Рішення № 39355984, 27.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5317/14 27.05.14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 9803,66 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Брайко М.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 9 803,66 грн. (7788,64 грн. основного боргу, 94,21 грн. інфляційних, 337,99 грн. 3% річних, 1 582,82 грн. пені).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 747 КИЕ від 21.11.2011 р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/5317/14 та призначено її до розгляду на 24.04.2014 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі, а також документи, які були залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2014 р. розгляд справи було відкладено на 27.05.2014 р.

Під час виготовлення ухвали про відкладення розгляду справи від 24.04.2014 у пункті

1 резолютивної частини ухвали було допущено описку, а саме: невірно вказано дату наступного судового засідання: « 25.05.2014 р. на 09:30 год.» замість « 27.05.2014 р. на 09.20 год.».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2014 р. було виправлено допущену описку, зазначено дату та час наступного судового засідання « 27.05.2014 р.» замість « 25.05.2014 р.»

У вказаному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі, уточнення до позовної заяви, а також довідку, якою засвідчив, що заборгованість відповідача за спірним договором складає 7 788,64 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

21.11.2011 р. між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 747КИЕ (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і в порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.

Відповідно до п. 4.1. Договору ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 календарних днів.

У випадку прострочення оплати покупцем за поставлений товар, постачальник має право не виконувати замовлення покупця та не поставляти товар доки покупець не розрахується з постачальником (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з постачальником за цінами, вказаними у накладних.

Поставка здійснюється постачальником протягом 3 робочих днів з моменту отримання замовлення (п. 5.4. Договору).

Згідно з п. 5.8. Договору постачальник щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, надає покупцеві у двох екземплярах підписаний акт звірки взаємних розрахунків. Покупець протягом 5 банківських днів зобов'язаний підписати та повернути один з екземплярів постачальнику або направити вмотивовані зауваження з приводу акту. Якщо протягом вказаного строку покупець не підписує акт та не направляє зауважень, акт звірки взаємних розрахунків вважається вірним у редакції постачальника та є достатнім доказом заборгованості покупця.

Відповідно до п. 6.6. Договору у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. Договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення покупцем строків, вказаних в п. 4.2. Договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

За твердженням позивача, на виконання умов Договору останній поставив покупцю товар на загальну суму 42 707,88 грн., що підтверджується підписаними сторонами накладними.

У порушення умов Договору покупець частково оплатив постачальнику товар на суму 34 919,24 грн.

Таким чином, у покупця станом на дату розгляду справи існує заборгованість за поставлений товар в розмірі 7 788,64грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідач прийняв товар від позивача, суму заборгованості за поставлений товар не сплатив, тому вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 7 788,64 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 1 582,82 грн., 94,21 грн. інфляційних та 337,99 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6.6. Договору у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. Договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися, про те, що неустойка за порушення покупцем строків, вказаних в п. 4.2. Договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зробив власний перерахунок інфляційних та пені та встановив, що пеня складає 580,01 грн., інфляційні становлять 92,71 грн. У стягненні 1002,81 грн. пені та 1,50 грн. інфляційних судом відмовлено.

Вимоги про стягнення 337,99 грн. трьох процентів річних підлягають стягненню за розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7 788,64 грн., 580,01 грн. пені, 92,71 грн. інфляційних та 337,99 грн. трьох процентів річних. У стягненні 1002,81 грн. пені та 1,50 грн. інфляційних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 1639,84 грн. витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код 36841030) 7 788 (сім тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 64 коп. боргу, 580 (п'ятсот вісімдесят) грн. 01 коп. пені, 92 (дев'яносто дві) грн. 71 коп. інфляційних, 337 (триста тридцять сім) грн. 99 коп. 3% річних, 1 639 (одну тисячу шістсот тридцять дев'ять) грн. 84 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 23.06.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова