Рішення № 39356020, 12.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2014 р. Справа № 914/1554/14

За позовом: Green Supplements Sp. Z.o.o., Krakow, Polska;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло», с.Милятин, Львівська область

про стягнення 21 560 PLN

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Green Supplements Sp. Z.o.o., Krakow, Polska звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло», с. Милятин, Львівська область про стягнення 21 560 PLN.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 05.05.2014р. призначив розгляд справи на 26.05.2014 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 22.11.2013 р. було укладено договір №5/11/13, на виконання умов якого позивач здійснив передоплату за поставку товару, на загальну суму 21560 PLN. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав - на дату звернення до суду товар не поставлено, передоплату в сумі 21560 PLN не повернуто. Таким чином, просив стягнути з відповідача на користь позивача суму передоплати в розмірі 21 560 PLN

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 30.04.2014 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

22 листопада 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло» (продавець) та Green Supplements Sp. Z.o.o. (покупець) було укладено договір №5/11/13.

За цим договором продавець (відповідач) продає, а покупець (позивач) купує гранули паливні (пеллети) з деревини в кількості 5 000 тон в рік та гранули паливні (пелети) з лушпиння соняшника в кількості 5 000 тон в рік.

На виконання умов договору 25.11.2013 р. позивач здійснив передоплату та оплатив вартість товару на загальну суму 21 560 польських злотих, що підтверджується платіжним дорученням №3 від 28.01.2014 р., наявним в матеріалах справи.

Від моменту отримання передоплати продавець зобов'язаний доставити покупцю товар в термін до 5-ти днів (п.3.3. договору).

У зв'язку з простроченням поставки, позивач надіслав відповідачу претензію від 24.03.2014 р., в якій вимагав повернути суму сплачених коштів у розмірі 21 560 польських злотих. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо поставки оплаченого товару не виконав, на дату розгляду справи в суді відповідачем не поставлено оплачений товар на загальну суму 21560 польських злотих, сплачену суму грошових коштів позивачу не повернуто.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст.124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається за цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до 9.3. договору спори вирішуються відповідним загальним судом в Польщі або Україні спираючись на право цієї країни.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 21 560 польських злотих попередньої оплати обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 599, 611, 612, 615, 625, 626, 693 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116, 123, 124 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло», Львівська область, Городоцький район, с. Милятин, вул. Лісова, 32 (ідентифікаційний код 36768899) на користь Green Supplements Sp. Z.o.o., 31-532, Krakow, ul. W.Pola, 1, Polska, KRS: 0000397815, NIP: 676-24-49-078, REGON: 122416370 борг в розмірі 21 560 польських злотих, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 12.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.06.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.