з поліпшенням орендованого майна, оскільки вказані обставини не стосуються предмету спору у даній справі та були предметом розгуляду у справі № 922/3803/13.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.2013 року у справі № 922/3803/13, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 червня 2014 року, задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 та стягнуто на його користь 410760,21 грн. грошових коштів, які пов'язані з поліпшенням орендованого майна.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на теплопостачання у розмірі 3 007,70 грн., витрати на оренду землю у розмірі 277,64 грн. та витрати на електропостачання у розмірі 2 872,24 грн. за період з липня 2013 року по 23.12.2013 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж саме правопорушення.

З п.п. 3.4. та 3.5. Договору оренди вбачається, що додатково до орендної плати орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги, пропорційно орендованій площі; орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією.

Додатком 4/1 до Договору № 67-19 від 14.07.2010 року передбачено розмір відшкодування за місяць: електропостачання - згідно встановленої потужності обладнання 405, 15 кВт на місяць та діючих тарифів за електроенергію; теплопостачання - пропорційно орендованій площі, 4, 95 %; відшкодування витрат по оренді землі - пропорційно орендованій площі, 4,95 грн.

Приймаючи до уваги, що стягнення з орендаря витрат на теплопостачання, на оренду землі, на електропостачання передбачено умовами Договору, строк дії якого закінчився 01.07.2013 року, колегія суддів вважає, що господарський суд дійов обґрунтованого висновку про відмову в позові в частині стягнення з відповідача витрат на теплопостачання у розмірі 3 007,70 грн., витрат на оренду землю у розмірі 277,64 грн. та витрат на електропостачання у розмірі 2 872,24 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв'язку з тим, що справу розглянуто судом за відсутністю відповідача не повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, з огляду на наступне.

В пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про порушення провадження у справі від 21 лютого 2014 року надсилалась відповідачу за його юридичною та фактичною адресою: м. Ізюм, Харківська область, вул. Петруковича, 4, з рекомендованим повідомленням та з позначкою "з судовою повісткою" згідно вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28.

Відповідно до положень Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення та вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 31) поштова кореспонденція була отримана відповідачем 01.03.2014 року. Також 12 березня 2014 року відповідачем подано через канцелярію господарського суду харківської області відзив на позов (а.с.80), що свідчить про обізнаність відповідача про час та місце проведення судового засідання.

Посилання відповідача на те, що підпис від імені відповідача, який міститься на повідомленні, йому не належить, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки процесуальний документ було надіслано господарським судом за юридичною адресою відповідача, поштове повідомлення повернулось до суду з відповідною позначкою про отримання поштової кореспонденції саме відповідачем.

В п. 3.9.2. Постанови зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3.12. Постанови, початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що господарським судом Харківської області дотримані норми процесуального права щодо належного повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду, а наведені відповідачем доводи з цього приводу є безпідставними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянтів про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 26 березня 2014 року підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги позивача та відповідача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги позивача та відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26 березня 2014 року у справі № 922/564/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 17.06.2014 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Шепітько І.І.